ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Cамостійна робота є однією із складових навчального процесу, на яку припадає значний обсяг навчального часу. При цьому студент є активним учасником навчального процесу, набуває навичок самоорганізації, самостійного пошуку інформації, прийняття рішень і т.д. Правильна організація самостійної роботи дозволяє максимально індивідуалізувати навчання, підвищити ефективність навчального процесу в цілому.
Одним із видів самостійної роботи є опрацювання лекційного матеріалу, визначення головного у змісті лекції, засвоєння її основних моментів. При цьому не слід дослівно записувати за лектором, а своїми словами фіксувати найсуттєвіше: тему, її основні питання та положення. Записувати слід акуратно і чітко, краще у зошиті в клітинку (через клітинку). На сторінках конспекту залишати широкі поля для додаткових поміток під час самостійної роботи над літературою.
Щоб зрозуміти і добре засвоїти лекційний матеріал, до кожної наступної теми слід ретельно готуватись: систематично опрацьовувати матеріал попередньої лекції, і, якщо це необхідно, опрацювати рекомендовану літературу, повторювати пройдений матеріал, на який лектор посилається при викладанні нового, якщо з певних причин лекція пропущена, її необхідно законспектувати і опрацювати самостійно, незрозумілі питання з’ясувати на консультації.
Для ґрунтовного засвоєння першоджерел необхідно вдумливо конспектувати їх, вдаючись до різних видів запису (витяги, тези, цитати і т.д.). Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями.
Професійному розвитку студентів сприяє самостійне виконання творчих та практичних завдань, різноманітні форми пошукової, дослідної роботи.
Викладач систематично контролює самостійну роботу студентів: перевіряє конспекти першоджерел, виконання завдань творчого характеру, надає необхідну допомогу для активізації навчальної діяльності студентів.
Окремими формами самостійної роботи студента, передбаченими навчальним планом, є написання рефератів, контрольних робіт, а також підготовка творчих проектів.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ
Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату складає 10-15 сторінок. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20% від її загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм; всі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного листа, проте порядковий номер на ньому не ставиться.
На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри; прізвище та ініціали автора реферату (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату. Після титульного листа подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфу) і вказуванням його сторінок.
Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці в алфавітному порядку авторів. Монографії і збірники, що не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовку.
Вибір теми реферату.
Тема реферату - це не просто повторення засвоєного матеріалу лекції або семінарського заняття. Вона повинна являти собою самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання.
Важливими критеріями при доборі теми реферату, є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками.
Структура реферату:
- титульний аркуш;
- зміст (план);
- вступ;
- розділи (вони часто поділяються на параграфи);
- висновки;
- список використаних джерел;
- додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо);
- перелік умовних позначень.
У вступіреферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, назвавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули та розвиток явища або процесу, що досліджується, на недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації.
Основну частину реферату складають кілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою.
Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні для стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незвичних термінів і символів або пояснювати їх відразу, при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.
Неприпустимо використовувати цитати без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки.
У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підтвердити їх найтиповішими прикладами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, приєднавшись до однієї з них, чи висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення.
Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми.
Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Андрущенко В.П. Михальченко М.І. Сучасна соіальна філософія Курс лекцій: В2 т. – К.: Либідь, 1993.
2. Історія філософії України: Підручник /М.Ф. Тарасенко, М.Ю. Русин (кер. авт. колективу), І.В. Бичко та ін. – К.: Либідь, 1993.
3. Козовик І. о. Історія Філософії: Підручник для студентів богословських та катехитичних факультетів духовних навчальних закладів. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1999.
4. Філософія: Підручник /Г.А. Заїченко, В.М. Сагатовський, І.І. Кальний та ін.; За ред. Г.А. Заїченка та ін. – К.: Вища школа, 1995.
5. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вузів /За ред. І.В. Бичка та ін. – К.: Либідь, 1993.
6. Філософія: Навчальний посібник /За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Либідь, 1996.
7. Філософія: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни /В.Х. Арутюнов, М.М. Демченко, С.Л. Йосипенко та ін. – К.: КНЕУ, 2001.
8. Философия: Учебник для высших учебных заведений / Отв. ред. В.П. Кохановский. – Ростов н/Д: Феникс, 1996.
9.Философия: Учебное пособие для студентов вузов /Авт кол. под рук. Е.В. Осичнюка, В.С. Зубова. – К.: Фіта, 1994.
10. Философский енциклопедическийсловарь. – М.: ИНФА, 1997.
Додаткова
11. Абдеев Р. Философия информационной цивилизации. – М., 1994.
12. Антология мировой философии. В 4 т. – М., 1970. – Т.2.
13. Антология мировой философии. В 4 т. – М., 1970. Т.1.
14. Антология мировой философии. В 4т. – М., 1971 – Т.3.
15. Аристотель. Метафизика Соч.в 4 т.- М.,1976.
16. Асмус В. Античная философия. – М., 1989.
17. Асмус В., И.Кант., М., 1970.
18. Бахтин М. К философии поступка // Работы 1920-х годов. – К., 1994.
19. Бахтин М. Проблемы поэтики Достоевского – М.,1989.
20. Бахтин М. Эстетика словесного творчества..-М.,1986.
21. Башляр Г. Новый рационализм.- М.,1987.
22. Бергсон А. Два источника морали и религии. – М., 1994.
23. Бердяев Н. Истоки и смысл русского коммунизма. – М.,1990.
24. Бердяев Н. Смысл истории – М.,1990.
25. Бердяев Н. Философия свободы. Смысл творчества. – М., 1989.
26. Бердяев Н. Эрос и личность (Философия пола и любви). – М., 1989.
27. Бердяев Н.А. Истина и откровение. – С.- Пб., 1996.
28. Бердяєв Н. О назначении человека. – М., 1993.
29. Бердяєв Н. Самопознание – Л., 1991.
30. Библер В. Нравственность. Культура. Современность (философские раздумья о жизненных проблемах) // Этическая мысль: Науч.-публицист. Чтения. – М., 1990.
31. Бубер М. Я и Ты. Диалог // Два образа веры. – М., 1995.
32. Булгаков С. Православие Учение православной церкви. – К., 1991.
33. Булгаков С. Философия хозяйства – М.,1990.
34. Бэкон Ф. Новый Органон/ Соч.: В 2 т. – М.: Мысль, 1972. – Т. 2.
35. Вернадский В. Биосфера и ноосфера. – М., 1989.
36. Вернадский В. Начало и вечность жизни. – М., 1989.
37. Вернан Ж. –П. Происхождение древнегреческой мысли. – М., 1988.
38. Виндельбанд В. О свободе воли. – СПб., 1904.
39. Виндельбанд В. Платон. – К., 1993.
40. Гадамер Х.- Г. Истина и метод: основы философской герменевтики. М.: Прогресс, 1988.
41. Гайденко П., Давыдов Ю. История и рациональность.-М.,1991.
42. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа //Гегель Г.В.Ф. Соч. М., 1959 Т.4.
43. Гирелюк Ф. Русские космисты. – М., 1990.
44. Горак Г. Філософія: Курс лекцій. – К., 1997.
45. Горський В. Історія української філософії: Курс лекцій. – К, 1996.
46. Горський В. Нариси з історії філософської культури Київської Русі. – К., 1993.
47. Горфункель А. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.
48. Границы науки: о возможности альтернативных моделей познания.- М.,1991.
49. Гроф С. Духовный кризис. – М., 1995.
50. Гроф С. За пределами мозга. Рождение, смерть и трансцедентация в психотерапии. – М., 1992.
51. Гроф С. Космическая игра. Исследование рубежей человеческого сознания. – М., 1997.
52. Гроф С. Области человеческого бессознательного. М., 1994.
53. Губман П. Западная философия культуры ХХ века. – Тверь, 1997.
54. Гулыга А. Г.Гегель. М., 1970.
55. Гумилев Л. Всечеловечность или национальность культуры // Дружба народов. – 1990.-№ 6.
56. Гуревич Л. Философия культуры, Философские науки. – М.,1995.-№ 5-6, с.31-47
57. Гуревич П. Философская антропология. – М., 1997.
58. Декарт Р. Рассуждение о методе //Избр. произв. В 2 т. – М., 1989.
59. Диалектика познания.- Л.,1988.
60. Доборохотов А. Категории бытия в классической западноевропейской философии.- М.,1991.
61. Драгоманов М.П. Чудацькі думки про українську національну справу/ Вибране. – К.: Либідь, 1991.
62. Енгельс Ф. Людвіг Фейєбах і кінець класичної німецької філософії /Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 21.
63. Загадка человеческого понимания.- М.,1991.
64. Закидальский Т. Досліди в діаспорі над історією української філософії // Філософська і соціологічна думка, 1993. - № 4.
65. Зеньковський В. История русской философии. – Л., 1991-Т.1-2.
66. Зеньковський В. Русские мыслители и Европа. – М., 1997.
67. Ильенков Э. Об естетической природе фантазии.-М.,1984.
68. Ильенков Э. Об идолах и идеалах-М.,1968.
69. Ильенков Э.В. Философия и культура. – М., 1991.
70. Ильин В. Теория познания. Введение. Общие проблемы.- М.,1994.
71. Ильина Т. История искусств: Западноевропейское искусство. – М., 1983.
72. История философии и культура-К.,1991.
73. Історія філософії України.- В 3 т.-К.,1987.
74. Історія філософії України. Хрестоматія . – К., 1993.
75. Камю А. Бунтующий человек. – М.: Прогресс, 1990.
76. Камю А. Избранное.-М.,1989.
77. Канетти Э. Масса и власть. – М., 1997.
78. Канке В. Философия. Исторический и систематический курс. – М., 2000.
79. Кант И. Критика чистого разума / Соч.: В 6 т. – М.: Мысль, 1966. Т. 3.
80. Кессиди Ф. Сократ. – М., 1988.
81. Киссель М. Гегель и современный мир – Л., 1992.
82. Кликс Ф. Пробуждающееся мышление. У истоков человеческого интеллекта. – М., 1983.
83. Костомаров М. Книга буття українського народу. – К., 1992.
84. Крапивенский С. Социальная философия: Учебник для вузов. – М., 1998.
85. Краткая философская энциклопедия. – М., 1994.
86. Краткий очерк истории философии. – М., 1980.
87. Кримський С. Сприйнявши серцем, осягнувши розумом // Віче. – 1993. - № 8.
88. Кропоткин П. Этика: Избранные труды. – М., 1991.
89. Куліш П. Твори. В 6-ти т. – Львів, 1903.
90. Кун Т. Структура научных революций.-М.,1977.
91. Левинас Э. Философия, справедливость и любовь // Филос. науки. – 1991. – № 6. С. 128-138.
92. Левчук Л. Психоанализ: от бессознательного к «усталости сознания».-К.,1989.
93. Лейбин В. Фрейд, психоанализ, современная западная философия.-М.,1990.
94. Лосев А.Ф. Дерзание духа. – М., 1998.
95. Лосский Н. Бог и мировое дело. – М., 1994.
96. Лосский Н. Идеал-реализм // Лосский Н. Чувственная, интеллектуальная и мистическая интуиция.– М.,1995.
97. Лосский Н. История русской философии. – М., 1991.
98. Лосский Н.О. Типы мировоззрений. Введение в метафизику //Лосский Н.О. Чувственная, интеллектуальная и мистическая интуиция. – М., 1995.
99. Льюис К. Любовь. Страдание. Надежда: притчи. – М., 1992.
100. Майоров Г. Формирование средневековой философии. – М., 1989.
101. Малинин В. Диалектика Гегеля и анти-гегельянство. – М., 1983.
102. Мамардашвили М. Мысль в культуре // Философские науки –1989 № 11.
103. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. – М., 1992.
104. Марков П. Философская антропология. – СПб., 1997.
105. Маркс К. До критики політичної економії. Передмова/Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 13.
106. Маркс К. Тезисы о Фейербахе – М., 1980.
107. Маркузе Г. Одномерный человек. Исследование идеологии развитого индустриального общества.-М.,1994.
108. Маркузе Г. Эрос и цивилизация.-М.,1995.
109. Мир и Эрос: Антология философских текстов о любви. – М., 1991.
110. Мир философии: Книга для чтения: В 2ч. – М., 1991.
111. Момджян К. Введение в социальную философию.-М.,1997.
112. На перепутье. Философия и мировоззрение: Философские дискуссии 20-х годов. – М., 1990.
113. Налимов В. Спонтанность сознания.– М., 1989.
114. Нарский И. Западноевропейская философия XVII в. – М., 1974.
115. Ницше Ф. Соч. В 2 т.-М.,1990.
116. О человеческом в человеке. – М., 1991.
117. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М., 1991.
118. Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия. Культура. -М.,1990.
119. Ортега-и-Гассет Х.Восстание масс//Ортега-и-Гассет Х.Дегуманизация искуства-М.,1991.
120. Основы философских знаний: Учебное пособие. – М., 1997.
121. Пашук А. Іван Вишенський – мислитель і борець. – Львів, 1990.
122. Печчеи А. Человеческие качества. – М.: Прогресс, 1980.
123. Платон. Государство / Соч.: В 4 т. М.: 1964. – Т. 3.
124. Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги: У 2 т. – К.: Основи, 1994.
125. Поппер К. Открытое общество и его враги.-М.,1992.
126. Пригожин И.Стенгера И. Порядок из хаоса.– М.,1987.
127. Проблемы человека в западной философии. – М., 1991..
128. Ракитов А. Философия компьютерной революции. – М., 1991.
129. Рикер П. Герменевтика. Этика. Политика. – М., 1995.
130. Рикер П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике. – М., 1996.
131. Риккерт Т. Науки о природе и науки о культуре.- М.,1998.
132. Рікер П. Етика і мораль // Навколо політики. – К., 1995.
133. Розвиток української філософської думки в Україні. – Львів, 1991.
134. Сартр Ж.–П. Бытие и ничто.- М.,1993.
135. Сковорода Г. Твори. – К., 1983.
136. Сковорода Г.С. Кольцо. Разговор дружеский о душевном мире. У 2 т. – К.: Наукова думка, 1973. – Т. 1.
137. Соболь О. Постмодерн і майбутнє філософії. – К., 1997.
138. Современная западная философия: Словарь. – М., 1991.
139. Современные теории познания.- М., 1992.
140. Соколов В. Европейская философия XV – XVII в. – М., 1984.
141. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М.,1992.
142. Спиркин А. Философия. – М., 1998.
143. Сумерки богов.– М.,1989.
144. Суслова Л. Философия И.Канта – М., 1988.
145. Таранов П. 120 философов. Жизнь. Судьба. Учение. – Симферополь, 1997.
146. Тейар де Шарден. Феномен человека. – М., 1989.
147. Тойнби А. Постижение истории.-М.,1991.
148. Тоффлер О. Футурошок. – СПб., 1997.
149. Трубецкой С. Курс истории древней философии. – М., 1997.
150. Федоров Н. Философия общего дела //Федоров Н. Соч.-М.,1992.
151. Фейербах Л. Сущность христианства// Фейербах Л. Избр. филос. произв. В 2-т. М., 1955 – Т.1.
152. Философии эпохи постмодерна. – Минск, 1996.
153. Философия. Религия. Культура. – М., 1982.
154. Франк С. Духовные основы общества.-М.,1992.
155. Франк С. Реальность и человек.- С.Пб.,1997.
156. Франк С. Свет во тьме // Франк С. Духовные основы общества. – М., 1992.
157. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.
158. Фрейд З. Введение в психоанализ.- М.,1990.
159. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.
160. Фромм Э. Душа человека.- М.,1992.
161. Фромм Э. Иметь или быть. – М.: Прогресс, 1990.
162. Фромм Э. Искусство любить // Душа человека. – М., 1992. – С. 109-178.
163. Хайдеггер М. Время и бытие.– М.,1993.
164. Хайек Ф. Дорога к рабству.-М.,1993.
165. Хамитов Н. Философия одиночества: Одиночество женское и мужское. – К., 1995.
166. Чанышев А. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.
167. Чанышев А. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.
168. Чаттерджи С., Датта Д. Индийская философия: Пер.с англ. – М., 1994.
169. Человек и общество. Современный мир. – М., 1994.
170. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992
171. Чижевський Д. Філософія Г. Сковороди. – К., 1998.
172. Шарден Т. Феномен человека. – М., 1989.
173. Шаронов В. Основы социальной антропологии. – СПб., 1997.
174. Шевченко Т.Г. Твори. – К., 1993.
175. Шеллинг Ф. Философские исследования о сущности человеческой свободы и связанных с ней предметах // Соч. в 2 т. – М., 1989. – Т. 2.
176. Шопенгауер А. Две основные проблемы этики // Свобода воли и нравственность. – М., 1992.
177. Шопенгауер А. Мир как Воля и представление.– М.,1998.
178. Шпенглер О. Закат Европы.-М.,1993
179. Элиаде М. Аспекты мифа. – М., 1995.
180. Элиаде М. Мифы. Сновидения. Мистерии. – М., 1996.
181. Юнг К. Аналитическая психология. Прошлое и настоящее. – М., 1995.
182. Юнг К. Архетип и символ.– М.,1990.
183. Юркевич П. Вибране. – К,, 1993.
184.Юркевич П.Д. З науки про людський дух / Вибране. – К.: Основи, 1993
185. Юркевич П.Сердце и его значение в духовной жизни человека. По учению слова Божия // Юркевич П. Философские произвидения.- М.,1990.
186. Ясперс К. Смысл и назначение истории – М.: Политиздат,1989.