Психологічна характеристика чинників, що впливають на формування агресивного натовпу
Узагальнення поглядів сучасних науковців та аналіз практики діяльності працівників МВС України дають змогу визначити наступні групи чинників, що зумовлюють процес формування і розвитку агресивного натовпу.
Соціальні (довготривалі та ситуативні) чинники є об'єктивними стосовно поведінки людей, в тому числі й агресивної.
Чинниками довготривалої дії слід вважати економічні, соціальні, політичні та інші умови життя в суспільстві, що формують і спонукають негативні соціальні настрої. Конкретні причини агресивної поведінки можуть різнитися залежно від регіональної, національної, релігійної специфіки спільноти, але висновок про соціальне неблагополуччя як спонукальний механізм
Психологічна характеристика масовидної поведінки 117
агресивності має універсальний характер. У тих чи інших ситуаціях пріоритет дії завжди лишається за довготривалими чинниками, конкретна ж причина події (ситуативний чинник) має сенс лише у їх контексті перших.
Ситуативними чинниками можуть стати час (пора року та година доби), місце виникнення події, кількість присутніх. Незважаючи на значне різноманіття, існують певні закономірності їх впливу: масовидна поведінка найбільш характерна для весни та осені, неробочих днів (вихідних та святкових); місцем її виникнення найчастіше є центральні площі населених пунктів, місця масового відпочинку та перетини транспортних артерій.
Соціально-психологічні чинники — це механізми впливу людей один на одного в масових скупченнях.
Серед соціально-психологічних чинників найбільш важливими слід вважати:
1) механізм притягнення — привертання уваги людей до
певної події, залучення їх до присутніх. В подальшому скупчен
ня людей саме по собі стає самостійним могутнім стимулом для
зацікавленості. Дослідженнями американських психологів вста
новлено, що до групи з 15 осіб, які стоять на вулиці і дивляться в
певному напрямі, відразу приєднується приблизно 40% перехо
жих, причому в подальшому їхня кількість швидко збільшується;
2) механізм наслідування — полягає у копіюванні та відтво
ренні особою зразків і моделей поведінки оточуючих. Насліду
вання полегшує проблему вибору та суб'єктивно начебто змен
шує відповідальність за можливі наслідки своїх дій, а також стає
засобом солідаризації учасників;
3) механізм навіювання — виявляється в активному психо
логічному впливі на людей з метою впровадження в їх свідомість
певних поглядів, думок, оцінок. Навіювання найчастіше реалі
зується за допомогою надання інформації певним чином (вона
надходить від джерела, яке користується довірою чи авторите
том, повідомляється впевнено, директивно, на вираженому
емоційному тлі) і є засобом згуртування учасників та регулює
групову поведінку, спрямовує її в бажаному напрямі;
4) механізм емоційного зараження — залучення присутніх
до єдиного групового настрою внаслідок підсвідомої схильності
118 Тема 5
людини піддаватися демонстрованим психічним станам при безпосередньому контакті. Емоційне зараження є прадавнім засобом інтеграції соціальних груп, який нині можна спостерігати в хоровому співі, у ритуальних танках та ін. Ступінь зараження залежить від сили емоційного заряду та кількості присутніх людей. У масових скупченнях у кожного індивіда є надлишок емоційної напруженості та підвищена сприйнятливість до емоційного стану іншої людини. Напруженість зумовлює готовність кожного учасника відтворювати цей стан: людина підсвідомо реагує на експресивні прояви та виражальні рухи — голосність мови, ритм дихання, інтонації, міміку та пантоміміку, колір і вологість шкіри, і такою ж мірою підсвідомо переймається ними. У масових скупченнях людей, де існує безпосередній контакт, взаємне стимулювання набуває кругового характеру: А стимулює Б; Б не тільки стимулює В, але й повертає стимул А.
Зараження виконує функції інтеграції (посилює групову згуртованість, забезпечує психологічну єдність групи) та експресії (звільнення особи від її звичних обмежень, зняття емоційного напруження);
5) механізм групової творчості— створення образів спільної
уваги, що фокусують почуття і уявлення присутніх. Це може бути
трансформація первісного об'єкта зацікавленості, чутки, різно
манітні повідомлення тощо. Функціями механізму групової твор
чості є: активізуюча—спонукання до дій, регулятивна—надан
ня поведінці спільної спрямованості, завдяки чому натовп із ча
сом може розпочати активні дії без жодних зовнішніх стимулів;
6) механізм групової могутності — полягає у виникненні у
кожного окремого учасника відчуття власної сили та неперемож
ності, отже — безкарності. За словами С. Сігеле, «чисельність
надає всім членам натовпу відчуття їх несподіваної та надзви
чайної могутності. Вони знають, що можуть безконтрольно ви
являти цю могутність, її не можна буде ні засудити, ні покарати,
і ця впевненість спонукає їх скоювати вчинки, які вони самі
пізніше засуджують, розуміючи їх несправедливість».
До приватних соціально-психологічних чинників слід віднести ті, що визначають соціально-психологічну специфіку конк-
Психологічна характеристика масовидної поведінки 119
ретного натовпу: кількість учасників, раптовість виникнення, високий ступінь невизначеності обставин та бурхливість розвитку подій.
Значна кількість осіб, які складають натовп, створює сприятливі умови для дії механізмів емоційного зараження, навіювання, наслідування та інших. їх ефективність знаходиться в прямо пропорційній залежності від кількості присутніх, цим же визначається й інтенсифікація механізму притягнення — ще однієї умови зростання натовпу, бо з'являється відчуття безпеки, анонімності, могутності, сили. Особливо небезпечне скупчення людей на відносно невеликій території, що суттєво полегшує взаємовплив один на одного та реалізацію завчасно підготовлених провокацій, відповідно, утруднюючи охорону громадського порядку.
Раптовість виникнення визначається потенційною можливістю прояву некерованих процесів та подій і стосується як загострення ситуації, так і переходу учасників до активних дій чи трансформації організованого зібрання в некерований натовп. Вона особливо небезпечна за умови неготовності особового складу правоохоронних органів, бо інколи виникає навіть за відсутності будь-яких зовнішніх впливів.
Високий ступінь невизначеності та бурхливість розвитку подій — у зв'язку з цим для попередження можливих негативних наслідків надзвичайно важлива попередня інформація про час, місце, характер та масштаби події, що планується чи відбувається (врахування програми проведення того чи іншого масового заходу, перевірка наявності необхідних засобів при виникненні проблем, нейтралізація можливих провокацій, розрахунок місткості приміщення чи території, визначення маршрутів руху до визначеного місця та можливостей обмеження доступу людей, їх нагальної евакуації, відпрацювання заходів із попередження та усунення можливих аварійних та інших небезпечних проявів). На жаль, подібна попередня робота проводиться не завжди, що спричиняє загрозу трагічних наслідків: коли значна кількість людей зосереджується на невеликій, замкнутій площі, а шляхи відходу свідомо чи внаслідок безвідповідальності посадових осіб заблоковані, миттєво виникає панічний або аг-
Тема 5
ресивний натовп, випадковими жертвами якого стають найбільш незахищені його учасники чи зовсім сторонні люди.
Індивідуально-психологічні чинники — внутрішні, індивідуальні схильності окремого індивіда до впливів, що мають місце в натовпі та спричиняють його агресивну протиправну поведінку. До них можна віднести деякі вікові (недостатність соціального досвіду у молоді, консерватизм людей похилого віку), типологічні (неврівноваженість, висока емоційна збудливість) і характерологічні (конформність, навіюваність, імпульсивність, конфліктність, недостатня вольова регуляція поведінки) особливості, а також особливості інтелектуально-когнітивної сфери (низький рівень інтелектуального розвитку, некритичність та недостатня пластичність мислення, наявність певних стійких переконань і установок).
На поведінку учасників натовпу впливають також специфічні стани організму (стан сп'яніння та наркотичного збудження, астенізація після хвороби, втома, тривалі та виснажливі фізичні навантаження, перенесені психічні потрясіння) та специфічні індивідуальні психічні стани (фрустрація, роздратування, невдоволення тощо).