Глотка , будова , кровопостачання, іннервація
ГЛОТКА (pharynx)
Глотка є трубчастим органом, який простягається від основи черепа (basiscranii) до верхнього
рівня VII шийногохребця (vertebra prominens [C VII]).
Голотопіяглотки: розміщенаупереднійшийнійділянці(regio cervicalis anterior).
Скелетопіяглотки: відосновичерепа(basis cranii)дорівняVI – VIIшийниххребців(vertebraecervicalis sextae – septimae [VI – VII]).
Синтопіяглотки:
- спередуглотки (pharynx) розміщеніносоваіротовапорожнини (cavitates nasi et oris) тавхіддо
гортані (aditus laryngis);
- ззаду –шийний відділ хребтового стовпа(pars cervicalis columnae vertebralis)та глибокі м’язи шиї
(musculi colli profundi);
- з боків –середнє вухо(auris media)та судинно-нервовий пучок шиї.
Глотка сполучається з:
- носовою порожниною (cavitas nasi)–через парні отвори хоани(choanae);
- ротовою порожниною (cavitas oris)–через зів(fauces);
- гортанню (larynx)–через вхід до гортані(aditus laryngis);
- барабанною порожниною (cavitas tympani)–через глотковий отвір слухової труби(ostiumpharyngeum tubae auditivae);
- продовжуєься в стравохід (oesophagus).
Глотка (pharynx) має:
- верхню стінку (склепіння глотки);
- передню стінку (де розміщені отвори в ротову, носову порожнини та в гортань);
- задню стінку (прилягає до передхребтових м’язів шиї);
- бічну (парну) стінку, в якій знаходяться глоткові лімфатичні вузлики (nodulilymphoideipharyngeales).
Порожнина глотки (cavitaspharyngis)поділяється на:
- носову частину глотки (parsnasalispharyngis);
- ротову частину глотки (parsoralispharyngis);
- гортанну частину глотки (parslaryngeapharyngis).
Носова частина глотки (parsnasalispharyngis)–чисто дихальна частина,вона через хоани
(choanae) сполучається з носовою порожниною (cavitasnasi).
На її бічних стінках з обох боків є глоткові отвори слухових труб (ostiapharyngeatubarumauditivarum), які сполучають глотку (pharynx) з барабанною порожниною (cavitastympani).
Кожний отвір оточений:
- ззаду і вгорі – трубним валиком (torustubarius).
Між останніми і м’яким піднебінням (palatummolle) розміщене парне скупчення лімфоїдної тканини
– трубний мигдалик (tonsillatubaria).
Від трубного валика (torustubarius) відходять:
- трубно-глоткова складка (plicasalpingopharyngea);
- трубно-піднебінна складка (plicasalpingopalatina).
Спереду від глоткового отвору слухової труби (ostiumpharyngeumtubaeauditivae) відходить:
- валик підіймача (toruslevatorius).
Позаду від глоткового отвору слухової труби (ostiumpharyngeumtubaeauditivae) є глотковийзакуток (recessuspharyngeus).
У носовій частині глотки (parsnasalispharyngis) міститься:
- піднебінно-глотковий гребінь (cristapalatopharyngea).
На межі верхньої та задньої стінок глотки (склепіння глотки – fornixpharyngis) розміщений:
- непарний глотковий мигдалик (tonsillapharyngealis), або аденоїдний мигдалик, який має:
- ямочки мигдалика (fossulae tonsillae);
- крипти мигдалика (cryptae tonsillae).
Три мигдалики глотки (глотковий мигдалик– tonsilla pharyngealis,парний трубний мигдалик–tonsilla tubaria) та три мигдалики ділянки зіва (язиковий мигдалик – tosilla lingualis, парний
піднебінний мигдалик – tonsilla palatina) утворюють лімфатичне кільце глотки (anulus lymphoideus pharyngis) – кільце Пирогова-Вальдейера.
Ротова частина глотки (pars oralis pharyngis)простягається від піднебінної завіски(velumpalatinum) до входу в гортань (larynx), тобто на рівні зіва (fauces), що відповідає висоті тіла третього шийного хребця (vertebra cervicalis tertia).
Ротова частина глотки (parsoralispharyngis) за допомогою зіва (fauces) сполучається з власне
ротовоюпорожниною (cavitas oris propria).
Міжкоренемязика (radix linguae) танадгортанником (epiglottis) проходять:
- серединнаязиково-надгортаннаскладка(plica glossoepiglottica mediana);
- парнабічнаязиково-надгортаннаскладка (plica glossoepiglottica lateralis), міжякимирозміщена
надгортаннадолинка(vallecula epiglottica).
Уротовійчастиніглотки (pars oralis pharyngis) перехрещуютьсятравнийтадихальнийшляхи.
Приактіковтанняносовачастинаглотки (pars nasalis pharyngis) відокремлюєтьсявідротової
частиниглотки (pars oralis pharyngis) піднебінноюзавіскою (velum palatinum).
Приактіковтаннягортань (larynx) піднімаєтьсядогори, анадгортанник (epiglottis) закриваєвхіддо
гортані (aditus laryngis).
Томуїжачирідинапроходитьтількивгортаннучастинуглотки (pars laryngea pharyngis) ідалі – в
стравохід (oesophagus), не потрапляючи ні в носову порожнину (cavitasnasi), ні в порожнину гортані
(cavitaslaryngis).
Гортанна частина глотки (parslaryngeapharyngis)починається на рівні входу до гортані(adituslaryngis) і сполучається з порожниною гортані (cavitaslaryngis).
З боків від входу до гортані (adituslaryngis) гортанна частина глотки (parslaryngeapharyngis)
розширюється і утворює парні грушоподібні закутки (recessuspiriformes), присередньо від них
розміщені складки верхнього гортанного нерва (plicaenervilaryngeisuperioris), де проходять:
- верхнягортаннаартерія (arteria laryngea superior);
- внутрішнягілкаверхньогогортанногонерва (ramus internus nervi laryngei superioris).
У місціпереходуглотки (pharynx) встравохід (oesophagus) єглотково-стравохіднезвуження
(constrictio pharyngooesophagealis).
Стінкаглотки(paries pharyngis)складаєтьсязтакихшарів:
- слизовоїоболонки (tunica mucosa);
- підслизовогопрошарку (tela submucosa);
- м’язовоїоболонки (tunica muscularis) – м’язівглотки (musculi pharyngis);
- сполучнотканинноїоболонки (адвентиції – tunica adventitia).
Слизоваоболонка(tunica mucosa)розміщенанащільнійсполучнотканинній(фіброзній)пластинці,
яка замінює підслизову основу (підслизовий прошарок).
На рівні носової частини глотки (parsnasalispharyngis) слизова оболонка (tunicamucosa) вкрита
одношаровим багаторядним війковим епітелієм (epitheliumciliatumsimplex), а нижче – багатошаровим
плоским незроговілим епітелієм (epitheliumstratificatumnoncornificatumsquamosum) відповідно до функції частин глотки (pharynx).
Підслизова основа (підслизовий прошарок) носової частини глотки (telasubmucosapartisnasalispharyngis) представлена глотково-основною фасцією (fasciapharyngobasilaris) – фіброзною
оболонкою (волокнистою оболонкою),яка зростається із слизовою оболонкою(tunicamucosa),а вгоріприкріплюється до зовнішньої основи черепа (basiscraniiexterna).
Через це слизова носової частини глотки (tunicamucosapartisnasalispharyngis) малорухлива і не
утворює складок.
У нижніх відділах глотки підслизова основа представлена пухкою сполучною тканиною, внаслідок
чого слизова оболонка утворює поздовжні складки.
У підслизовій основі (підслизовому прошарку) глотки (telasubmucosapharyngis) розміщені глоткові залози (glandulaepharyngeales),протоки яких відкриваються на поверхні слизовоїоболонки.
Ззовні – до підслизової основи, або підслизового прошарку (telasubmucosa), зверху – до глотково-
основної фасції (fasciapharyngobasilaris) прилягають м’язи глотки (musculipharyngis) та сполучнотканинна оболонка – адвентиція (adventitia).
М’язова оболонка (tunicamuscularispharyngis),або м’язи глотки(musculipharyngis),побудовані ізпоздовжніх та колових поперечно-посмугованих м’язових волокон (myofibraetransversostriatae) і формують:
- м’язи-звужувачі глотки (musculiconstrictorespharyngis), що утворюють внутрішній коловий шар
(stratumcirculareinternum);
- м’язи-підіймачі глотки (musculilevatorespharyngis), що утворюють зовнішній поздовжній шар
(stratumlongitudinaleexternum).
До поздовжніх м’язів глотки належать:
- шило-глотковий м’яз (musculusstylopharyngeus): піднімає глотку (pharynx) та гортань (larynx)
догори;
- піднебінно-глотковий м’яз (musculuspalatopharyngeus): опускає піднебінну завіску (velumpalatinum) і зменшує отвір зіва (fauces);
- трубно-глотковий м’яз (musculussalpingopharyngeus): піднімає глотку (pharynx) і запобігає зсуванню вперед хряща слухової труби (cartilagotubaeauditivae).
До колових м’язів глотки належать:
- верхній м’яз-звужувач глотки (musculusconstrictorpharyngissuperior), який має:
- крило-глоткову частину (parspterygopharyngea);
- щічно-глоткову частину (parsbuccopharyngea);
- щелепно-глоткову частину (parsmylopharyngea);
- язиково-глоткову частину (parsglossopharyngea);
- середній м’яз-звужувач глотки (musculusconstrictorpharyngismedius), який має:
- хрящо-глоткову частину (parschondropharyngea);
- ріжково-глоткову частину (parsceratopharyngea);
- нижній м’яз-звужувач глотки (musculusconstrictorpharyngisinferior), який має:
- щито-глоткову частину (parsthyropharyngea), або щитоглотковий м’яз (musculusthyropharyngeus);
- персне-глоткову частину (parscricopharyngea), або персне-глотковий м’яз (musculuscricopharyngeus).
М’язи-звужувачі (musculiconstrictores) скорочуються послідовно зверху донизу, активно проштовхуючи їжу до стравоходу (oesophagus). Внаслідок зростання м’язових пучків протилежних м’язів-звужувачів (musculiconstrictores) на задній
поверхні глотки (faciesposteriorpharyngis) по серединній лінії (lineamediana) утворюється глотковий
шов (raphepharyngis).
Крило-нижньощелепний шов(raphepterygomandibularis)утворюється вздовж місця з’єднання
щічного м’яза (musculusbuccinator) з верхнім м’язом-звужувачем глотки (musculusconstrictorpharyngissuperior) – від крилоподібного відростка (processuspterygoideus) до задньої частини нижньої щелепи
(parsposteriormandibulae).
Ззовні глотка (pharynx) вкрита тонкою адвентицією (adventitia) – сполучнотканинним шаром, за
допомогою якого вона контактує з розміщеними поряд органами.
Між адвентицією глотки (adventitiapharyngis) та суміжними органами є навкологлотковий
простір (spatiumperipharyngeum),що заповнений пухкою волокнистою сполучною тканиною(textusconnectivus fibrosus laxus).
Цей простір має такі відділи:
- заглотковий простір (spatium retropharyngeum),що переходить у верхнє середостіння
(mediastinum posterius), або позавісцеральний простір (spatium retroviscerale);
- бічноглотковий простір (spatium lateropharyngeum),який ще називається бічним глотковим
простором (spatium pharyngeum laterale), або приглотковим простором (spatium parapharyngeum).
Функція глотки:
- проведення їжі через ротову частину глотки та гортанну частину глотки(pars oralis pharyngis etpars laryngea pharyngis) до стравоходу;
- проведення повітря через носову частину глотки та ротову частину глотки(pars nasalispharyngis et pars oralis pharyngis) до гортані.
Иннервация и кровоснобжение глотки. Питание глотки происходит главным образом из a. pharyngea ascendens и ветвями a. facialis и a. maxillaris из a. corotis externa. Венозная кровь оттекает в сплетение, расположенное поверх мышечной оболочки глотки, а затем — по vv. pharyngeae в систему v. jugularis interna. Отток лимфы происходит в nodi lymphatici cervicales profundi et retropharyngeales. Иннервируется глотка из нервного сплетения — plexus pharyngeus, образованного ветвями nn. glossopharyngeus, vagus et tr. sympathicus. При этом чувствительная иннервация проводится и по п. glossopharyngeus и по п. vagus; мышцы глотки иннервируются п. vagus, за исключением m. stylopharyngeus, которую снабжает п. glossopharyngeus.