РОЗДІЛ 1. ПРОВЕДЕННЯ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1.1. Розробка плану статистичного спостереження

Збір статистичної інформації

Відповідно з виданим завданням на курсову роботу із досліджуваної генеральної сукупності (N=137одиниць основних фондів), досліджується вибіркова сукупність (n=21 одиниць основних фондів) випадковим безповторним способом відбору. Числові значення студент приймає самостійно, але в тих межах, які наведені викладачем в завданні. Отримані дані заносимо до формуляру. Списковий формуляр статистичного спостереження представлений у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Формуляр статистичного спостереження

Числові дані таблиці 1.2 являються вихідною інформацією для всіх майбутніх розрахунків.
РОЗДІЛ 2. ЗВЕДЕННЯ ТА ГРУПУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ 2.1. Статистичні зведення

Статистичне зведення – це систематизація одиничних фактів, яка дає змогу знайти узагальнюючі показники, що описують всю досліджувану сукупність та її окремі частини, здійснити аналіз та прогнозування досліджуваних явищ і процесів.

Виконуємо узагальнення значень по ознакам, які реєструвалися кожного дня (час роботи, дохід), і представляємо в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Зведення статистичної інформації за весь період дослідження

Виконуємо підсумовування значень по дням дослідження, по ознакам, що реєструвалися кожного дня за весь період дослідження (час роботи, дохід) і представляємо в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Зведення значень показників по дням роботи ОВФ

Отже, ми отримали зведення статистичної інформації, яка буде вихідними даними для наступних розрахунків.

Статистичні групування

Статистичне групування – це процес утворення однорідних груп на підставі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи (частини) за найістотнішими ознаками.

Найголовніші завдання, які вирішуються за допомогою статистичних групувань:

· поділ усієї сукупності на якісно однорідні групи, тобто виділення соціально-економічних явищ;

· вивчення складу досліджуваних явищ і структурних змін;

· дослідження взаємозв’язку і залежності між ознаками явищ.

Відповідно до цих завдань виділяють такі види групувань:

· типологічне;

· структурне;

· аналітичне, які необхідно побудувати в цьому розділі.

Типологічне групування призначене виділяти соціально-економічні типи явищ, визначати істотні відмінності між ними та ознаки, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена насамперед потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та подальшого одержання узагальнюючих статистичних показників.

Після визначення групувальної ознаки, по якій будемо розподіляти сукупність, важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворюваних груп та розмір інтервалу. Якщо ознака атрибутивна, то вона і визначає кількість груп, а якщо ознака кількісна, то кількість груп визначається за формулою:

Г = 1 + 3,332 × lg n

де n – кількість одиниць вибіркової сукупності.

Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:

I = (X_max – X_min) / Г

де X_max і X_min максимальне і мінімальне значення ознаки, що розглядається.

Типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони цілком збігаються.

Структурне групування характеризує розподіл одиниць сукупності по утвореним групам або підгрупам.

Структурні групування, як і типологічні, можна здійснювати за атрибутивними і кількісними ознаками.

Групування за атрибутивною ознакою передбачає, що групи розрізняються між собою не розміром, а характером ознаки. Кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, часто визначають кількістю різновидів атрибутивної ознаки.

У разі структурних групувань на підставі кількісних ознак потрібно визначити оптимальну кількість груп та простежити, щоб зникли особливості досліджуваного явища.

Результати структурного групування можна відобразити графічно: по атрибутивній ознаці базується полігон; по кількісній – гістограма.

Структурне групування будується на основі типологічного групування.

Аналітичне групуваннядопомагає виявити і вивчити зв’язок між показниками. Структурні групування є описовими, за їх допомогою не можна пояснити причини закономірностей та їхньої зміни в часі та просторі. Характерна особливість аналітичних групувань – кожна група факторної ознаки характеризується середніми значеннями результативної ознаки.

Для аналітичного групування потрібно вибрати дві ознаки, визначити, яка з них є факторною, яка результативною.

Побудуємо статистичні групування, за ознаками, що приведені в таблиці 2.1

1.Типологічне групування:

· за первинною вартістю:

Визначаємо кількість груп: Г=1+3,332 lg21 = 1+3,332 *1,32 = 5

Визначаємо межі між групами, для цього розрахуємо інтервал: i = (x_max – x_min)/Г = (456-61)/5 = 79 (тис. грн..)

Таблиця 2.3

Розподіл сукупності за первинною вартістю ОВФ

· за залишковою вартістю:визначаємо кількість груп: Г = 5;

Визначаємо межі між групами: і = (398-52)/5 = 69,2 ( тис. грн..)

Таблиця 2.4

Розподіл сукупності за залишковою вартістю ОВФ

· за часом роботи: визначаємо кількість груп: Г = 5;

Визначаємо межі між групами: і = (90 – 74 )/5 = 3,2(год.)

Таблиця 2.5

Розподіл сукупності за часом роботи ОВФ

· за доходом: визначаємо кількість груп: Г = 5;

Визначаємо межі між групами: і = (40500 – 15520)/5 = 4996 ( грн..)

Таблиця 2.6

Розподіл сукупності за доходами ОВФ

2.Структурне групування,будуєтьсяна основі таблиць 2.3 – 2.6

· за первинною вартістю:

Таблиця 2.7

Розподіл одиниць ОВФ за первинною вартістю

Результати структурного групування відображаємо графічно, будуючи гістограму розподілу одиниць ОВФ за первинною вартістю, що наведено на рисунку 2.1

Рис 2.1 Гістограма розподілу одиниць ОВФ за первинною вартістю

Отже, гістограма показує, що найбільша кількість ОВФ з вартістю 61 – 140 тис. грн., а найменша – 140 – 219 тис. грн.

· за залишковою вартістю:

Таблиця 2.8

Розподіл одиниць ОВФ за залишковою вартістю

Результати структурного групування наведено на рисунку 2.2.

Рис. 2.2. Гістограма розподілу одиниць ОВФ за залишковою вартістю

Отже, дана гістограма показує , що найбільша кількість ОВФ із залишковою вартістю 52 – 121,2 тис. грн., а найменша – 121,2-190,4 тис. грн.

· за часом роботи:

Таблиця 2.9

Розподіл одиниць ОВФ за їх часом роботи

Рис. 2.3. Гістограма розподілу одиниць ОВФ за часом роботи

Дана гістограма показує, що найбільша кількість ОВФ відпрацювала годин – 80,4 – 83,6 а найменша – 74 – 77,2 годин.

3. Аналітичне групування,будується на основі таблиць 2.7 – 2.9

Беремо дві ознаки: час роботи і дохід, де факторною ознакою є час роботи, а результативною – дохід. По факторній ознаці будуємо структурне групування, що було зроблено раніше табл. (2.7 – 2.9) і встановлюємо взаємозв'язок між факторною та результативною ознаками.

Таблиця 2.10

Виявлення залежності доходу від часу роботи ОВФ

Результати аналітичного групування відобразимо графіком залежності:

Рис 2.5. Графік залежності доходу від часу роботи

Графік показує, що із збільшенням часу роботи дохід зменшується, окрім цього можна дослідити залежність між первинною вартістю і доходом, а також між залишковою вартістю і доходом.

Таблиця 2.11

Залежність доходу від первинної вартості

Результати аналітичного групування відобразимо графічно:

Рис. 2.6. Графік залежності доходу від первинної вартості

Графік показує, що із збільшенням первинної вартості ОВФ дохід зростає. Визначимо зв’язок між доходом і залишковою вартістю ОВФ побудувавши аналітичне групування, таблиця 2.12.

Таблиця 2.12

Залежність доходу від залишкової вартості

Результати аналітичного групування табл.2.12 відобразимо графічно:

Рис 2.7. Графік залежності доходу від залишкової вартості

Побудувавши всі можливі види групувань, встановили внутрішню будову сукупності по різним ознакам виявили залежності між цими ознаками та відобразили їх графічно, щоб побачити цілісність процесу, який досліджується. Всі ознаки тісно пов'язані між собою та відіграють важливу роль в їх оцінці на транспортному підприємстві.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 789
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒