Медична інформація, її властивості.

У "докомп'ютерний період" під терміном "інформація" ро­зуміли віддзеркалення реального світу. Нині поняття "інфор­мація" включає всі відомості, знання, сукупність засобів та правил, міру будь-чого, що є об'єктом зберігання, передачі та перетворення за допомогою комп'ютера. Інформація — це ві­домості про когось або про щось, передані у формі знаків та сиг­налів.

На сьогодні кількість інформації прийнято вимірювати в таких одиницях системи СІ, як біт і байт. Ці одиниці викорис­товуються також для вимірювання ємності (об'єму) пам'яті.

Біт — найменша одиниця кількості інформації, що від­повідає одному розряду двійкового коду. Практично: 1 — є на­пруга, сигнал; 0 — немає напруги, сигналу.

Медична інформація — це медичні знання та дані. Влас­тивості медінформації: об'єктивність, повнота, достовір­ність, доступність, актуальність, валідність (адекватність). Саме об'єктивність, повнота, достовірність, доступність, акту­альність характеризують інформативність медичних даних. Наприклад, криві ЕКГ, ЕЕГ характеризуються винятковою ін­формативністю для встановлення діагнозу та ухвалення рі­шень. Валідність (від лат. validus — сильний, міцний) відіграє в теорії інформації вузлову роль. У першу чергу — це надій­ність інформації, обґрунтованість та адекватність, відсутність у ній помилок. Наприклад, фармакологічні властивості нада­ного препарату мають прийматися як обґрунтовані надійні ві­домості, тобто вони мають бути валідними. Саме інформатив­ність та валідність медичних даних роблять їх цінними у кож­ному конкретному випадку медичної практики. Тому саме цим властивостям медичної інформації — інформативності та валідності — приділяється особлива увага.

Медичні знання — це висновки багатовікової діяльності людини, сформовані та відтворені в медичних науках. З погля­ду інформатики медицина не є конкретною наукою, тобто в ме­дичних знаннях мало простежується кількісних законів, вира­жених у формулах. Водночас проблем та завдань профілакти­ки, діагностики та лікування медичні дисципліни висувають досить багато. Тому написання ППЗ для медичних предметних галузей є складнішим завданням, ніж написання ППЗ для дисциплін, наближених до точних наук (пригадайте уроки про­грамування в школі, коли як умови використовувалися чіткі задачі з математики, фізики, хімії). Виходячи із завдань, що висуваються медичними знаннями, фахівці в галузі медінформатики застосовують для їх вирішення не тільки класичну ма­тематику (алгебра, теорія чисел, геометрія та ін.), а й розділи прикладної математики (математичний аналіз, ймовірнісно-статистичні підходи, математичне моделювання та ін.). Завдя­ки цим методам медична інформатика вирішує завдання, що генеруються медичними знаннями, та має як специфічне, так і універсальне ППЗ. ППЗ складається з різних МІС: довідково-інформаційних, різноманітних діагностичних програм, прог­рам моделювання та системи розпізнавання, експертних сис­тем, програм візуалізації в комп'ютерних діагностичних комп­лексах.

Медичні дані — факти та відомості, які відтворюють яви­ща та процеси фізіологічного, анатомічного, хіміко-біологічного характеру, що безпосередньо стосуються медицини та охорони здоров'я. Вони є первинним матеріалом, сировиною для подальшої обробки. Це та фактична медична інформація, яка безпосередньо обробляється комп'ютером. Будь-який на­бір даних, систематизованих та взаємоорганізованих для швидкого пошуку, формує Бази даних та Банки даних.

Збір медичних даних є непростим завданням. У ході ліку­вально-діагностичного процесу інформаційні потоки великі та складно організовані. Учасники лікувально-діагностичного процесу передають один одному велику кількість відомостей про об'єкт цього процесу — пацієнта.