ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ. 1.Коли відбувається гетьманський переворот ?

 

1.Коли відбувається гетьманський переворот ?

2.Які причини сприяли встановлення влади гетьмана П. Скоропадського ?

3.Які позитивні і негативні аспекти діяльності уряду Скоропадського ?

4.Які політичні сили виступили проти гетьманського режиму ?

5.Коли і з якою метою була утворена Директорія ? Яким був її склад ?

6.Які обставини сприяли захопленню Директорією влади в Україні ?

7.Охарактеризуйте політичний курс Директорії. Які партії його визначали ?

8.В чому суть аграрної політики Директорії ? Як вона була сприйнята населенням ?

9.Який вплив на розвиток подій в Україні справили війська Антанти ?

10. Розкрий причини відставки В. Винниченка та В. Чехівського.

11. Чому Директорії не вдалося домовитися з Антантою про визнання Української Народної Республіки.

12. Боротьба яких сил визначила воєнно-політичну ситуацію в Україні влітку 1919 р ?

13. Коли і за яких обставин відбулося об’єднання військ Директорії і Української Галицької армії ?

14. Якими були плани об’єднаних армій ?

15. В якому стані перебували українські війська після відступу з Києва.

16. Яке значення мав „ зимовий похід” армії УНР ? Як він був проведений ?

17.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002, с. 338 – 350, с. 359 – 368

2.Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела; Львів: Новий Світ – 2000, 2002, с. 150 – 157

3.Турченко Ф.Г. Новітня історія України. – К.: Генеза, 2002, с. 118 – 135, с. 157 - 166

Аналітичні тести

1. Дайте порівняльну характеристику стану державотворення Центральної Ради і гетьманату.

2. Визначити слабкі і сильні сторони держави П. Скоропадського.

3. Охарактеризуйте причини поразки П. Скоропадського.

4. дайте загальну характеристику діяльності політичних партій України в роки національно-визвольних змагань.

5. Охарактеризуйте причини поразки самостійницьких сил України у воєнних діях 1918- 1921.

6. Зміцнювали чи ослаблювали владу П.Скоропадського реставрація старих порядків та відродження давніх форм організації суспільного життя?

7. УНР відстоювала демократичну ідею, Українська держава (гетьманат) – консервативну. Чому їм не вдалося зібрати під свої знамена більшість народу України?

8. Яка державна структура була потенційно сильнішою – періоду Центральної ради, гетьманату чи Директорії? Відповідь обґрунтуйте.

 

 

Т Е М А 11. ВСТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ.

НЕП В УКРАЇНІ.

План

  1. Боротьба більшовиків за владу проти гетьманату.
  2. Відновлення більшовицької диктатури.
  3. Політика радянської влади в Україні 1919 року.
  4. Причини , сутність та наслідки нової економічної політики.

 

Опорний конспект

 

Питання для бесіди

 

1. Коли відбувся Всеукраїнський з’їзд Рад ?

2. Які органи влади було обрано на Всеукраїнському з’їзді Рад ?

3. На якій території більшовики встановили свою владу в січні- лютому 1918 р. ?

4. Які економічні перетворення проводили більшовики в Україні в січні-лютому 1918 р. ?

5. Яке місце в політиці більшовиків займала «хлібна проблема» ?

 

1.Боротьба більшовиків за владу проти гетьманату.

 

Всеукраїнський з’їзд Рад 11-12 грудня 1917 в Харкові. Обрав вищі органи влади радянської України

З’їзд Рад-законодавча влада (збирався раз на рік).

Народний Секретаріат – виконавча влада.

 

Центральний виконавчий комітет Рад України – вища державна влада між з’їздами.

 

 

В результаті наступу німців і їх союзників в лютому 1918 р. Україна була окупована Німеччиною і Австро-Угорщиною. Більшовики втратили владу.

  • ІІ з’їзд рад України, який працював 17-19 березня 1918 р. в Катеринославі зазначив, що нав’язаний німецьким імперіалізмом мирний договір (3 березня 1918 р.) Радянській Росії, формально припиняє федеративні зв’язки України і Росії. З’їзд оголосив Україну самостійною радянською республікою.
  • 19 квітня 1918 р. замість народного Секретаріату, який був розпущений, було створено на чолі із М.Скрипником Всеукраїнське бюро для керівництва повстанською боротьбою.
  • Весною 1918 р. пройшлася хвиля робітничих страйків. У липні –загальноукраїнський страйк залізничників. Влітку розпочалася селянська боротьба проти гетьманату. У нейтральній зоні формувалися Богунський і Таращанський революційні полки.
  • 28 листопада з ініціативи КП(б)У було створено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України на чолі з Г.Пятаковим, а згодом - Х.Раковським . Діяльність Тимчасового робітничо-селянського уряду підтримувалося Раднаркомом Росії.

2.Відновлення більшовицької диктатури

o Доля Директорії з січня 1919 р. вирішувалося на російсько-українському фронті. 3 січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України приїхав до Харкова.

o У січні 1919 р. більшовики встановили владу в Чернігові, Полтаві, Катеринославі.

o 2- 5 лютого 1919 р. більшовики вступили до Києва.

o В квітні 1919 р. Правобережна Україна опинилася під контролем більшовиків. В квітні 1919 р. встановлюється влада більшовиків на Півдні України і в Криму.

o Влітку 1919 р у боротьбі за оволодіння Україною вели боротьбу три сили: більшовики, війська Директорії і білогвардійці, зокрема війська Денікіна. Білогвардійці боролися „За єдину неподільну Росію”. Армія Денікіна захопила Київ 30 серпня 1919 р., поваливши владу більшовиків на Лівобережній Україні і Півдні.

Розгром Денікіна.

Восени 1919 р більшість української території опинилася під владою генерала Денікіна. Антинародна політика білого режиму викликала масовий опір населення. У листопаді 1919 р., на превеликий жаль, відбувся розкол армії УНР, у той час коли війська Директорії вели запеклі бої з білогвардійцями, командування УГА уклало союз із Денікіним.

На початку 1920 р. Червона Армія подолала опір військ Директорії і розгромила денікінців. Рештки білогвардійців зосередилася в Криму. Радянську владу в Україні було відновлено втретє і остаточно.

 

 

3.Політика радянської влади в Україні в 1919-1920 р.

  • 6 січня 1919 р. назва Українська Народна Республіка була замінена на Українську Соціалістичну Радянську Республіку.
  • 29 січня 1919 р. було прийняте рішення: Тимчасовий Робітничо-селянський уряд України перейменовувався в РАДУ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ, яку очолив Х.Раковський.
  • Створювалися органи придушення опору противників радянської влади – Всеукраїнська надзвичайна комісія, народні суди і революційні трибунали, робітничо-селянська міліція.
  • Формувалися місцеві органи влади – революційні і військово-революційні комітети, на селі – комітети бідноти.

 

УВАГА !
Встановилася політика «воєнного комунізму», курс на яку проголосив ІІІ з’їзд КП(б)У в березні 1919 р:

 

o націоналізація промисловості, фінансів, зв’язку;

o державна монополія на промислові товари (продовольча диктатура), заборона промислової торгівлі і перехід до прямого товарообміну;

o централізація управління виробництвом і розподілом товарів;

o загальна трудова повинність;

o карткова система, розподіл продуктів за класовою ознакою (робітникам-більше);

o запровадження продрозкладки, що означало перехід до промислового вилучення у селян необхідного державі продовольства. Для проведення заготівель створювалися продовольчі загони, які діяли каральними методами;

o червоний терор проти противників більшовиків;

o диктатура комуністичної партії, утворення надзвичайних органів влади-ревкомів і комбідів. 11 грудня 1919 р. створено Всеукраїнський революційний комітет на чолі з П.Петровським.

Причини «воєнного комунізму».

· Розорення економіки, громадянська війна, несприятливі для радянської влади міжнародні відносини.

· Плани більшовиків швидко здійснити світову революцію і перейти від товарно-грошових відносин до економіки без ринку і грошей.

Антибільшовицький опір.

Незадоволені політикою більшовиків були соціалістичні партії, середняки, національна інтелігенція.

 

Розпочалися виступи робітників і селян. У квітні 1919 р. - 98 антибільшовицьких виступів, у червні-липні – 328. Діяли повстанські загони під керівництвом Зеленого, Соколовського, Григор’єва.

 

В РКП(б) організувалася опозиційна група керівництву ЦК РКП(б)-група «демократичного централізму», яку очолив Т. Сапронов. Вона виступала проти воєнних методів керівництва партією і державою, проти політики «воєнного комунізму». Цю опозицію підтримувало і керівництво КП(б)У. На IV Всеукраїнській партійній конференції більшовиків в червні 1920 р. лінія центру на мілітаризацію не дістала підтримки.

 

ЦК РКП(б) вирішив придушити опір ЦК КП(б)У: обраний IV партконференцією ЦК КП(б)У було розпущено, була проведена переєстрація Компартії України, в результаті якої більш ніж третині її членів було відмовлено в підтвердженні членства

4. Причини, сутність та наслідки нової економічної політики

 

З кінця 1921 р. для створення більшовицької радянської держави настав час мирного розвитку.

· Міжнародна обстановка залишилися нестабільною.

· Розруха народного господарства була катастрофічною:

    • у 1920 р. Україна отримала лише 10% довоєнної промислової продукції;
    • загальна сума збитків завданих Україні громадянською війною, оцінювалася в 12 млрд. крб.;
    • посівні площі з 20,9 млрд. дес. у 1913 р. зменшилися у 1920 р. до 15,4 млн. дес.;
    • продовольча політика більшовиків позбавила селянствао економічних стимулів;
    • низька продуктивність праці ;
    • виступи селянства, робітників під гаслами „ Ради без більшовиків”
    • склалася криза в більшовицькій партії , в якій загострилися суперечки щодо шляхів подальшого розвитку країни.

У березні 1921 р. X з’їзд РКП(б) прийняв нову економічну політику.

Суть НЕПу

o різні форми власності; відновлення підприємницької діяльності, повернення частини заводів колишнім власникам, в оренду було передано понад 5200 дрібних і середніх заводів, близько 75 тис. приватних торгівельних закладів; o в руках держави залишалися великі підприємства, банки, транспорт, зовнішня торгівля, зв’язок. o уведення замість продрозкладки натурального податку, який був відомий o селянству наперед; o після виконання податку селяни мали право самостійно розпоряджатися o сільськогосподарською продукцією; o відродження товарно-грошових відносин; o зняття заборони на оренду землі і наймання сільськогосподарських o робітників; o введення стабільної валюти – червінця; o децентралізація управління промисловістю; o впровадження економічних методів господарювання, госпрозрахунку. Підприємства об’єднувалися в трести, які працювали на госпрозрахункових засадах. Найбільшими трестами на Україні були : „Донвугілля”, „ Цукротрест” та ін.; o ліквідація загальної трудової повинності і зрівнялівки в оплаті праці, o впровадження системи відрядної оплати.

Обмеженість НЕПу

· Економічний плюралізм вступав у протиріччя з однопартійністю (КП(б)У за своїм статусом залишалася на правах обласної організації РКП(б) ). Інші партії жорстоко придушувалися. · Політичні порядки в Україні змінилися мало. Авторитет рад був незначним, участь населення у виборах була обмежена: виборчих прав були позбавлені підприємці, торгівці, заможні селяни, представники буржуазії. · Українська СРР залишалася залежною від центру.

Наслідки НЕПу

· Заміна продовольчої розкладки на продовольчий податок зацікавила селян в ефективному веденні власного господарства. На селі розвивалося підприємництво: млини, маслобойні, сироварні, крупорушки. На кінець НЕПу по селах України діяло близько 70 тис. різного роду невеликих підприємств з переробки сільськогосподарської продукії. В 1927 р. обсяг валової продукції сільського господарства республіки перевищував рівень 1913 р. · Розвивалися різні форми кооперування. · Важка прпомисловість перевищила рівень виробництва 1913 р.

Причини згортання НЕПу

НЕП не міг бути тривалим:

· Комуністична партія з самого початку розглядала НЕП як вимушену і тимчасову поступку капіталізму;

· він був несумісний з політикою тоталітаризму.

У кінці 20-х рр.сталінське керівництво відмовилося від НЕПу і перейшло до командно-адміністративної економіки.