Порядок перегляду, зміни та встановлення нових норм витрат
У складі нормативних витрат можуть бути виділені норми на початок звітного періоду та зміни норм. Вони виникають при зміні конструкцій виробу, технології виробництва, складу матеріальних і трудових витрат в результаті впровадження нової техніки та інших організаційних заходів. Як правило, норми витрат мають тенденцію до зменшення, однак для підвищення якості продукції, при удосконаленні її дизайну та упаковки, нормативні витрати можуть зростати. Зміни норм витрат оформлюються відповідними документами, в яких вказується ініціатор зміни норми (цех, відділ, служба), її характер та величина, місце здійснення, дата введення нового нормативу.
Документи про зміни норм виписують технічні служби підприємства. Зміни норм, як правило, впроваджуються з початку звітного періоду.
У тих випадках, коли зміни норм здійснюються на протязі звітного місяця, різниця між нормами, наведеними у нормативних калькуляціях, і новими нормами до кінця звітного місяця виявляються і відображаються в обліку з особливою увагою.
В управлінському обліку необхідно організувати детальний контроль за своєчасним внесенням змін норм у нормативні калькуляції. Облік зміни норм забезпечує:
1) однакове значення діючих норм витрат у технологічній документації та нормативних калькуляціях;
2) єдність норм, що використовуються в обліку на протязі року, на початок та кінець місяця, кварталу;
3) визначення впливу зміни норм на собівартість продукції в цілому по підприємству і по окремих підрозділах;
4) контроль за своєчасною зміною норм та участь у цьому техніко-економічних служб;
5) обчислення фактичної ефективності організаційно-технічних заходів, контроль за їх здійсненням.
Часто на підприємствах зміни діючих норм відбуваються з об'єктивних причин. По мірі здійснення заходів з удосконалення організації праці та виробництва здійснюють інженерно-економічний розрахунок нової норми витрат матеріалів або норми часу на технологічну операцію. Після затвердження нових норм відповідні служби виписують повідомлення про зміни норм, де вказують норму до і після зміни, підстави зміни, причини, число місяця, з якого норма вводиться у дію.
Якщо норми часу і розцінки змінюються по значній кількості операцій, то виписують Відомість зміни норм.
Всі причини зміни норм класифікуються в групи:
- впровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва;
- удосконалення конструкцій виробів, уніфікація вузлів;
- покращення використання предметів праці;
- удосконалення засобів праці;
- підвищення якості продукції та ін.
У кожній із груп виділяють конкретні причини, їм привласнюють код, який вказують в документах про зміни норм.
Всі відхилення фактичних витрат за будь-якою статтею від діючих норм розглядають як відхилення від норм, які діляться на три групи:
1. від'ємні – представляють собою перевитрати собівартості продукції і свідчать про певні порушення в технології, організації та управлінні виробництвом (перевитрати сировини, матеріалів, палива в наслідок поломок обладнання, заміни матеріалів, використання відходів замість повноцінних матеріалів та ін.);
2. позитивні відхилення свідчать про здійснення заходів, спрямованих на зниження витрат, досягнення економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;
3. умовні відхилення можуть бути від'ємними і позитивними в результаті відмінностей у методиці складання планової і нормативної калькуляції. Ряд витрат, що плануються, не включається у калькулювання нормативної собівартості (втрати від браку, частково виконані операції). Всі ці відхилення враховуються повністю і по закінченню місяця аналізуються шляхом співставлення з плановими величинами. Такий аналіз дозволяє виявити дійсну величину позитивних чи від'ємних відхилень.
Всю різноманітність методів виявлення відхилень, що виникають на підприємстві, можна звести до двох основних: метод документування і розрахунковий метод. За окремими видами ресурсів і витрат ці методи конкретизуються. Так, у обліку витрат сировини і матеріалів використовують метод сигнального документування і документування з допомогою розкрійних карт. Розрахунковий метод виявлення відхилень ділиться на метод попередніх і наступних розрахунків.
Метод первинного документування відхилень відрізняється простотою та універсальністю. Він дозволяє виявити абсолютну величину відхилень за кількістю витрат ресурсів до початку або в момент здійснення господарської операції. У більшості випадків він вимагає попереднього дозволу щодо допуску відхилень у вищого рівня керівництва і тим самим забезпечує посилення контролю за використанням ресурсів. Переваги даного методу і у більш чіткій визначеності, адресності відхилень, у підвищеному відчутті відповідальності при документальному оформленні відхилень від нормативу.
Розрахунковий метод виявлення відхилень потребує аналітичного підходу до визначення їх величини і причин появи. Його переваги – у можливостях більш різноманітного використання, у тому числі для виявлення відхилень, які неможливо документувати. Розрахунковим шляхом виявляють відхилення із-за відступу від нормативної рецептури суміші сировини, її кондиційності, із-за різного виходу продукції, зміни технологічних параметрів виробництва. В обліку праці і заробітної плати з допомогою розрахункового методу виявляють відхилення, що виникають у зв'язку зі змінами складу працюючих у бригаді, кваліфікації робітників, режиму змінності та ін.
Відхилення від нормативних кошторисів витрат на організацію, обслуговування виробництва і управління можна виявити лише розрахунковим шляхом. Ним же визначають вплив цінового фактору на величину відхилень від норм.