ТЕМА№4: Технології формування музично – творчої особистості.
Сьогодні з особливою гостротою постає проблема використання у навчально – виховному процесі педагогічного впливу мистецтва та креативних освітніх технологій. Креативні педагогічні ідеї розвиваються відповідно до нової освіти паради…..і сутність якої полягає перед усім, у змінні самого ставлення людини ставлення до світу, осмислення свого місця в цілісні світобудові. Величезного значення у зв’язку в викладеним вищим набуває проблема взаємовідносин особистості з мистецтвом зокрема з музикою. Музичне мистецтво стає одним з найважливіших інструментів визначення художньо творчої і духовно – цінісної спрямованої особистості.
Креативність – це сукупність тих особливостей психіки які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості, розвиваючись і з’єднуючись з її провідними мотивами і виявляючись як здатність до продуктивної зміни.
Як уже було нами з’ясовано під технологією, як правило, розуміється відпрацьованість і надійність способів твердження певного результату. Більш точне розуміння технології пов’язується з раціональним поєднанням послідовно виконуваних операцій чи методів.
Специфіка творчості визначається взаємозв’язком трьох компонентів:
- проблеми (завдання)
- єврестичних (пошук) методів, інтелекту
- психологічних методів дитини.
Тому технологія творчості – це перш за все інтенсивна, інтелектуальна технологія. Формування сучасної технології творчості пов’язано з розвитком методів єврестичного стимулювання рішення нестандартних задач:
- систематизація
- моделювання
- «мозковий штурм»
- синектика
- Прийоми самоорганізації
Для креативної особистості характерним є яскрава саморегуляція сприйняття її спрямованість на вирішення будь – якої проблеми, або завдання, високий рівень зосередженості, її тривалість і стійкість, висока чутливість до подразників, здатність сприймати не точності, відхилення, не звичайність та унікальність властивостей, здатність помічати зв’язки між ознаками, яких формально не існує, здатність сприймати комплексно, помічаючи головне, істотне, уміння звільнятися від фіксованої установки сприймати самостійно і неупереджено.
Найбільш яскравим і типовим проявом креативності є уява і фантазія, які у креативних особистостей відрізняється незвичайністю, жвавістю, неадекватністю, фантастичністю та образністю. Креативній особистості притаманний високий рівень емоційності.
Сучасний стан технології формування творчої особистості поєднує в собі два підходи: особистісний і процесуальний. Головною у творчості є предметно практична діяльність. У зв’язку з цим творчість слід розглядати не як самостійний вид діяльності, а як специфічну якісну характеристику, ступінь її активності бо творчість «пронизує різні види» роботи.
Творчість як системне явище включає певну сукупність взаємопов’язаних компонентів: творчі здібності, творчий процес, якості особистості. Що забезпечують творчу діяльність. Творчість зосереджена на певній діяльності, а творчий процес безперервний і велику роль в ньому відіграють музичне сприймання, увага, мислення, уява, чутливість, емоційність. Таким чином творчістю можна керувати, вона піддається регулюванню, контролю і розвитку.
На думку В. Моляко в основі творчості лежить розвиток здібностей, до якось виду музичної діяльності. На певному рівні їх сформованості виникають творчі здібності, а творча спрямованість людини дає змогу підняти розвиток її здібностей на якісно новий рівень.
Формувати творчу особистість треба обережно, зважаючи на індивідуальний характер процесу творчості, наявність кожної особистості індивідуального стилю творчої діяльності.
Дитина високої творчої спрямованості здатна глибоко зануритися в те, що її цікавить, вона дуже винахідлива не тільки в музичній діяльності але і у образотворчій, в іграх, використання різних матеріалів, висловлює багато різних міркувань з приводу конкретної ситуації, здатна по новому підійти до розв’язання певної проблеми.
Творча дитина, як правило, енергійна, дотепна, відрізняється розвинутою пам’яттю виявляє значну самостійність у думках, ідеях, поведінці. Здатність дитини до творчості поєднана з високим інтелектуальним рівнем завдання вчителя – створити умови, за якими схильність дітей до нового нестандартного бажання самостійно розв’язувати поставленні завдання можуть розвиватися.
Навчити творчості, дуже складно, але можна, й потрібно виховувати в учнів схильність до творчої діяльності формувати готовність до вияву творчості. Отже, провідним у трактуванню творчості виступає діяльнісно - процесуальний підхід з конкретно вираженим кінцевим результатом.
Технологія формування творчої особистості може визначатися позицією В.О. Сухомлинського:
1) Кожна дитина здібна
2) Кожна детина повинна пізнавати себе, знайти свої нахили та здібності
3) Педагог повинен знати дітей і розвивати їх індивідуальні нахили
4) Дитина під мудрим керівництвом вихователя має самовдосконалюватися, самостверджуватися, само розвиватися.
Роль творчості обґрунтовується низкою положень:
- творчість сприяє виробленню вмінь розвивати і вирішувати завдання орієнтуватися в нових умовах
- творчість збуджує зацікавленість, допитливість, інтерес до знань, і бажання духовного збагачення
- творчість стимулює розвиток музично – пізнавального інтересу, дитина пізнає радість власної думки
- процес творчості дитини справляє величезний вплив на тих, хто поряд з нею
- завдяки творчості збагачується емоційне життя
- творчість відкриває в душі потаємні джерела добрих почуттів.
Педагогам слід враховувати позитивні та негативні критерії: високі показники не завжди є свідченням творчої розвиненості, низькі показники не є доказом її відсутності.
Відомий дослідник творчості Е. Торенс виокремив такі критерії проявлення творчості:
- фантазія, оригінальність мислення, прагнення до нового.
- Достатньо високий рівень інтелекту.
- Наявність новизни в самому процесі
- Здатність знаходити аналогії, вміння комбінувати.
- Розширення меж очікуваного і вихід за них.
- Різноманітність і різнобарвність уяви, яка апелює до почуттів емоцій
Характерними ознаками творчості є: ( за В. Андреєвою)
- наявність суперечностей, проблемної ситуації творчого завдання
- наявність об’єктивних умов для творчості (матеріальних, соціальних)
- наявність суб’єктивних умов для творчості (знань, умінь, навичок, і мотивації здібностей)
- новизна і оригінальність музичного процесу
Чинниками, що сприяють творчі активності є:
а) особливості середовища (творче оточення, творчий керівник)
б) рівень самостійності, самопізнання.
в) стимулятори (якість і характер музики колір, слово)
г) позитивні відчуття від процесу роботи
д) володіти спеціальними прийомами (пізнання музичної літератури, творів – композиторів – класиків, сучасних авторів, знання основної музичної грамоти, значний запас пісенних мелодій, ритмічних послідовностей тощо)
є) розвинене прагнення до самовираження наслідування до копіювання, потреба у високій самооцінці, цілеспрямованість, наполегливість, старанність.
з) здатність діяти за власною ініціативою
Для визначення стрижневих якостей творчої особистості важливою є характеристика п’яти потенціалів особистості: (М. Каганом)
- гносеологічним,визначається обсягом і якістю інформації якою володіє учень. Отримання цієї інформації залежить від мистецького розвитку, досвіду його, загального розвитку, підготовленості.
- Аксіологічний потенціал визначається системою ціннісних орієнтацій у естетичній (мистецькі музичні) сфері
- Комунікативний визначається умінням спілкуватися з однолітками, учителем
- Художні визначається рівнем, змістом, інтенсивністю музичних потреб
- Творчий визначається самостійно надбаними учнями уміннями і навичками у музичній діяльності здатністю до творчих дій.
Структура творчого процесу складна тому, існує багато інтерпретацій творчості різними авторами. Зупинимось на найбільш логічному і послідовному.
Стадії творчого процесу:
1. Асоціативно – ситуативна (виникає на основі життєвих, навчальних ситуацій або емоційно – чуттєвих асоціацій. Її результат – проблемна ситуація, що сприяє творчому процесу.
2. Стадія творчого зігрівання творчого процесу.
3. Стадія натхнення (емоційний стан підйому духовних сил, творчого хвилювання).
4. Стадія трансформації, коли ідея в процесі творчої діяльності трансформується, скорчується і представляється у вигляді завершеної роботи.
5. Стадія самокритичності: самооцінка задоволення чи не задоволення результатами творчої діяльності.
6. Стадія кризи (перехідний латепний період творчості, необхідний для народження нової ідеї підготовки до нової стадії творчої діяльності.
Музика є з одним унікальних чинників (факторів) формування творчої особистості.Вони передбачають:
- нетрадиційне формування цілей урок музики. Основна ціль – розвиток учнів, їх почуттєвої та інтелектуальної сфери на основі здобутих знань.
- Нетрадиційну побудову змісту навчання, зокрема презентацію музичного матеріалу.
- Визначення спеціальних методів навчання музики, серед яких найбільш продуктивний метод моделювання процесу творчості. Його сутність в тому,що дітям пропонується побачити, осмислити, освідомити процес народження музики, стати на позицію творця і таке інше.
- Використання різних форм діяльності: колективних, індивідуальних, парних тощо.
- Критерії визначення рівнів творчої розвиненості: а) творча вмілість, б) емоційна сприйнятливість, інтелектуальна спроможність.
- Використання серії творчих завдань, що базуються на теоретичному модулі: композитор – виконавець – слухач, і навпаки.
- Вільний вибір творчого завдання учнями для домашнього виконання.
- Використання художньо творчої само актуалізації (ХТС) учителя музики являє собою діяльність педагога музиканта по реалізації ним особистого художньо творчого потенціалу. ХТС характеризується трьома взаємопов’язаними видами: самопроявлення, саморозвиток, самореалізація.
1) Самопроявлення – являє собою процес виникнення певних ознак особистості які існували до цього у суб’єктивній скритій формі.
2) Саморозвиток - виступає в сукупності спеціально організованих дій, спрямованих на вдосконалення суб’єктивно актуальних, але ще незрілих ознак.
3) Самореалізація передбачає включення достатньо розвинутих але поки не реалізованих художньо – творчих ознак і якостей у відповідний напрямок педагогічної діяльності. Самореалізація виступає зв’язуючи ланцюгом між музичною діяльності вчителя, результатами саморозвитку само проявленням і педагогічної діяльністю.
Дуже часто в науці використовується підхід за якого структура творчого процесу відповідає тріаді: синкретизм – аналіз – синтез.
До музики вона має пряме відношення.
Синкретизм (тезис) –
а) нероздільність, що характеризує початковий, нерозвинутий стан чогось
б) поєднання різних, несумісних, спірних суджень, висловлювань, поглядів, які згідно логіки разом існувати не можуть.
Аналіз – логічний прийом за якого предмет що вивчається подумки чи практично розчленується на складові елементи, кожний з яких потім досліджується окремо як частина цілого, для того, щоб виділенні в ході аналізу елементи об’єднати з новим знаннями.
Синтез – мисленнєве поєднання частин предмету, розділеного в процесі аналізу, становлення взаємодії із зв’язку частин, цього предмету як єдиного цілого.
Спираючись на таку тріаду, можна відмітити дві основні ідеї художньо – творчого процесу:
1) авторську
2) співавторську.
Модель творчості
У процесі спілкування з конкретним явищем мистецтва педагог створює свій художній образ згідно індивідуального бачення, оцінкою але не спотворюючи авторські ідеї. Свою інтерпретацію він пропонує учням, розробляє сценарій уроку з опорою на особисте розуміння. Учні спілкуються з конкретним явищем мистецтва через призму його сприйняття педагогом. Але вчитель повинен розуміти, що його «версія» не єдино можлива і вірна. У дітей можуть виникнути свої ідеї. Такий підхід дозволяє вчителю одержати можливість для саморозвитку без посередньо в навчальному процесі, а також надати учням умови для їх самореалізації.
Зразки творчих завдань:
1. для індивідуального виконання
Серія: Слухач.
Зміст: Відомий персонаж С. Юдін перед складеними операціями на серці переглядав партитуру шостої симфонії П. Чайковського.
Критерії: а)емоційна сприятливість «Які почуття виникала у вас музика»
б) інтелектуальна спроможність:
- якими засобами композитору вдалося створити твір такого змісту
- що надавало професору віри в успіх своєї справи
в) творча вмілість «Уявіть себе на місці П. Чайковського в період написання твору. Доведіть що композитору вдалось реалізувати свій задум під назвою «життя».
2. Для групової форми навчання
Серія: Композитор.
Зміст: уявіть собі, що ви знаходитесь у кімнаті музично – психологічного розвантаження де веде прийом як композитор замість лікаря. Як би ви допомогли своїм пацієнтам?
Критерії: а) емоційне сприйняття «Установіть які почуття викликала б у пацієнтів ……………… музика
б) інтелектуальна спроможність «Які твори за жанром і стилем ви б використовували.
в) творча вмілість «Запропонуйте свій варіант музичного твору для використання в даній ситуації.
Література:
1. Освітні технології. Навчально – методичний посібник / За ред. О.П. Пєхоти.-К.:А.С.К,2001.-с.109-125.
2. Барко В.І., Тютюнникова А.М.. Як визначити творчі здібності дитини? –К.,1991.-79с.
3. Кичук М.В. От творчества учителя к творчеству ученика.-Измаил,1992.-96с.
4. Макрідіна Л. сучасні технології навчання (Формування творчої особистості)//Рідна школа.-1997.-№6.
5. Паламарчук В., Рудаківська С. Від творчої особистості до нових технологій навчання//Рідна школа.-1998.-№2.
6. Беземчук Т. Творчий розвиток школярів засобами музичного мистецтва // Мистецтво та освіта.-2001.-№1.
7. Даниленко Л. Методи творчого розвитку // Завуч.-2001.-№9.
8. Калошин В.Ф., Гоменюк Д.В. Розвиток творчості в учнів. Методичний посібник.-Х.:Основа,2008.
9. Горбенко С.С. Розвиток творчих можливостей, як складова гуманістичного змісту музичної освіти школярів // Рідна школа.-2001.-№8
10.Дорошенко Т. Розвиток творчих здібностей на уроках музики // Початкова школа.-2001.-№4.