Приклад матриці вагомості складових інвестиційної привабливості підприємства

Складові інвестиційної привабливості І1 І2 І3 І4 І5 І6 І7 І8 Сукупна частота переваг за стрічками Сукупна частота переваг за стовпцями Сукупна частота переваг Вагомість складових Рейтинг складових
Фінансово-економічна привабливість (І1)   І2 І1 І4 І1 І6 І1 І8 - 0,11
Технологічно-майнова привабливість (І2) -   І2 І2 І2 І2 І2 І2 0,25
Соціальна привабливість (І3) - -   І4 І5 І6 І3 І8 - 0,04
Логістично-територіальна привабливість (І4) - - -   І4 І4 І4 І4 0,21
Партнерська привабливість (І5) - - - -   І6 І5 І8 0,07
Іміджево-брендова привабливість (І6) - - - - -   І6 І8 0,14
Адміністративно-правова привабливість (І7) - - - - - -   І7 - 0,04
Товарна привабливість (І8) - - - - - - -   - 0,14
Сума -

 

Варто зауважити, що вищезапропонований механізм діагностики інвестиційної привабливості підприємства насамперед призначений для таких користувачів, як інвестори чи їхні представники, що дасть змогу їм достатньо об’єктивно та швидко визначити параметри інвестиційної привабливості за істотними характеристиками її складових. Під час діагностики інвестиційної привабливості зацікавленими суб’єктами (власниками, керівниками, фахівцями) існує загроза завищення отриманих результатів та їхньої певної необ’єктивності, що пояснюється логічним прагненням таких суб’єктів діагностики залучити зовнішнього інвестора та додаткові фінансові ресурси. Окрім того, запропонований підхід дає змогу інвесторам зосередити свою увагу на тих складових інвестиційної привабливості, які викликають найбільше зацікавлення. Адже, як свідчить практика, пріоритетними критеріями інвестування капіталу у вітчизняні підприємства є наявність технологічно-майнової та товарної привабливості.

 

Механізм комплексної діагностики розвитку підприємства

Як свідчить аналізування літературних джерел, у теорії та на практиці при здійсненні діагностики розвитку підприємства аналізуються відхилення, темпи приросту ключових показників та параметрів функціонування. Такий підхід дає змогу за сукупністю параметрів оцінити динамічні та структурні зміни у виробничо-господарській діяльності підприємства і спрямований він насамперед на діагностику масштабів перетворень, тобто кількісний аспект розвитку. На підставі вищенаведеного, комплексну економічну діагностику розвитку підприємства запропоновано здійснювати на засадах обчислення інтегрального рівня розвитку (рис. 6.2), який за своєю логікою залежатиме від двох ключових показників: рівня масштабності розвитку та рівня якості розвитку.

 
 

 

 


Рис. 6.2. Модель визначення інтегрального рівня розвитку підприємства

 

Рівень масштабності розвитку підприємства демонструє кількісну характеристику змін та перетворень, які відбулись на ньому. Запропоновано обгрунтувати перелік найбільш репрезентативних індикаторів, що свідчать про кількісні зміни у параметрах виробничо-господарської діяльності, за абсолютними показниками, оскільки мова йдеться масштабність розвитку. Рівень якості розвитку демонструє ключові властивості підприємства, зокрема: ритмічність та бездефектність виробництва, капіталізацію вартості. Але проаналізувати лише динаміку визначених показників впродовж обґрунтованого періоду часу буде недостатнім, необхідно визначити сукупну тенденцію кількісних змін. Найбільш виправданими та обґрунтованими методами для узагальнення динамічних тенденцій сукупності показників є непараметричні методи виявлення та вимірювання зв’язків – т. зв. методи рангової кореляції. На підставі обраних методів можна визначити та обгрунтувати динамічний критерій, тобто рейтинг співвідношень темпів приросту ключових індикаторів функціонування підприємства, що надалі дасть змогу за допомогою відповідних статистичних показників (коефіцієнта рангової кореляції Спірмана та коефіцієнта збігів Фехнера) оцінити фактичний стан динаміки означених індикаторів порівняно із критеріальним (рис. 6.3).

 


Рис. 6.3. Модель визначення рівнів масштабності та якості розвитку підприємства

Розглянемо ретельніше та продемонструємо на прикладі умовних підприємств використання запропонованої моделі (див. рис. 6.3) для визначення рівнів масштабності та якості розвитку підприємств.