Поняття про медичні інформаційні системи.

МІС — це спеціалізоване ППЗ, призначене для вирішення медичних завдань. МІС — це ППЗ, призначене для керування різними процесами в охороні здоров'я, включаючи медичні апаратні засоби. МІС вирішують поточні й перспек­тивні завдання охорони здоров'я та виконують комп'ютерну підтримку роботи медичних працівників різного рівня: керів­ників системи охорони здоров'я, лікарів, середнього медперсо­налу. Основним завданням МІС є забезпечити оперативний до­ступ персоналу до актуальної інформації з робочого місця будь-якому фахівцеві закладу з урахуванням прав доступу.

Структура МІС

МІС складається з обов'язкових програмних мо­дулів:

— модуля збирання інформації;

— бази даних;

— модуля обробки й аналізу даних;

— модуля управління документообігом;

— модуля управління медичними апаратними засобами.

— база знань(для інтелектуальних інформаційних систем)

Сучасні системи бувають різних масштабів: масштабу ЛПЗ, корпорації, міста, регіону, держа­ви.

Сучасні МІС складаються з окремих блоків (підсистем), здатних працювати автономно або в сукупності з іншими бло­ками (підсистемами) через локальні чи глобальні мережі. ПК користувачів МІС (від одного до кількох) утворюють АРМ. За допомогою АРМ забезпечується доступ до інформаційної сис­теми для кожного медичного працівника (лікаря, фельдшера, лаборанта, медичної сестри). Будь-яке АРМ спеціалізоване для виконання конкретних професійних завдань і роботи зі вста­новленою медичною документацією. Забезпечує роботу всіх блоків головний комп'ютер (центральний), який відповідає за виконання найважливіших і найвідповідальніших операцій і в такий спосіб виступає його основним обчислювальним ресур­сом. Система забезпечує інформаційну підтримку всіх служб медичного закладу — від документообігу та фінансового облі­ку до ведення клінічних записів про пацієнта, інтеграцію з ме­дичним обладнанням і підтримки прийняття рішень. МІС включає: автоматизовані системи керування, ме-дичні інфор­маційно-пошукові системи, медичні інформаційно-довідко-ві системи, медичні лабораторні інформаційні системи, системи передачі медичних даних, інтелектуальні інформаційні систе­ми.

Сучасна класифікація МІС

Класифікація МІС ґрунтується на ієрархічному принципі охорони здоров'я:

— базовий рівень (МІС для лікарів різного профілю);

— рівень закладу (поліклініка, стаціонар, диспансер, лі­карня швидкої допомоги);

— територіальний рівень (МІС для профільних і спеціалі­зованих медичних служб і регіональних органів управління охороною здоров'я);

— державний рівень (МІС Міністерства охорони здоров'я).

МІС базового рівняпризначені для забезпечення прийняття рішень у професійній діяльності лі­карів різних спеціальностей. Основна мета їх створення — комп'ютерна підтримка роботи лікаря-клініциста, гігієніста, лаборанта. За характером розв'язуваних завдань їх можна роз­ділити на такі групи:

— медичні приладо-комп'ютерні системи; призначені для одержання повної, об'єктивної та швидкої інформації в діагнос­тичному й лікувальному процесах за допомогою сучасних ме­дичних комп'ютерних спеціалізованих комплексів;

— медичні інформаційно-довідкові системи; призначені для пошуку і видачі медичної інформації із запиту користува­ча. Бази даних і банки даних таких систем містять медичну довідкову інформацію різного характеру;

— автоматизовані системи діагностики захворювань і про­гнозування результатів їх лікування — діагностичні програми й інтелектуальні інформаційні системи різних рівнів і різного призначення;

— АРМ признач. для автоматизації технологічного процесу медичного працівника.

МІС для ЛПЗ— це МІС, створені шляхом об'єднання всіх інформаційних потоків ЛПЗ в єдину систему, які забезпечують автоматизацію різних видів діяльності закладу.

МІС територіального рівня— це програмні комплекси, що забезпечують роботу автоматизованих систем керування органів охорони здоров'я на рівні території (міста, області, рес­публіки), включаючи управління спеціалізованими та про­фільними медичними службами.

Державний рівень.Автоматизовані системи керування Міністерства охорони здоров'я призначені для інформаційної підтримки служб державного рівня.

МІС ЛПЗ складається з кількох підсистем:

1.реєстраційно-статистичної, яка дає змогу реєструва­ти всі події і факти, що відбуваються в ЛПЗ. Така підсистема обмежує витрати часу на рутинну роботу персоналу, допомагає в оперативному управлінні, дає можливість одержувати всі види статистичних даних, необхідних для фінансового й економічного аналізу, а також організувати спільну роботу всіх служб і тим самим скоротити як тимчасові, так і фінансові вит­рати, пов'язані з помилками персоналу або пацієнтів. У реєстратурах поліклініки встановлюються програми "Розклад" і "Реєстратор", за допомогою яких налагоджено ведення електронних розкладів роботи лікарів, пла­нування прийому із записом пацієнтів (очний і по телефону), організовується одночасний доступ усіх реєстраторів до єдино­го банку вільних талонів до лікарів. У приймальному відділен­ні стаціонару також встановлюється програма "Реєстратор ста­ціонару", що дає змогу реєструвати всіх госпіталізованих па­цієнтів. Усе це допомагає створити єдиний реєстр пацієнтів, які одержують медичну допомогу в клініці, незалежно від того, у якому ЛПЗ було проведено лікування і діагностику. Налагоджують комп'ютерний облік усіх наданих пацієнту послуг — у стаціонарі, поліклініці, ла­бораторії, що дає можливість сформувати медичну статистику. У результаті кожний пацієнт отримує електронну історію хво­роби, що містить усі відомості про перебіг захворювання, ви­падки госпіталізації, надані послуги і встановлені діагнози. У результаті можна буде одержувати весь комплекс медико-статистичної інформації як стандартизованої, так і за довільними параметрами.

2. лабораторної підсистеми— лабораторної інформацій­ної системи (ЛІС), серед функцій якої — управління всіма да­ними, що надходять із різних джерел (аналізатори, проведені вручну вимірювання, паперові документи), і об'єднання цих даних в єдину інформаційну базу даних клініко-діагностичної лабораторії. Підсистема забезпечує зв'язок майже з будь-якими автоматичними аналізаторами і дає змогу обмінювати­ся інформацією в режимі реального часу з будь-яким АРМ, що забезпечує миттєвий доступ до готових результатів. ЛІС дає можливість скоротити непродуктивні витрати лабораторії, позбутися рукописних журналів, відстежувати й оцінювати якість досліджень та одержувати всю необхідну звітну доку­ментацію;

3. медичної підсистеми(електронна історія хвороби), яка дає змогу лікарям у зручній формі зберігати і передавати один одному матеріали, пов'язані з діагностикою та лікуванням па­цієнта, допомагає в науковій роботі, створює підґрунтя для проведення лікарських консультацій по телемедичних кана­лах;

4. формалізованої електронної історії хвороби— спеціалі­зованої бази даних, що містить відомості про пацієнта і повний набір документів про хід лікувально-діагностичного процесу, у тому числі:

— паспортні дані хворого;

— сигнальну інформацію (непереносимість лікарськ. за­собів, генетичні захвор…)

— анамнестичні дані;

— остаточні діагнози, перенесені операції;

— результати лабораторних досліджень;

— результати інструментальних досліджень;

— диспансеризацію;

— анкету автоінтерв'ювання (скринінг) та ін.

Підрозділи (відділення функціональної діагностики, рент­генологічне відділення, клінічна лабораторія, ендоскопія) у локальному режимі реалізують уведення даних в електронні історії хвороб. Ці частини підсистеми мають бути підключені до комп'ютерних мереж для обміну медичними даними на ос­нові прийнятих у світі стандартів (див. розділ 1);

5. довідкової підсистеми, яка надає лікарям довідкову ін­формацію щодо ведення лікувальної діяльності (наприклад, довідники лікарських засобів, лікарські новинки, посилання на медичні сайти та ін.).

6. аналітичної підсистеми, яка представляє інтегровану медичну й фінансову інформацію у вигляді, зручному для аналізу. Таким чином, вона допомагає керівництву приймати обґрунтовані довгострокові рішення та контролювати ефек­тивність перетворень, які проводяться в ЛПЗ, удосконалювати стратегічне планування. Основою для роботи аналітичної ін­формаційної системи ЛПЗ є детальні персоніфіковані дані про склад і реальну вартість лікування кожного пацієнта. Ці дані підсумовують за кожним підрозділом, лікарем, кабінетом, профілями лікування, компаніями страхування і джерелами фі­нансування.

Забезпечення прав доступу. При створенні МІС дуже важ­ливо забезпечити санкціонований доступ до інформації, що зберігається в інформаційній системі. Система має працювати за таким принципом: якщо у користувача немає прав на отри­мання певної інформації, то МІС має поводитися так, ніби ця інформація про пацієнта в базі даних відсутня.

Автоматизовані системи діагностики захворювань та прогнозування результатів їх лікування.

Діагностика з погляду інформатики — процес виявлен­ня несправностей у певній системі. Несправність — це відхи­лення від норми. Таке трактування дає змогу з єдиних теоре­тичних позицій розглядати і несправність обладнання в тех­нічних системах, і захворювання живих організмів, і будь-які природні аномалії.

Прогнозування — логічне виведення (передбачення) імо­вірних наслідків заданих ситуацій на підставі аналізу даних. Прогнозування пов'язане з моделюванням різних ситуацій, тобто створюється модель, і виведені з цієї моделі наслідки формують основу для прогнозів з імовірнісними оцінками.

Моніторинг — безперервна інтерпретація даних у реаль­ному масштабі часу і сигналізація про вихід тих чи інших па­раметрів за припустимі межі.

Підтримка прийняття рішень — це сукупність проце­дур, що забезпечує особу, яка приймає рішення, потрібною ін­формацією та рекомендаціями для сформування альтернативи серед множини виборів.

Інтерпретація даних — одне з традиційних завдань для інформаційних систем. Під інтерпретацією розуміють процес визначення смислу даних, результати якого мають бути узгод­женими і коректними.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 456
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒