Загартовування водою та її вплив на організм

З давніх-давен відома цілюща сила води як надійного засобу, що зміцнює здоров'я людини. Наприклад, академік І. П. Павлов уважав холодну воду одним з найдійовіших засобів боротьби за здоров'я. Одного разу під час хвороби академік попросив холодної води й почав... купати в ній руку. Лікар, який увійшов до пала­ти, зачудувався. І. П. Павлов, лежачи на спині, продовжував ку­пання руки: «Ось, даю позику! — тихим і слабким голосом сказав Іван Петрович лікарю. — Аджеж? Адже ви знаєте, я вкрай виснажений хворобою. Півтора пуда втратив у вазі. У мене навіть голосу немає. І от я лежав і думав: звідки ж енергію взяти? Кора виснажена. Я повинен дати їй позику. Де? У підкірці. Зарядити кору з під кірки. Адже це грандіозний акумулятор нервової енергії. З підкіркою ж усі найсильніші, найкращі емоції пов'язані. З ди­тинства для мене вода, річка — це все. Купання, плавання... І вза­галі, найсильніші емоції в мене пов'язані з водою... з її дзюрчанням і виглядом... і, зрештою, температурні подразнення. От я й даю по­зику: збуджую підкіркові центри цим купанням... а вони вже хай заряджають кору».

Висока ефективність впливу води на організм пояснюється тим, що її теплоємність у 28 разів вища за теплоємність повітря. Так, по­вітря за температури +13 °С сприймається як прохолодне, водночас вода тієї ж температури здається холодною. За однієї і тієї ж темпе­ратури повітря й води організм втрачає у воді майже в ЗО разів біль­ше тепла. Саме з цієї причини воду розглядають як дуже сильний природний засіб загартовування.

У водних процедур є ще одна особливість. Вони зазвичай мають на людину і механічний вплив. Більш сильну дію порівняно з пові­трям вода чинить і за рахунок розчинених у ній мінеральних солей, газів і рідин. До речі, з метою посилення подразливої дії води іноді до неї додають дві-три столові ложки кухонної солі або три-чотири ложки столового оцту.

Головна ж перевага води як засобу загартовування полягає в температурному факторі. Водні процедури за своєю температу­рою поділяють на гарячі — вище від +40 °С, теплі 1-36...+40 °С, звичайні1-34...+35 °С, прохолодні 1-20...+33 °С і нижче від +20 °С. Такий поділ враховується під час проведення загартовуван­ня. Уміло варіюючи температуру води, можна легко дотримувати­ся точності дозування сеансів загартовування.

Кожен, залежно від стану, ступеня загартованості, інших умов може до того ж вибрати придатний для себе спосіб проведення про­цедур. Вплив деяких з них не надто великий (наприклад, обти­рання мокрим рушником). Сила ж впливу інших, скажімо, душу, купання, — досить велика. Однак за всіх обставин намагайтеся до­тримуватися найважливішого принципу — поступовості. Інакше кажучи, доцільніше використовувати воду тієї температури, що необхідна в певному випадку.

Загартовування водою починають із м'яких процедур — обти­рання, обливання, потім переходять до більш енергійних — душу, купання та ін.

Систематичне застосування водних процедур — надійний про­філактичний засіб проти випадкових охолоджень тіла. Не дарма існує приказка: хто з водою холодною дружить, той нежитю не бо­їться. Водні процедури, багатогранно впливаючи на організм, по­ліпшують терморегуляцію, обмін речовин, роботу серцево-судинної та дихальної систем.

Як правильно купатися

Дуже важливо кожному плавцеві навчитися відпочивати на воді.

1-й спосіб. Лежачи на спині, спокійно розкиньте руки й ноги, заплющте очі, ляжте головою на воду, розслабтеся, лише трохи до­помагаючи собі втримуватися в горизонтальному положенні. Ди­хайте глибоко, затримуючи повітря в легенях.

2-й спосіб. Стиснувшись «поплавцем», вдихніть повітря, за­нурте обличчя у воду, обійміть коліна руками і притисніть до тіла, стримуючи видих. Потім зробіть повільний видих у воду, після якого — новий швидкий вдих над водою — і знову «поплавець».

У разі потрапляння води в дихальні шляхи необхідно підняти­ся над водою, відкашлятися.

У випадку судоми необхідно лягти на спину, енергійно розтерти м'яз. Досвідчені плавці мають із собою голку: укол знімає судому. Головне — зберігати спокій, не панікувати. Не соромтеся поклика­ти на допомогу.