Становлення владних структур

Законом від 17 вересня 1991 р. назва Українська Радянська Соціальна Республіка була замінена назвою Україна

 

Формується три гілки влади

               
     
 
     
Виконавча влада – Кабінет міністрів.  
 
 

 


 

Судова влада – суд, прокуратура

 

 

Ø 1 грудня1991 р. Всеукраїнський референдум визначив Президента незалежної України. Ним став Леонід Кравчук. Ø У червні –липні 1994 р. відбулися вибори Президента. Леонід Данилович Кучма, був обраний і на наступні 5 років в 1998 р. Ø В 2005 р. Президентом був обраний Віктор Ющенко. Ø В 2010 р. Президентом став Віктор Янукович.

 

Процес формування трьох гілок влади складний і тривалий процес

Державотворчі події

Ø Закон від 8 жовтня 1991 р.« Про громадянство України»

Ø У листопаді 1991 р. прийнято закон «Про Державний кордон України».

Ø Листопад 1991 р.- « Декларація прав національностей України», «Про національні меншини в Україні» .

Ø 6 грудня 1991 р. закон «Про збройні сили України»

Ø Січень – лютий 1992 р. Верховна Радазатвердила державну символіку України:

       
   
 


Державний герб – тризуб

Державний прапор – синьо-жовтий

Державний гімн – «Ще не вмерла України»

Ø В 1992 р. запроваджено власну грошову одиницю – купон, а з 2 вересня 1996 р. – на зміну купону прийшла гривня.

Ø Жовтень 1993 р. Верховна Рада прийняла «Воєнну доктрину України»

1.2 Конституційний процес

 

Після проголошення Декларації про державний суверенітет у жовтні 1990 р. була створена конституційна комісія для розробки проекту концепції Конституції.

 

Після проголошення Акту про незалежність України, розроблялося два проекти Конституції України.

 

1992-1993 жоден із проектів Конституції не затвердила Верховна Рада України. Виникла дискусія з проблеми механізму прийняття Конституції. Достроковий розпук Верховної Ради у 1994 р. спричинив розпуск Конституційної комісії.

 

1994 р. після того, як Президентом став Л. Кучма, було створено нову Конституційну комісію. На розгляд Верховної Ради 2 грудня було внесено проект «Конституційного закону України про державну владу і місцеве самоврядування в Україні». Наростали протиріччя між гілками влади.

 

Відбувалися пошуки компромісу. Ним став Конституційний договір , схвалений 8 червня 1995 р. Цей договір створив умови для активізації конституційного процесу.

Лютий 1996 р. Верховна Рада почала обговорювати проект Конституції.  

 

 


В цілому Конституція визначає всі основні засади та напрями внутрішньої і зовнішньої політики держави.

 

З прийняттям Конституції конституційний процес не завершується. Після прийняття Конституції законотворчість розгорнулася у двох напрямках:

а) підготовка та завершення нових законодавчих актів;

б) відміна законів, затверджених до червня 1996 р.

 

1.3. Багатопартійна система

 

 

В Україні створено більше 100 партій. Партія – це спільність людей, об’єднаних ідеологічно та організаційно з метою завоювання ( внаслідок виборів або іншим шляхом), утримання і використання державної влади для реалізації інтересів тих чи інших соціальних груп.

Етапи формування багатопартійності

 

І етап – зародження багатопартійності (1988 – березень 1990 рр.)

ІІ етап (травень 1990 – серпень 1991 рр.) – вихід багатопартійності на державний рівень .

ІІІ етап (з серпня 1991 р.) – становлення багатопартійності.

Класифікація партій

Ліві Праві

Націонал-радикальні партії: · Націоналістів. · Українська національна асамблея. · Консервативна республіканська партія. · тощо

Партії соціалістичного та комуністичного спрямування: · Комуністична партія України. · Соціалістична партія. · Селянська партія. Прогресивна соціалістична партія.
 
 
Центристські парії: · Соціал-демократична партія України (об’єднана) · Партія зелених України; · Партія демократичного відродження України.

 


2.Розвиток економіки

 

В момент проголошення незалежності України економіка України була розореною і деформованою:

 

  • 95% підприємств підпорядкувалася Москві;
  • майже 80% усього виробництва не мала завершеного технологічного циклу;
  • лише 28% становили галузі групи «Б»;
  • екстенсивний шлях розвитку, науково-технічна і технологічна відсталість.

 

Увага! З 1990 по 1994 рік: · валовий національний продукт скоротився на 44%; · обсяг промислової продукції – на 41%; · національний доход – на 54%; · У 1994 р. спад промислового виробництва України досяг свого максимуму-27,7%.

 

! За даними світового банку у другій половині 1993 р. рівень інфляції в Україні був найвищим у світі і перевищував показники світових війн.

 

Відбулося нечуване падіння для мирного часу падіння рівня життя основної маси населення: близько 64 % населення опинилися за межею бідності.

 

Закони по виконанню економічних завдань розроблялися :

Верховними радами 12 скликання – 1990 -1994 рр.;

13 скликання – 1994-1998 рр. Голова Верховної Ради – О.Мороз ;

14 скликання – 1998-2002 рр. Голова В.Р. – О.Ткаченко, після розколу в Верховній Раді з 1 лютого 2000- голова Верховної Ради – І. Плющ

 

Виконанням завдань по розвитку економіки займалися уряди , в яких головували:

В. Фокін (листопад 1990 - жовтень 1992 рр.);

Л. Кучма (жовтень 1992 – вересень 1993 рр.);

Л. Кравчук - Звягільський (вересень 1993- червень 1994 рр.) ;

В. Масол (червень 1994 – березень 1995 рр.);

Є. Марчук (березень 1995 - травень 1996 рр.);

П. Лазаренко (травень 1996 – липень 1997 рр.);

В. Пустовойтенко (липень 1997- грудень 1999);

В. Ющенко (грудень 1999 – травень 2001 рр.);

А. Кінах (травень2001 – 2002 рр.).

 

Основні засоби по виходу України з економічної кризи були викладені у Посланні Президента України Л.Кучми до Верховної Ради «Шляхом радикальних економічних реформ» в жовтні 1994 р. і отримало її схвалення.

Основними напрямками нової соціальної економічної реформи були:

Ø фінансова стабілізація , що включає зниження податків, подолання платіжної кризи , поглиблення банківської реформи;

Ø регульована та контрольована з боку держави лібералізація цін;

Ø докорінна структурна перебудова виробництва з метою створення ринкової економіки, яка буде базуватися на приватному секторові;

Ø децентралізація управління економікою;

Ø лібералізація сфери зовнішньоекономічних зв’язків;

Ø соціальний захист, що включає докорінні реформи заробітної плати, соціальної допомоги та соціального страхування.

Основні підсумки економічних та соціальних перетворень 1994 – 1999 рр.

 

Ø Сформовані основні атрибути національної економіки: грошову, фінансову, платіжну, податкову, митну, банківську та інші системи;

Ø У 1999 р. вперше досягнуто стабілізації економіки. У жовтні 1999р. вперше було отримано приріст ВВП (внутрішній валовий продукт) у порівнянні з жовтнем 1998 р. на 2,8 %

Ø Обсяг промислового виробництва зріс на 4,3 %, зросло виробництво товарів народного споживання .

Ø Намітилося піднесення скорочення дефіциту Державного бюджету України.

Ø Досягнуто відносно низького рівня інфляції;

Ø Сформовано базові засади багатоукладної економіки. Утвердилися різні форми власності.

Ø Почали реалізовувати завдання земельної реформи. Громадяни почали отримувати земельні паї, приватизовувалися комерційні банки, інвестиційні компанії, аудиторські фірми. Відбулося становлення фондового, товарного, грошового та валютного ринків.

 

Завдання на наступні п’ять років були викладені у Посланні Президента України Л.Кучми до Верховної Ради у лютому 2000 р. – «Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 – 2004 рр.»

Основні завдання економічного розвитку на 2000 – 2004 рр. :

Ø Забезпечити стабілізацію економіки і утворення передумов її прискореного зростання. Пріоритетом має стати досягнення щорічних темпів зростання ВВП на рівні 6 – 7 %;

Ø Зростання інтелектуального потенціалу нації та НТП. Забезпечення структурної перебудови промисловості та розвитку інноваційної моделі економічного зростання. Перетворення України в високотехнологічну державу.

· Здійснення активної аграрної політики, забезпечення адаптації АПК до умов ринку.

 

Основні підсумки розвитку України у 2000-2004 р :

· збільшився обсяг промислової продукції на 12%, товарів широкого вжитку-на 24,5%;

· валовий внутрішній продукт зріс на 5,8%;

· відбулося зростання виробництва сільського господарства на 9,2%.

 

Економічне зростання не супроводжувалося якісними перетвореннями вітчизняної економіки, позитивними структурними змінами.

 

3. Становище в соціальній сфері.

 

На початку 90 років основна маса населення опинилася за межею бідності. Знизилася частка заробітної плати у валовому національному доході із 60% в 1990 р до 25-30% в 1994 р. Протягом 1991-1994 рр. купівельна спроможність населення знизилася у 5 разів. Відбулося розшарування населення:64% населення за межею бідності, 10%-багатого населення.

 

Основні завдання соціальної політики.

- Соціальний захист:

  • докорінні реформи заробітної плати;
  • адресна підтримка соціально незахищених верств населення;
  • соціальна допомога та соціальне страхування;

- актуальні завдання пенсійної реформи;

- прискорений розвиток житлового будівництва, забезпечення доступності житла для різних верств населення;

- зміцнення позиції середнього класу.

 

!Соціальні проблеми в Україні залишилися невиконаними:

- не створюється середній клас, а прогресував процес поглиблення майнової диференціації. Так в Чехії, Угорщині, Польщі доходи найбагатших сімей перевищували доходи бідних у 4-5 раз, в Україні - більше як в 10 разів:

- не вирішена проблема зайнятості;

- рівень життя населення України значно нижчий світових:

· у виробництві продукції на душу населення Україна посідає 95-е місце серед 175 країн світу;

· індекс купівельної спроможності громадян України становить менш 17% від прийнятого;

· калорійність харчування населення України на 7-10% нижча за норми.