ЗМІНА ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВО ЦІННИХ ЗЕМЕЛЬ
Рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка належить до особливо цінних земель, приймається в спеціальному порядку. Якщо ділянка особливо цінних земель розташована в межах населеного пункту, то рішення про зміну її цільового призначення рада приймає лише після погодження проекту відведення ділянки з Верховною Радою України. Проектні матеріали на погодження до Верховної Ради України подають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна, Київська і Севастопольська міські ради.
Цільове призначення особливо цінних земель, які розташовані за межами населеного пункту, змінюється за рішенням Кабінету Міністрів України після погодження з Верховною Радою України. Цей порядок зміни цільового призначення стосується таких земельних ділянок:
1. земельних ділянок під ріллею та багаторічними насадженнями, якщо їх цільове призначення змінюється на таке, що передбачає використання ділянки для несільськогосподарських потреб;
2. земельних ділянок, вкритих лісами першої групи, площею понад 10 гектарів, якщо їх цільове призначення змінюється на таке, що передбачає використання ділянки для нелісогосподарських потреб;
3. земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, якщо їх цільове призначення змінюється на таке, що передбачає використання ділянки для інших потреб;
4. земель дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів, якщо їх цільове призначення змінюється на таке, що передбачає використання ділянки для несільськогосподарських потреб;
5. земельних ділянок з сільськогосподарськими угіддями, що відповідно до ст. 150 Кодексу віднесені до особливо цінних земель (наприклад, чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах тощо), якщо їх цільове призначення змінюється на таке, що передбачає використання ділянки для несільськогосподарських потреб.
Проектні матеріали на погодження зміни цільового призначення зазначених земельних ділянок до Верховної Ради України подає Рада міністрів Автономної Республіки Крим або обласна держадміністрація.
Власник земельної ділянки отримує новий державний акт на право власності на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням. Після цього відповідна рада чи орган виконавчої влади приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.
Якщо прийнято рішення про відмову в зміні цільового призначення земельної ділянки, сільська, селищна, міська рада або відповідний орган виконавчої влади протягом 15 днів з моменту прийняття рішення письмово повідомляє про це її власника (з обґрунтуванням причини відмови). Власник земельної ділянки, якщо він не згоден з рішенням ради або органу виконавчої влади про відмову в зміні цільового призначення земельної ділянки, має право оскаржити цю відмову в суді.
Висновок. Цільове призначення особливо цінних земель, які розташовані за межами населеного пункту, змінюється за рішенням Кабінету Міністрів України після погодження з Верховною Радою України. Цей порядок зміни цільового призначення стосується таких земельних ділянок:
земельних ділянок під ріллею та багаторічними насадженнями, якщо їх цільове призначення змінюється на таке, що передбачає використання ділянки для несільськогосподарських потреб;
земельних ділянок, вкритих лісами першої групи, площею понад 10 гектарів, якщо їх цільове призначення змінюється на таке, що передбачає використання ділянки для нелісогосподарських потреб;
земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, якщо їх цільове призначення змінюється на таке, що передбачає використання ділянки для інших потреб;
земель дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів, якщо їх цільове призначення змінюється на таке, що передбачає використання ділянки для несільськогосподарських потреб;
земельних ділянок з сільськогосподарськими угіддями, що відповідно до ст. 150 Кодексу віднесені до особливо цінних земель (наприклад, чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах тощо), якщо їх цільове призначення змінюється на таке, що передбачає використання ділянки для несільськогосподарських потреб.
IV ПИТАННЯ