Початок юридичного оформлення кріпацтва в Росії та його особливості.

2. Кріпосницьке законодавство 161940-х pp. XVII ст.

3. Соборне Уложення 1649 р. про селян, посадських людей, вотчинників.

4. Розвиток кріпосництва в II пол. XVII ст.

5. Податна реформа 17181724 pp.

6. Кріпосницьке законодавство 40-х50-х pp. XVIII ст.

7. Укази 17651767 pp. про заборону скаржитись і розширення прав феодалів на селянство.

8. Кріпосницьке законодавство 70-х90-х pp. XVIII ст.

 

1. Як відомо, кріпосне право в Росії існувало довгий час і мало надзвичайно жорсткі форми. Воно впливало на всі сторони матеріального і духовного життя держави на протязі багатьох століть. До сьогодні не вщухають дискусії щодо походження кріпосного права. Історик В. Татищев, наприклад, вважав, що був виданий закон про заборону селянського виходу від поміщиків. Інші дослідники (М. Погодін, В. Ключевський) вважали, що кріпацтво не мало законодавчої основи, виникло як наслідок народного характеру, звичаїв, заборгованості селян.

Студенти повинні знайти причини прийняття указів про заборону селянського виходу 1581, 1592 та 1597 pp.; розкрити їх зміст, підкреслити, що укази 1597 p. стосувалися і холопів.

Важливе місце у подіях Смутного часу зайняли укази про селян у 16011603 pp.

Ознайомившись із документами, розкажіть про ставлення до цих указів феодалів та церкви, їх вплив на розмах селянського руху. Вершиною законодавства першого десятиріччя XVII ст. є Соборне Уложення В. Шуйського 1607 р. На прикладі цього документа спробуйте пояснити вплив селянських повстань, дворянських вимог на еволюцію політики царату.

2. Період з 1613 по 1649 pp. характеризується двома особливостями. Перша пов'язана з вимогами дворян, котрі чекали від уряду рішучих дій щодо забезпечення їх робочими руками. Дворянське ополчення використовувало всіляку можливість, щоб донести до царя свої вимоги щодо закріпачення селянства.

Друга особливість полягає в тому, що народні рухи не давали змоги уряду прискорити процес закріпачення. Цим можна пояснити досить повільний і не поступовий на теренах всієї держави законодавчий процес уряду щодо встановлення терміну (зростання кількості років) на розшук біглих селян.

Наведіть приклади цих законодавчих актів.

3. Соборне Уложення 1649 p. було ухвалене після великих народних виступів 1648 p. XI глава Уложення закріплювала селян навічно за їх господарями, робила розшук селян важливою державною справою. Категорично заборонялося приховувати біглих. Значно розширилися права феодалів відносно їх селян: вони могли продати їх, переселити, не давши землі, судити селян на свій розсуд, розлучати членів сім'ї. У той же час селяни сплачували борги своїх поміщиків, штрафи за їх неявку на службу тощо. За цим же законодавством двірські та чорносошні селяни не мали права самостійно вибрати собі заняття і місце проживання.

Зробіть аналіз документів щодо вотчинників та посадських людей, розкрийте зміст поняття "кодекс феодального права".

4. Зверніть увагу, починаючи розглядати четверте питання, на податну реформу Петра І.

Перепис населення дав змогу царату значно збільшити кількість залежних селян: т.зв. гулящі люди і холопи були записані за власниками. Крім того, набагато більше селян стали сплачувати податі, тому що замість подвірних податків були введені подушні.

Ознайомившись із цими документами, поясніть, правий чи ні, на вашу думку, дослідник Є. Анісімов, стверджуючи, що ці податки не погіршили економічне становище селян.

Зверніть увагу на указ 1741 р., в якому селяни звільнялись від присяги на вірність царю, і закон 1747 p., який дозволяв продавати кому-небудь селянина для здачі у рекрути. Дайте оцінку цим указам. Розгляньте законодавчі акти 60-х pp. XVIII ст. Вони не тільки забороняли селянам скаржитись на власника, визначивши різні види покарань за це, але і вимагали від них сплатити кошти на утримання військових загонів, які придушували селянські повстання. Поміщики мали змогу віддати своїх селян у робочі будинки, заслати у Сибір і повернути додому коли завгодно. Ці акти зовсім ліквідували будь-які громадянські права, зробивши владу поміщиків над селянами необмеженою.

Суперечливою була політика Павла І відносно селян. По-перше, він відновив присягу селян царю, видав указ про триденну барщину. В той же час Павло I вимагав від селян безперечного підкорення і слухняності. Ознайомившись з указами XVIII ст. про селян, зробіть висновок, одночасно підтвердивши або спростувавши справедливість слів О. Герцена, що селяни – це "хрещена власність". У той же час потрібно вказати укази, які дозволили селянам після розгрому Селянської війни під проводом О. Пугачова торгувати в містах, засновувати промисли тощо.

Це допоможе вам з'ясувати вплив селянських виступів на політику царату й поведінку власників і зробити ґрунтовні висновки.

 

Джерела

 

1. Дворянская империя XVIII в. (основные законодательные акты): Сб. док. / Сост. М.Т. Белявский. – М.: МГУ, 1960. – 224 с.

2. Законодательные акты Русского государства второй половины XVІ – первой половины XVII века / Под ред. Н.Е. Носова и В.М. Панеяха. – Л.: Наука, Ленингр. отд., 1987. – 262 с.

3. Российское законодательство Х – ХХ вв.: В 9 т. / Под общ. ред. О.И. Чистякова. – М.: Юр. лит., 1984 – 1991. – Т. 4: Законодательство периода становления абсолютизма. – 1986; Т. 5: Законодательство периода расцвета абсолютизма. – 1987. – 528 с.

4. Соборное уложение 1649 года: Текст; Комментарии / Под ред. В.И. Буганова. – Л.: Наука, 1987. – 448 с.

5. Хрестоматия по истории государства и права СССР. Доокт. период / Под ред. Ю.Г. Титова, О.И. Чистякова. – М.: Юр. лит., 1990. – 478 с.

Список рекомендованої літератури

 

1. Белявский М.Т. Крестьянский вопрос в России накануне восстания Е.И. Пугачева (Формирование антикрепостнической мысли). – М.: МГУ, 1965. – 382 с.

2. История России с древнейших времен до конца XVII в. / Отв. ред. А.Н. Сахаров, А.П. Новосельцев. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 576 с.: ил.

3. История России: С начала XVIII до конца XIX вв. / Отв. ред. А.Н. Сахаров. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 544 с., ил.

4. Ключевский В.О. Происхождение крепостного права в России // Соч.: В 9 т. / Под. ред. В.Л. Янина. – М.: Мысль, 1987 – 1989. – T. 8: Статьи. – 1990. – C. 120 – 194.

5. Кристенсен Свен Оге. История России XVII в. Обзор исследований и источников. – М.: Прогресс, 1989. – 256 с.

6. Ленин В.И. Либеральное подкрашивание крепостничества // Полн. собр. соч. – Т. 23.

7. Любавский М. К. История царствования Екатерины ІІ. – СПб.: Изд-во «Лань», 2001. – 256 с.

8. Мадариага И. де. Россия в эпоху Екатерины Великой / Пер. с англ. Н.Л. Лужецкой. – М.: Новое лит. обозрение, 2002. – 976 с.

9. Маньков А.Г. Развитие крепостного права в России во второй половине XVII в. – М. – Л.: АН СССР, 1962. – 422 с.

10. Маньков А.Г. Уложение 1649 г.: Кодекс феодального права России. – Л.: Наука, 1980. – 271 с.

11. Скрынников Р.Г. Россия накануне «смутного времени». – М.: Мысль, 1981. – 205 с.

12. Скрынников Р.Г. Социально-политическая борьба в Русском государстве в начале XVII в. – Л.: ЛГУ, 1985. – 327 с.

13. Черепнин Л.В. Вопросы методологии исторического исследования: Теоретические проблемы истории феодализма: Сб. ст. – М.: Наука, 1981. – 280 с.

14. Шевченко М.М. История крепостного права в России. – Воронеж: Воронеж. гос. ун-т, 1981. – 256 с.