Розрахунок економічної ефективності КСБО

Впровадження інформаційних технологій пов'язано з капітальними вкладеннями як на придбання техніки, так і на розробку проектів, виконання підготовчих робіт та підготовку кадрів. Тому впровадженню повинно передувати економічне обґрунтування доцільності впровадження КСБО. Це означає, що повинна бути визначена ефективність використання автоматизованих комп'ютерних технологій.

Під ефективністю автоматизованого перетворення економічної інформації розуміють доцільність використання засобів комп'ютерної та організаційної техніки при формуванні, передачі та обробці даних.

Розрізняють розрахункову та фактичну ефективність. Розрахункову визначають на стадії проектування автоматизації інформаційних робіт; фактичну - за результатами впровадження проекту автоматизації.

Економічну ефективність від впровадження комп'ютерної та організаційної техніки поділяють на пряму та непряму. Але так як більшість господарюючих суб'єктів зацікавлені у визначенні прямої економічної ефективності, вважаємо за доцільне розглянути її детальніше.

Під прямою економічною ефективністю розуміють економію матеріально-трудових ресурсів та грошових коштів, отриману в результаті скорочення чисельності управлінського персоналу, фонду заробітної плати, витрачання основних та допоміжних матеріалів внаслідок автоматизації конкретних видів планово-облікових та аналітичних робіт.

За даними закордонної преси впровадження сучасних ERP-систем на підприємствах забезпечує значний економічний ефект:

· зростання ефективності виробничих потужностей - до 20 %;

· економія оборотних засобів - до 1-6 % від валютної виручки, що практично відповідає досягненню подвійного прибутку;

· зниження виробничого браку - до 35 %;

· зниження страхових запасів (залишків, що не знижуються) на складах - до 40 %;

· зниження транспортно-заготівельних витрат - до 60 %;

· зниження частки виконаних точно в термін платежів - до 35-80 %;

· скорочення затрат на адміністративно-управлінський апарат - до ЗО % тощо.

Як показує практика впровадження сучасних ERP-систем на українських підприємствах, віддачу від інвестицій в систему управління отримують за рахунок:

· наскрізного і своєчасного оперативно-виробничого планування і обліку виробництва, що дозволяє на 20-30 % знизити втрати безпосередньо в цехах (втрата матеріалів, обсяг незавершеного виробництва, зменшення переналадок обладнання за рахунок обгрунтованого підвищення серійності, зниження простоїв, зменшення частки понаднормових робіт тощо);

· зниження рівня запасів на складах - на 20-25 % (через 5-6 місяців після запуску системи);

· зниження необлікованих недостач - 3-5 % від рівня запасів;

· зниження необгрунтованої видачі матеріалів в цехи - на 10-15 %;

· зниження собівартості продукції за рахунок скорочення адміністративних і загальновиробничих витрат - на 3-5 %;

· зниження дебіторської заборгованості за рахунок всебічного, персоніфікованого контролю — на десятки процентів;

· зниження необгрунтованих знижок при відвантаженні товару - 3-5 % відвантажень, а також за рахунок цілого ряду інших джерел. Багато з них, навіть взяті окремо, можуть перекрити повну вартість придбання і експлуатації системи.

Визначають економічну ефективність за допомогою трудових та вартісних показників. Основним при розрахунках є метод співставлення даних з базисним періодом. При автоматизації окремих робіт порівнюють витрати на обробку інформації до впровадження КСБО (при ручній обробці), а й витрати на обробку інформації за досягнутого рівня автоматизації. При цьому користуються абсолютними та відносними показниками.

В окремих випадках витрати на впровадження можуть скласти більшу суму, ніж вартість самого програмного забезпечення. Існує такий показник, як відношення вартості витрат на впровадження програмного продукту до вартості самого продукту. Числове значення цього показника змінюється від 1 до 12 - залежно від країни. На жаль, для країн СНД цей показник, за оцінками спеціалістів, складає 1-3, що свідчить про низький рівень супроводу та незначне витрачання коштів на встановлення програмних продуктів.

При розрахунку економічної ефективності комп'ютеризації обліку використовується ряд показників, найважливіші з яких наведено в табл. 3.1.

Таблиця 2.1. Показники економічної ефективності комп'ютеризації обліку

Показник Порядок обчислення Параметри
І
Зменшення трудомісткості робіт (1) Тр - сума трудових витрат при руч­ному способі обробки інформації Тк - сума трудових витрат при комп'ютеризованій обробці даних
Чисельність облікових працівників, що підлягають вивільненню (2) Тек - величина абсолютного скорочення трудових витрат (в місяць) в результаті комп'ютеризації обліку Фм - місячний фонд часу одного облікового працівника
Кількість типових операцій, які можна додатково виконати за одиницю часу (3) Тр трудомісткість виконання типової операції при ручних технологіях роботи Тк - трудомісткість виконання типової операції при комп'ютерних технологіях роботи К - середня кількість типових операцій, що виконуються в даний момент
Строк окупності витрат на розробку КСБО (4) В - вартість розробки КСБО Пр - середній прибуток, отриманий при використанні КСБО за період
Вартість розробки КСБО (5) В0 - вартість проектування КСБО В1 - вартість програмно-апаратних засобів В2 - вартість створення локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) В3 - вартість розробки і налагодження прикладного програмного забезпечення в рамках КСБО В4 - вартість розробки експлуатаційної документації і навчання спеціалістів
Ефективність використання комп'ютерів (6)   Тк - сума трудових витрат при комп'ютеризованій обробці даних Тр - сума трудових витрат при ручному способі обробки інформації
Економічна ефективність (7) ∆В- економія при застосуванні засобів комп'ютерної техніки; - сума витрат на обробку інформації при ручному способі обробки облікової інформації; - сума витрат на обробку інформації при комп'ютеризованій обробці даних.

 

Найважливішим показником економічної ефективності комп'ютеризації обліку є зменшення трудомісткості або скорочення трудових витрат на виконання облікових робіт (1). Трудові витрати при різних способах обробки можна співставляти, оскільки вони витрачені на обробку одних і тих же вхідних даних та отримання тотожної кінцевої інформації.

Кількість облікових працівників, що підлягають вивільненню в результаті комп'ютеризації обліку, визначається за формулою (2). Кількість працівників, що вивільняються, слід вважати умовно, оскільки частину облікової роботи виконують виробничі працівники (майстри цехів, змінні майстри тощо).

Передусім необхідно проаналізувати витрати, визначити ступінь відхилення планових витрат від фактичних. Поетапне впровадження системи дозволяє налагодити роботу підприємства, поступово виводячи його з кризи. В подібних випадках можна запропонувати гнучку ресурсозберігаючу технологію впровадження системи, мінімізуючи зусилля та витрати замовника. Засоби на автоматизацію управління можуть бути знайдені вже в ході його первинного обстеження.

На підприємстві часто є "законсервовані" засоби, які утворилися внаслідок затримок при виконанні угод, відсутності централізованого контролю за понаднормативними запасами на складах тощо. Ці суми складають приблизно 3-7 % місячного обороту підприємства, і виявити їх можна лише за допомогою комплексної інформаційної системи, яка пов'язує в одне ціле інформацію про стан справ у всіх підрозділах підприємства. Обсяг таких засобів в десятки, а іноді і в сотні разів перевищує суми, необхідні для комплексної автоматизації підприємства.

Економічну ефективність визначають за допомогою трудових і вартісних показників. Основним при розрахунках є метод порівняння даних базисного і звітного періоду. За базисний період приймають період проведення витрат на обробку інформації до застосування комп'ютерних систем (при ручній обробці). Слід враховувати, що трудові показники (як абсолютні так і відносні),- не завжди відображають ефективність застосування систем комп'ютеризованої обробки інформації. Вони не враховують витрати на впровадження та експлуатацію системи, тому поряд з трудовими необхідно розрахувати вартісні показники, тобто визначити витрати на обробку інформації в базисному і звітному варіантах у грошовому виразі.

При вирішенні питання про використання комп'ютерів в управлінні велике значення мають такі фактори, як збільшення престижу підприємства і загальна тенденція до комп'ютеризації.