ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ. Для проведення практичного заняття №4
Методична розробка
Для проведення практичного заняття №4
З навчальної дисципліни
“Військова підготовка”.
Модуль ТСП 03.02.“ Військова топографія ”
Змістовий модуль 3.2.1.2.“ Вимірювання за картою ”
Заняття 3:“Визначення дирекційних кутів та азимутів напрямків за картою”
Навчальна група:усі групи за всіма спеціальностями
Час: 90 хвилин
Місце:аудиторія згідно з розкладом занять
Навчальна та виховна мета:
1. Закріпити знання отримані на лекції та при роботі з рекомендованою літературою.
2. Навчити студентів визначати дирекційні кути та азимути напрямків за картою, переходити від вимірювання кутів за картою до вимірювання кутів на місцевості та зворотно.
3. Прищепити тверді практичні навички у визначенні кутів за картою.
4. Виховувати індивідуальну відповідальність за прийняті рішення, добиватися від студентів самостійного виконання поставлених завдань.
Навчальні питання і розподілення часу:
Вступ - 10 хв.
1. Визначення дирекційного кута, істинного і магнітного азимутів - 25 хв.
2. Визначення зближення меридіанів, магнітного схилення - 25 хв.
3. Перехід від дирекційних кутів до азимутів і навпаки - 25 хв.
Підведення підсумків - 5 хв.
Навчально – матеріальне забезпечення:
1. Плакат “Перехід від дирекційного кута до магнітного азимуту та зворотно”.
2. Збірник задач, журнал з військової топографії.
3. Вимірювальні циркулі , офіцерські лінійки, транспортири, олівці.
4. Учбові топографічні карти М – 1:50 000 У–41–96–А.
Навчальна література:
1. Шмаль С.Г. Військова топографія: Підручник. Київ. 1998 р., С. 97-102.
2. Підготовка офіцерів запасу. Загальна тактика. Військово-інженерна підготовка. Військова топографія. Харків. 2010, С.148-153.
3. ПсаревА.А.,Коваленко А.Н., и др.. Учебник « Военная топография ».
- М.: Воениздат. 1986, С.146-155.
4. Комов Г.Ф. Учебное пособие «Военная топография» МО ХВВКИУ РВ,
1988 ,С 58-62.
ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ
Організаційно-методичні вказівки
На практичному занятті студенти закрiплюють знання, якi вони отримали на лекції та при роботі з рекомендованою літературою, вивчають різни способи визначення дирекційних кутів за картою, як переходити від вимірювань за картою до вимірювань на місцевості і зворотно.
Практичні навички у визначенні кутів за картою студенти набувають під час практичного відпрацювання індивідуальних завдань (завдання студенти беруть зі збірника задач з військової топографії, варіанти згідно номерів у журналі обліку навчальних занять). Для кожного з варіантів повинні бути правильно визначені дирекційні кути, магнітне схилення, зближення меридіанів, поправка напрямку, істинний і магнітний азимути. Вимірювання проводяться безпосередньо за картою, а результати заносяться до робочого зошиту (конспекту), згідно з установленим зразком.
Перед початком заняття черговий отримує учбові топографічні карти, збірники задач, транспортири, лінійки, плакат.
У вступній частині оцінюється підготовленість студентів шляхом короткого опитування, а також залишкові знання з попередньої теми – методом письмової літучки (за необхідністю).
При розгляді першого питання студенти повинні засвоїти основні базові напрями при визначенні кутів, знати визначення дирекційного кута, істинного та магнітного азимута, навчитись користуватись транспортиром. Основну увагу у другому питанні звернути на фізичну сутність зближення меридіанів та його визначення для точки з відомими географічними координатами В і L, на визначення магнітного схилення для даного року, враховуючи річну його зміну.
Час, відведений на третє питання, використати на практичне визначення поправки напрямку і на порядок переходу від вимірювань за картою до вимірювань на місцевості і навпаки.
Після теоретичного розгляду та проведення тренування провести тестування з визначення дирекцій них кутів та азимутів напрямків за картою.
В кінці заняття підводяться попередні підсумки, відзначаються позитивні сторони, звертається увага на загальні недоліки, доводиться тема наступного практичного заняття.
Вступ
1. Прийняти рапорт чергового навчальної групи, перевірити наявність студентів, їх зовнішній вигляд.
2. Перевірити повноту навчально-матеріального забезпечення.
3. Провести коротке опитування з окремих питань теми або письмову літучку з попередньої теми (за необхідністю).
4. Довести тему, мету, питання заняття та порядок їх розгляду, нагадати завдання, яке було дане їм раніше на підготовку до заняття і домашнє завдання минулого заняття.
В основній частині заняття доцільно спочатку розглянути теоретичні положення усіх трьох питань, а потім перейти до практичного відпрацювання завдань у журналі практичних занять.