Тема. Людські ресурси трудової діяльності

ЗМІСТ

ВСТУП

За умов розбудови України постає чимало складних економічних і соціально-політичних проблем, що вимагає зміни системи і методів управління персоналу, радикального оновлення всіх ланок управління, стилю роботи управлінського корпусу країни, удосконалення менеджменту персоналу тощо. Назріла об’єктивна необхідність створити управлінський механізм, який би забезпечував реальну можливість обмеження впливу стихійних чинників розвитку. Тож осмислення управлінських проблем, що постають у процесі будівництва такого механізму, – одне з найважливіших завдань науки управління. Однак донедавна поняття «менеджмент персоналу» у вітчизняній управлінській практиці не було, хоча система управління кожною організацією мала функціональну підсистему управління кадрами та соціальним розвитком колективу. В основу сучасної концепції управління персоналом організації покладені усвідомлення зростання ролі особистості працівника, знання його мотиваційних настанов, уміння їх формувати та спрямовувати відповідно до завдань, які стоять перед організацією. Зі зміною економічної та політичної систем перед кожною людиною в нашій країні не лише відкрилися нові можливості, а й постали серйозні загрози сталості її існування, невизначеності. За такої ситуації менеджмент персоналу набуває особливого значення, оскільки дає змогу реалізувати, узагальнити цілий спектр питань адаптації індивіда до зовнішніх умов, урахування чинника особистості у побудові системи управління персоналом будь-якої організації. На жаль, в Україні управлінню персоналом ще не приділяється достатньо уваги, технологія розробки та ухвалення кадрових рішень є недосконалою і науково необґрунтованою, здебільшого відсутня орієнтація на досягнення соціальної ефективності в управлінні персоналом. З цією метою вивчення основних підходів, принципів, методів управління персоналом організацій, зокрема туристичних, є актуальним питанням.

Практичні заняття для студентів є важливим елементом успішного засвоєння матеріалу дисципліни. Навчальний час, відведений для практичних занять з дисципліни «Управління персоналом туристичних підприємств» визначено навчальним планом. Співвідношення обсягів аудиторних занять визначено специфікою та змістом дисципліни «Управління персоналом туристичних підприємств», її місцем, значенням і дидактичною метою в реалізації освітньо-професійної програми.

Головна метавикладання дисципліни полягає у формуванні комплексного уявлення у майбутніх спеціалістів про ефективне управління персоналом,тобтоформування у студентів комплексу теоретичних знань і умінь щодо розробки та здійснення кадрової політики в сучасних організаціях, добору й розміщення персоналу, його оцінювання і навчання, забезпечення ефективного використання персоналу організації. У результаті вивчення навчальної дисципліни «Управління персоналом туристичних підприємств» студент повинен

знати :

– методологічні принципи управління персоналом;

– підходи до формування та аналізу кадрової політики;

– сучасні методи планування потреб у персоналі;

– організацію набору й відбору персоналу у конкретних умовах;

– основні аспекти атестування персоналу та використання його результатів;

– методи оцінювання ефективності та результативності управління персоналом;

уміти:

– розраховувати оптимальну кількість працівників організації;

– використовувати сучасні методи набору, добору кадрів;

– аналізувати структуру персоналу організації, кадрової потреби;

– аналізувати майбутні потреби, що зумовлюють необхідність роз- роблення програм навчання та передпідготовки персоналу на етапах розвитку організації;

– застосовувати методи оцінки персоналу;

– обчислювати показники ефективності роботи персоналу;

– адаптувати методи управління персоналом до умов функціонування багатонаціональних компаній туристичного бізнесу.

Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни «Управління персоналом туристичних підприємств» призначені для студентів денної форми навчання напряму підготовки «Туризм» для підвищення ефективності отримання теоретичних знань і практичних навичок, за рахунок використання методів активного навчання, удосконалення й інтенсифікації навчального процесу. Практична робота є основною формою оволодіння навчальним матеріалом у аудиторний час і реалізується як вид навчальної роботи, що здійснюється студентом в аудиторії і в присутності викладача. Практичній роботі студентів передують лекції, на яких розглядаються базові та проблемні положення дисципліни. Далі студенти повинні ознайомитися з цими методичними рекомендаціями для роботи на практичних заняттях. Кожна з тем, що представлена до вивчення, має уніфіковану структуру викладання матеріалу. Завдання можуть бути вирішені як послідовним, так і паралельним методом. Викладач може дати завдання індивідуально кожному студенту або запропонувати вирішити завдання, поділивши групу на творчі підгрупи. Якщо студент під час практичного заняття не зміг виконати те чи інше завдання цих методичних рекомендацій, або в нього виникли додаткові запитання чи труднощі за матеріалом теми, він повинен звернутися до викладача за консультацією в дні, зазначені розкладом. Рівень успішності знань студентів неабияк залежить від їх систематичної роботи перед практичними заняттями і саме на них. В оцінці знань студентів, крім правильності, точності та повноти вирішення завдань, враховується: логіка викладення матеріалу у письмовій та усній формі, культура мови, використання і посилання на додаткові літературні джерела, обґрунтованість висновків з опрацьованої теми тощо. Методами контролю на практичних заняттях є усне опитування, участь у тестуванні, участь у обговоренні певного питання; виконання вправ, розрахунків, аналіз виробничих ситуацій.

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття № 1, 2

Тема. Людські ресурси трудової діяльності

Мета: розглянути сутність і теоретико-методологічні основи відтворення людських ресурсів.

12
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• Далее ⇒