Умовні позначення баз у технологічній документації

 

При розробленні різних технологічних документів - операційних ескізів, схем базування і закріплення при проектуванні оснащення, тощо - необхідно позначити бази і зазначити форму поверхонь, застосовуваних для базування, число ступенів вільності, що вони позбавляють, точки прикладання сил затиску, зазначити джерело їх виникнення.

Для цього використовуються спеціальні умовні позначення згідно з ГОСТом 3.1107-81 "Обозначения условные графические, применяемые в технологических процессах. Опоры и зажимы." Деякі з них, що мають найчастіше застосовуються, наведені нижче:

 
 


опора нерухома; центр жорсткий;

 

опора рухома; центр обертовий;

 

опора плаваюча;

центр плаваючий.

 


 

Типові позначення схем базування на операційних ескізах.

Схеми базування призматичних заготовок

 
 

При базуванні призматичних заготовок як бази найбільш часто використовуються площини й отвори.

Рисунок 2.11- Базування по трьох площинах

Рисунок 2.12 - Базування з використанням призм для реалізації прихованих баз


 

 


Рисунок 2.13 - Базування на площину і два пальці

 

Схеми базування заготовок типу валів

Заготовки типу валів, як правило, при обробці встановлюються в центрах або призмах. Довгі вали ( із співвідношенням L / d > 12) обробляються із застосуванням люнетів. Центри можуть бути жорсткими, плаваючими й обертовими. Деякі типові схеми базування з їх використанням наведені нижче.

 

Рисунок 2.14 - Базування в жорсткому лівому та обертовому правому центрах

Рисунок 2.15 - Базування з використанням лівого плаваючого та обертового правого центра


 
 

 

 


 

 

Рисунок 2.16 – Варіанти базування в призмах

 
 

 

 


Рисунок 2.17 - Базування в патроні з підтиском заднім обертовим центром

 

Схеми базування заготовок типу дисків, кілець

Заготовки цих класів при обробці встановлюються в більшості випадків у самоцентруючих патронах, на спеціальних оправках та інших пристосуваннях. При цьому як бази використовуються площини, циліндричні поверхні, радіальні елементи. Деякі зі схем базування наведені нижче.

 

 

Рисунок 2.18 - Базування в трикулачковому патроні


 

 

 


Рисунок 2.19 - Базування на короткій оправці

Це далеко не повний перелік можливих випадків базування різних заготовок. Деякі інші випадки наведені у вищезгаданому державному стандарті, а багато інших схем є похідними від розглянутих вище.

 

Правила вибору баз

 

Усі поверхні деталі в загальному випадку можуть бути поділені на дві групи:

- такі, що не підлягають обробці після одержання вихідної заготовки;

- такі, що підлягають обробці з заданою точністю.

Точність і взаємне розташування перших між собою забезпечуються методом одержання вихідної заготовки. Точність взаємного розташування поверхонь першої і другої груп між собою досягається шляхом правильного вибору технологічних баз.

Технологічні бази поділяються на чорнові та чистові. Існують деякі правила для їх призначення.

Чорнові бази – бази, використовувані на першій механічній операції. Ці бази призначені для підготовки чистових баз. Чорнові бази використовуються тільки один раз, на першій технологічній операції. При їх виборі потрібно враховувати такі принципи:

- якщо в деталі є поверхні, що не підлягають обробці,то їх потрібно застосувати для чорнових баз;

- за чорнові бази не можна брати поверхні рознімання штампів, такі, що мають ливники й інші особливості заготовок;

- за чорнові бази потрібно брати поверхні, на яких передбачений мінімальний припуск.


Чистові бази - бази, що використовуються для чистової обробки.

1 Чистові технологічні бази повинні по можливості бути елементами деталі, що є її конструкторськими або вимірювальними базами ( принцип суміщення баз).

2 Чистові бази повинні забезпечувати обробку заготовок на різних технологічних операціях без зміни баз ( принцип постійності баз).

3 Якщо таких поверхонь у деталі немає, то створюють штучні чистові бази ( центрові гнізда, штучні приливки тощо).

Питання для самоперевірки

1 Що таке базування, база, ступінь вільності ?

2 Наведіть класифікацію баз за призначенням.

3 Наведіть класифікацію баз за кількістю ступенів вільності.

4 Теоретичні схеми базування деталей різних форм.

5 Наведіть приклади реалізації схем базування для заготовок класу корпусів, плит за допомогою різних пристроїв.

6 Наведіть приклади реалізації схем базування для заготовок класу валів за допомогою різних пристроїв.

7 Наведіть приклади реалізації схем базування для заготовок класу дисків за допомогою різних пристроїв.

8 Правила вибору технологічних баз.