Потенціально-імиульсна система елементів

У потенціально-імпульсній системі елементів використовують потенці­альні та імпульсні інформаційні сигнали. У цій системі застосовують як чисто імпульсні та потенціальні елементи, так і спеціальні потенціально-імпульсні схеми на основі діодів, транзисторів та трансформаторів. Потенціально-імпуль­сні елементи широко використовувались в комп’ютерах першого та другого покоління; зараз їх використовують в спеціальних цифрових пристроях. Потен­ціально-імпульсні елементи за енергоспоживанням займають проміжне поло­ження порівняно з імпульсними та потенціальними схемами.. Схема потенці­а­льно-імпульсного діодно-трансформаторного логічного елемента І ЧИ, який реалізує функцію Y=І1×П1ÚІ2×П2, де І1 і І2 – імпульсні сигнали; П1, П2 – потенці­альні сигнали, зображена на рис. 2. 34, а. Наявність імпульсу позитивної поля­р­ності відображає лог. 1, а його відсутність – лог. 0.

У діодно-трансформаторній схемі І ЧИ діоди VD1 і VD2 виконують роль ключів: вони відкриваються в тому випадку, коли на аноді діє відкриваючий по­зитивний імпульс, а на катоді – потенціал землі. При цьому до первинної об­­мотки W11 або W12 подається імпульс напруги, який трансформується на вихі­д­ній обмотці W2 трансформатора Тр (рис. 2. 34, б). Резистор Rш і діод DVш утво­рюють шунтуючу (демпфіруючу) ланку, яка зменшує вихідні після імпульсні коливання. При наявності на потенціальних входах П1 та П2 високого рівня нап­руги, діоди VD1 і VD2 закриваються, і первинні обмотки відключаються від імпульсів напруги: на виході імпульсний сигнал відсутній.


Схема потенціально-імпульсного елемента з підсилювачем-формувачем на виході зображена на рис. 2.35. Підсилювач-формувач на тран­зисторі VT1 з імпульсним трансформатором Тр2 у електричному колі колекто­ра.


Основне призначення підсилювача-формувача полягає в тому, щоб забе­зпечити вихідний сигнал необхідної форми (переважно прямокутний), ампліту­ди і тривалості. У початковому стані транзистор n-p-n типу VT1 закритий нега­тивною напругою зміщення ЕЗМ = -1 В, яка подається через обмотку W2 транс­форматора Тр1 на базу, струм в електричному колі не протікає, і вихідний ім­пульс відсутній.

При збігові імпульсного і потенціального сигналів на входах обмоток W11 або W12 (або обох одночасно) на вихідній обмотці трансформатора Тр1 ін­ду­кується напруга, яка компенсує закриваючу напругу і відкриває транзистор VT1. Потенціал між колектором і емітером насиченого транзистора близький до нуля, тому напруга джерела живлення UСС практично повністю передається на до обмотки Wк трансформатора Тр2. На вихідній обмотці WН формується імпульс напруги з постійною амплітудою Um = (UСС× WН)/ Wк. Тривалість вихід­ного імпульсу визначається часом заряду емітер ним струмом конденсатора СЕ до рівня напруги, яка закриває транзистор VT1. Ланка з резистором Rш і діодом VDш зменшує після імпульсні викиди у вторинних обмотках трансформатора.

Для підвищення надійності цифрових систем викори­стовують мажори­тарні логічні елементи . Мажоритарні логічні елементи, інве­ртор, константи «0» і «1» створюють функціонально повну систему логічних елементів.

Мажоритарний логічний елемент має непарну кількість входів n = 3, 5, 7, … і один вихід, стан якого визначається за більшістю входів. У мінімізованій диз’юнктивній нормальній формі мажоритарної функції в кожному добутку є m = (n+1)/2 змінних без інверсії. Так мажоритарна функція для n = 3 має вигляд:

М(Х1, Х2, Х3) = Х1× Х2Ú Х1× Х2Ú Х2× Х3.

В 1960 р. була введена операція мажоритарності із символічним зобра­женням #. Тоді мажоритарна функція на n входів має вигляд

М(Х1, Х2, …, Хn) = Х1# Х2# Х3# …#Х n.

Найбільше практичне використання знайшли мажоритарні елементи з кількістю входів n = 3 (рис2. 36) рідше – з n = 5.


Мікросхема КР1533ЛП3 (рис. 2. 35, в) являє собою три мажоритарних елементи зі спільним входом стробування Е. При Е = 0 логічний стан кожного виходу визначається збігом одиниць на будь-яких двох входах з трьох. Якщо Е = 1, то виходи елементів повторюють стан третього входу.