Чинники, що визначають особливості добору бізнес-індикаторів у економічні діагностичні системи

Чинники Характеристика впливу чинників
1. Чинники внутрішнього середовища організації
Цілі діагностики Цілі діагностики визначають характер, склад та структуру бізнес-індикаторів, які фігуруватимуть у діагностичних системах. Цілі діагностики повинні асоціюватись із певними метриками. Метрику доцільно розглядати як інструмент для відображення ефективності досягнення цілей чи виконання завдань, вона повинна співвідноситись з певною шкалою, тобто бути квантифікованою (quantifiable). Метрики описують специфічні характеристики процесу досягнення встановлених цілей та завдань і можуть використовуватись для формування необхідної прогнозної та звітної документації.
Інформаційні потреби у сфері управління Структура, перелік та склад індикаторів у діагностичних системах визначається наявністю чи нестачею певної інформації для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на різних рівнях управління. Відповідно до потреб у сфері управління встановлюються показники, значення яких прогнозують, обліковують, аналізують та надають необхідну інформацію.
Рівень диверсифікації діяльності підприємства В організаціях, які характеризуються високим рівнем диверсифікації діяльності виникає необхідність діагностувати окремо різні, не пов’язані між собою, бізнес-напрями з метою визначення найбільш перспективних та стагнаційних, забезпечення перехресного фінансування, підсилення окремих сфер діяльності. Крім цього, кожен бізнес-напрям, як правило, вимагає формування індивідуальної системи індикаторів, яка дозволить найбільш інформативно відобразити стан та перспективи розвитку. На диверсифікованих підприємствах система діагностики на засадах бізнес-індикаторів характеризується розгалуженістю, високим рівнем декомпозиції цільових загально організаційних показників, складністю та багаторівневістю консолідування індикаторів.
Тип організаційної структури управління Тип організаційної структури (лінійно-функціональна, продуктова, територіальна, споживча, матрична, проектна, програмно-цільова, конгломератна тощо) визначає рівень декомпозиції та консолідування індикаторів на підприємстві, перелік функціональних індикаторів на нижчих рівнях управління залежно від кількості відокремлених структурних підрозділів-центрів відповідальності. Наприклад, при матричній організаційній структурі управління будуть формуватись відокремлені системи індикаторів для діагностики виконання проектів, що реалізовуються в організації, та зведена система цільових показників діяльності підприємства, яка базуватиметься не лише на функціональних, але й на проектних показниках.
Етап життєвого циклу розвитку Етапи життєвого циклу розвитку організації (зародження, зростання, пік діяльності, стагнація, ліквідація) зумовлюють пріоритетність цільових індикаторів, які діагностують на відповідному етапі. Наприклад, на етапі зародження, первинними індикаторами діагностики є рівень інвестування у забезпечення виробничо-господарської діяльності, обсяг попиту на продукцію підприємства, рівень витрат на маркетингові комунікації. На етапі зростання будуть відслідковуватись такі показники, як обсяги збуту, темпи зростання попиту на продукцію, конкурентоспроможність продукції, рівень рентабельності, частка ринку, рівень ліквідності тощо. На піку діяльності – показники рентабельності, обсяги капіталовкладень, рівень насичення ринку продукцією. На етапі стагнації – показники рентабельності, ліквідності, кредиторської заборгованості. На етапі ліквідації – обсяги боргових зобов’язань, власний капітал підприємства.
Рівень технічного та програмного забезпечення діагностики Наявність на підприємствах сучасного технічного забезпечення та спеціалізованого програмного забезпечення значно спрощує комплексну діагностику діяльності підприємства. В таких умовах можна на різних рівнях управління забезпечити діагностику за більшою кількістю індикаторів, відобразити складні взаємозв’язки та взаємовпливи функціональних та цільових індикаторів, сформувати високий рівень декомпозиції цільових індикаторів. Сучасний ринок спеціалізованого програмного забезпечення пропонує підприємствам широкий спектр інформаційно-діагностичних систем, які підтримують автоматизацію збалансованих систем індикаторів, зокрема Balanced Scorecard, а саме: Oros Scorecard (компонент ABC/ABM-пакета Active Enterprise Management); CorManage (пакет Business Intelligence на базі OLAP технологій, який включає у себе модуль Balanced Scorecard); Crystal Applications (Balanced Scorecard є одним із модулем цього аналітичного пакету); FlexBI (аналітичний пакет, що підтримує Balanced Scorecard, VBM/EVA, ABC/ABM); Balanced Scorecard (аналітична система на базі OLAP технологій); Hyperion Performance Scorecard (модуль вищого рівня інформаційно-аналітичного пакету Hyperion); Oracle Balanced Scorecard (модуль інформаційно-аналітичного

Продовження табл. 2.4

  пакету – Oracle Strategic Enterprise Management); PeopleSoft Balanced Scorecard (модуль інформаційно-аналітичної системи PeopleSoft Enterprise Performance Management) тощо. Для підприємств, які не можуть придбати дороге програмне забезпечення, пропонується систему діагностики на засадах індикаторів спроектувати і розробити з допомогою стандартних пакетів прикладних програм (наприклад, Microsoft Excel). Такий досвід притаманний корпорації Mobil, у якій спочатку розробили спрощений варіант діагностичної збалансованої системи на базі Microsoft Excel і лише потім почали використовувати складніше програмне забезпечення.
Технологія виробництва Технологія виробництва трактується як спосіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини тощо) у вихідні (продукт, виріб, послуга) шляхом виконання певних операцій з використанням відповідних засобів. Тобто поняття технології є широким та охоплює таку категорію, як техніка. Тип технології виробництва (індивідуальна, дрібносерійна, серійна, великосерійна, масова, масово-потокова тощо) визначає насамперед склад індикаторів діагностики бізнес-процесів на підприємстві, динамічність їхніх значень, кількість, декомпозицію за центрами вартості.
Рівень забезпечення ресурсами Термін ресурси походить від фран. Resources - допоміжний засіб, від лат. Resurgo – підіймаюсь, виникаю, поновлююсь знову. Це природні, сировинні, матеріальні, фінансові та інші цінності, які можуть бути використані в разі потреби для створення товарів, надання послуг, одержання певних результатів. Цей чинник визначає пріоритетність окремих індикаторів діяльності підприємства, які відображають стан та проблеми забезпечення і використання обмежених та/або дорогих організаційних ресурсів (матеріально-сировинних, енергетичних, трудових, інформаційних, фінансових). При цьому відстежуються якісні та кількісні параметри таких ресурсів, наявні запаси, продуктивність використання і відтворення, рівень цільового розподілу ресурсів, необґрунтованих ресурсних втрат тощо.
Рівень кваліфікації працівників Чим більш кваліфіковані працівники, тим складніші індикатори вони здатні відстежувати на засадах проведення спеціальних досліджень, анкетування, виявляти взаємозв’язки між ними, визначати первинність взаємовпливів, ланцюги динамічних змін тощо. Невисокий рівень кваліфікації, як правило, зумовлює необхідність формування на підприємстві спрощеної системи діагностики на засадах індикаторів, інформація про значення яких акумулюється на основі даних бухгалтерського та податкового обліків.
Розміри організації Впливають на визначення переліку діагностичних індикаторів, складність схеми їх консолідування та декомпозиції. На підприємстві невеликих розмірів швидко можна е фінансовіо взаємозв’язки між цільовими індикаторами, крім цього схема акумулювання інформації про значення таких індикаторів, як правило, надзвичайно прозора та проста. На великих підприємствах формуванню цільових індикаторів передує велика кількість функціональних, тому схеми консолідування показників характеризуються багаторівневістю та складністю.
Спеціалізація підприємства Спеціалізація підприємства безпосередньо визначає склад, структуру та перелік індикаторів е фінансовіо характеру, оскільки у даному випадку значну роль відіграє сфера діяльності (виробництво товарів, надання послуг).
Корпоративна культура Корпоративна культура значною мірою формуюється за рахунок традицій, норм, правил та процедур, що склались у конкретній організації та які, у свою чергу, впливають на параметри діагностичних систем, склад бізнес-індикаторів, що використовуються для діагностики на підприємстві.
Наявність на підприємстві системи управлінського обліку Управлінський облік дозволяє керівникам отримати інформацію для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, яку не можна акумулювати на засадах бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно розширення меж інформаційного забезпечення на засадах системи управлінського обліку дозволяє на підприємстві відстежувати фінансові та е фінансові індикатори, які характеризують окремі сфери діяльності на економічних засадах.
2. Чинники зовнішнього середовища організації
Науково-технічний прогрес Пріоритетність складу та структури індикаторів суттєво змінюються залежно від впровадження та використання досягнень науково-технічного прогресу. Це пов’язано із оновленням технічного складу на підприємстві (наприклад, в організації встановлюють енергоекономне обладнання, при цьому необхідність економити енергію при експлуатації обладнання зводиться до мінімуму і даний індикатор втрачає актуальність), використанням прогресивних управлінських технологій, сучасних інформаційних систем, які можуть значно полегшувати отримання інформації щодо значень конкретних індикаторів.
     

Продовження табл. 2.4

Рівень глобалізації економічних систем Глобалізація економічних систем призводить до уніфікації підходів щодо оцінювання діяльності організації. Такий стан справ можна спостерігати на прикладі поширення Збалансованої системи індикаторів Нортона-Каплана на підприємствах усього світу.
Рівень конкуренції Загострення конкуренції вимагає від підприємства більш ефективного використання ресурсів, гнучкого реагування на зміни кон’юнктури, швидкого адаптування до умов функціонування. Усе це формує необхідність оперативного інформаційного забезпечення про усі сфери діяльності організації на засадах системи індикаторів. Чим жорсткіша конкуренція, тим оперативніше та багатоаспектніше відслідковують різноманітні показники діяльності організації та її конкурентів.
Система економічних відносин у державі В командно-адміністративних умовах галузеві міністерства доводили контрольні цифри (обсяги прибутку, капітальних вкладень, норми відрахувань у фонди економічного стимулювання) до підприємств, які на основі такої інформації формували фінансові плани та здійснювали діагностику. Тобто показники мали директивний характер та не відображали ефективності функціонування підприємств. В ринковій економіці цільові індикатори, їхній склад та структура визначаються підприємством самостійно та покликані визначити ефективність функціонування підприємства у конкретних виробничо-господарських умовах.
Потреби споживачів Будь-яка організація у ринкових умовах орієнтується на задоволення потреб споживачів, відповідно усі інноваційні перетворення, пов’язані із оновленням асортименту та номенклатури продукції, технічним переозброєнням чи модернізацією, впровадженням сучасних управлінських систем, спрямовані на пристосування організації до потреб споживачів. Зміни у смаках, вподобаннях, потребах споживачів викликають зміни і в системі індикаторів на підприємствах, їхній пріоритетності, способах розрахунку тощо.
Надійність постачальників Надійність постачальників формує умови для нормального функціонування організацій, забезпечення їх виробничо-господарської діяльності. Невиконання постачальниками взятих на себе зобов’язань вимагає вжиття заходів щодо запобігання комерційним ризикам на засадах страхування, диверсифікації, застосування штрафів. В таких умовах виникає необхідність у формуванні підсистеми індикаторів, яка відслідковує стабільність ресурсного забезпечення діяльності підприємства на засадах співпраці з окремими постачальниками.
Традиції ведення підприємницької діяльності Пов’язані із підходами щодо оцінювання діяльності організацій, які склались у певній країні в певному часовому розрізі. Прикладом зміни підходів є розвиток парадигми формування індикаторів визначення вартості та ефективності діяльності організації: 1920-і рр. – Модель Дюпона, рентабельність інвестицій; 1970-і рр. – чистий прибуток на одну акцію, коефіцієнт співвідношення ціни акції та чистого прибутку; 1980-і рр. – коефіцієнт співвідношення ринкової і балансової вартості акцій, рентабельність акціонерного капіталу, рентабельність чистих активів, грошовий потік; 1990-і рр. – економічна додана вартість, прибуток до виплати процентів, податків та дивідендів, ринкова додана вартість, збалансована система показників, показник сукупної акціонерної доходності, грошовий потік віддачі на інвестований капітал. В Україні, наприклад, для оцінювання інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності та кредитоспроможності підприємств, як правило, використовують фінансові показники рентабельності, ліквідності, оборотності, стійкості, хоча у високорозвинутих країнах активно використовуються і нефінансові показники.
Рівень розвитку міжнародних економічних відносин Рівень розвитку міжнародних економічних відносин (міжнародної торгівлі, міграції робочої сили, капіталу, міжнародних фінансово-кредитних та валютних відносин), наявність тарифних та нетарифних обмежень у даній сфері визначає специфічну підсистему індикаторів, які характеризують зовнішньоекономічну діяльність підприємства.
     

 

Склад, структура, перелік бізнес-індикаторів, рівень їхньої декомпозиції та консолідування безпосередньо залежать від чинників внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування. Оскільки це середовище є динамічним, то постійно повинна відбуватись еволюція індикаторів за кількісним, якісним та критеріальним складом в межах систем економічної діагностики.