Економічні потреби - це потреби в економічних благах.
Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної системи соціально-економічних відносин.
Носіями економічних благ виступають найрізноманітніші товари та послуги. В їхній сукупності розрізняють:
— споживчі блага (товари та послуги, призначені для безпосереднього задоволення людських потреб);
— виробничі блага (товари та послуги, призначені для виробництва споживчих благ);
— матеріальні блага (товари та послуги сфери матеріального виробництва);
— нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва);
— теперішні блага (перебувають у безпосередньому користуванні економічних суб'єктів);
— майбутні блага (товари та послуги, якими економічні суб'єкти зможуть скористатися у майбутньому) тощо.
Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації.
Класифікація економічних потреб.
За характером виникнення:
— первинні(базові), пов'язані з самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо;
— вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.
За засобами задоволення:
— матеріальні(потреби в матеріальних благах);
— нематеріальні (потреби духовні);
За нагальністю задоволення:
— першочергові (предмети першої необхідності);
— другорядні (предмети розкоші);
За можливостями задоволення:
— насичені, вгамовані(мають чітку межу і можливість повного задоволення);
— ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення);
За участю у відтворювальному процесі:
— виробничі (потреби у засобах виробництва);
— невиробничі (потреби у споживчих благах)
За суб'єктами вияву:
— особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда);
— колективні, групові (потреби групи людей, колективу);
— суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому).
За кількісною визначеністю та мірою реалізації:
— абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку);
— дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду);
— платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);
— фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами).
Система економічних потреб є складною і постійно розвивається. Структура потреб, їхній обсяг, способи та рівень задоволення безперервно змінюються: модифікуються, ускладнюються, вдосконалюються у процесі історичного розвитку людської цивілізації
Економічний закон зростання потреб
Найважливішою ознакою потреб є їхній динамічний, мінливий характер.
Безперервний економічний та духовний прогрес суспільства неминуче зумовлює як кількісне, так і якісне зростання потреб. Виникнення нових потреб супроводжується постійним урізноманітненням, примноженням, збагаченням та ускладненням їхньої структури. Прагнення задовольнити зростаючі потреби є спонукальним мотивом удосконалення економічної діяльності, нарощування виробництва економічних благ та поліпшення їхніх якісних характеристик. Однак зростання та розвиток потреб завжди випереджає можливості виробництва і не збігається з рівнем фактичного споживання. У цьому виявляється авангардна роль потреб, що знайшла відображення в економічному законі зростання потреб.
Всезагальний економічний закон зростання потреб відбиває внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв'язки між виробництвом та споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення.