Тест визначення рівня агресивності Басса і Дарки
Слово "агресія" надзвичайно часто вживається сьогодні в найширшому контексті і тому потребує серйозного "очищення" від цілого ряду нашарувань і окремих сенсів.
Різні автори в своїх дослідженнях, монографіях по-різному визначають агресію і агресивність: як вроджену реакцію людини для "захисту займаної території" (Лоренц, Ардрі).
Під агресивністю розуміють властивість, якість особи, що характеризується наявністю деструктивних тенденцій, в основному у сфері суб'єктно-суб'єктних стосунків. Ймовірно, деструктивний компонент людської активності є необхідним в творчій діяльності, оскільки потреби індивідуального розвитку з неминучістю формують в людях здатність до усунення і руйнування перешкод, подоланню того, що протидіє цьому процесу.
Агресивність володіє якісною і кількісною характеристикою. Як і всяка властивість, вона має різну міру вираженості: від майже повної відсутності до її граничного розвитку. Кожна особа повинна володіти певною мірою агресивності. Відсутність її приводить до пасивності, конформності і так далі Надмірний розвиток її починає визначати особу, яка може стати конфліктною, нездатну на свідому кооперацію і т.д. Сама по собі агресивність не робить суб'єкта свідомо небезпечним, оскільки, з одного боку, існуючий зв'язок між агресивністю і агресією не є жорстким, а, з іншою, сам акт агресії може не приймати свідомо небезпечні і несхвалювані форми. У життєвій свідомості агресивність є синонімом "зловмисної активності". Проте само по собі деструктивна поведінка "зловмисністю" не володіє, такою її робить мотив діяльності, ті цінності, заради досягнення і володіння якими активність розвертається. Зовнішні практичні дії можуть бути схожі, але їх мотиваційні компоненти прямо протилежні.
Виходячи з цього, можна розділити прояви агресії на два основних типи: перший – мотиваційна агресія, як самоцінність, другий – інструментальна, як засіб (маючи на увазі при цьому, що і та, і інша можуть виявлятися як під контролем свідомості, так і поза нею, і зв'язані з емоційними переживаннями (гнів, ворожість). Практичних психологів більшою мірою повинні цікавити мотиваційна агресія як прямий прояв реалізації властивих особі деструктивних тенденцій. Визначивши рівень таких деструктивних тенденцій, можна з великою мірою вірогідності прогнозувати можливість прояву відкритої мотиваційної агресії. Однією з подібних діагностичних процедур є опитувальник Басса-Дарки.
А. Басс, що сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресія і ворожість і визначив останню як: "...реакцию, що розвиває негативні відчуття і негативні оцінки людей і подій". Створюючи свого опитувальника, який диференціює прояви агресії і ворожості, А. Басс і А. Дарка виділили наступні види реакцій:
1. Фізична агресія – використання фізичної сили проти іншої особи.
2. Непряма – агресія, обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована.
3. Роздратування – готовність до прояву негативних відчуттів при щонайменшому збудженні (запальність, грубість).
4. Негативізм – опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти сталих звичаїв і законів.
5. Образа – заздрість і ненависть до тих, що оточують за реальні і вигадані дії.
6. Підозрілість – в діапазоні від недовір'я і обережності по відношенню до людей до переконання в тому, що інші люди планують зашкодити.
7. Вербальна агресія – вираження негативних відчуттів як через форму (крик, виск), так і через вміст словесних відповідей (прокльони, погрози).
8. Відчуття провини – виражає можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що поступає зле, а також докори сумління.
Опитувальник складається з 75 тверджень, на які досліджуваний відповідає "так чи ні".
ОПИТУВАЛЬНИК
1. Часом я не можу впоратися з бажанням заподіяти шкоду іншим.
2. Інколи розпускаю плітки про людей, яких не люблю.
3. Я легко дратуюся, але швидко втихомирююся.
4. Якщо мене гарно не попросять, я не виконаю.
5. Я не завжди отримую те, що мені призначене.
6. Я не знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.
7. Якщо я не схвалюю поведінку друзів, я даю їм це відчути.
8. Коли мені траплялося обдурити кого-небудь, я переживав болісні докори сумління.
9. Мені здається, що я не здатний вдарити людини.
10. Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами.
11. Я завжди поблажливий до чужих недоліків.
12. Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити його.
13. Інші уміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами.
14. Я тримаюся насторожено з людьми, які відносяться до мене дещо більш дружньо, ніж я чекав.
15. Я часто буваю незгодний з людьми.
16. Інколи мені у голову приходять думки, яких я соромлюся.
17. Якщо хто-небудь першим вдарить мене, я не відповім йому.
18. Коли я дратуюся, я гримаю дверима.
19. Я набагато дратівливіший, ніж здається.
20. Якщо хтось вважає себе начальником, я завжди поступаю йому наперекір.
21. Мене трохи засмучує моя доля.
22. Я думаю, що багато людей не люблять мене.
23. Я не можу стриматися від суперечки, якщо люди не згодні зі мною.
24. Люди, що ухиляються від роботи, повинні переживати почуття провини.
25. Той, хто ображає мене і мою сім'ю, напрошується на бійку.
26. Я не здатний на грубі жарти.
27. Мене охоплює лють, коли наді мною насміхаються.
28. Коли люди показують з себе начальників, я роблю все, щоб вони не зазнавалися.
29. Майже кожного тижня я бачу кого-небудь, хто мені не подобається.
30. Досить багато людей заздрять мені.
31. Я вимагаю, щоб люди поважали мене.
32. Мене пригноблює те, що я мало роблю для своїх батьків.
33. Люди, які постійно переводять вас, вартують того, щоб їх "ляснули по носі".
34. Я ніколи не буваю похмурий від злості.
35. Якщо до мене відносяться гірше, ніж я на те заслуговую, я не розстроююся.
36. Якщо хтось виводить мене з себе, я не звертаю уваги.
37. Хоча я і не показую цього, мене інколи гризе заздрість.
38. Інколи мені здається, що наді мною сміються.
39. Навіть якщо я злюся, я не удаюся до "міцних" виразів.
40. Мені хочеться, щоб мої гріхи пробачили.
41. Я рідко даю здачі, навіть якщо хто-небудь вдарить мене.
42. Коли виходить не по-моєму, я інколи ображаюся.
43. Інколи люди дратують мене одною своєю присутністю.
44. Немає людей, яких би я по-справжньому ненавидів.
45. Мій принцип: "Ніколи не довіряти "чужакам".
46. Якщо хто-небудь дратує мене, я готовий сказати, що я про нього думаю.
47. Я роблю багато такого, про що згодом жалію.
48. Якщо я розсерджуся, я можу вдарити кого-небудь.
49. З дитинства я ніколи не проявляв спалахів гніву.
50. Я часто відчуваю себе як порохова бочка, що готова вибухнути.
51. Якби всі знали, що я відчуваю, мене б вважали людиною, з якою нелегко працювати.
52. Я завжди думаю про те, які таємні причини заставляють людей робити що-небудь приємне для мене.
53. Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь.
54. Невдачі засмучують мене.
55. Я б'юся не рідше і не частіше, ніж інші.
56. Я можу пригадати випадки, коли я був настільки злий, що хапав річ, яка попалася мені під руку, і ламав її.
57. Інколи я відчуваю, що готовий першим почати бійку.
58. Інколи я відчуваю, що життя поступає зі мною несправедливо.
59. Раніше я думав, що більшість людей говорять правду, але тепер я в це не вірю.
60. Я лаюся лише із злості.
61. Коли я чиню неправильно, мене мучить совість.
62. Якщо для захисту своїх прав мені потрібно застосувати фізичну силу, я застосовую її.
63. Інколи я виражаю свій гнів тим, що стукаю кулаком по столу.
64. Я буваю грубуватий по відношенню до людей, які мені не подобаються.
65. У мене немає ворогів, які б хотіли мені нашкодити.
66. Я не вмію поставити людину на місце, навіть якщо вона на те заслуговує.
67. Я часто думаю, що жив неправильно.
68. Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки.
69. Я не засмучуюся через дрібниці.
70. Мені рідко приходить в голову, що люди намагаються розсердити або образити мене.
71. Я часто лише погрожую людям, хоча і не збираюся приводити загрози у виконання.
72. Останнім часом я став занудою.
73. У спорі я часто підвищую голос.
74. Я прагну, зазвичай, приховувати своє погане відношення до людей.
75. Я краще погоджуся з чим-небудь, ніж буду сперечатися.
При складанні опитувальника використовувалися принципи:
1. Питання може відноситися лише до однієї форми агресії.
2. Питання формулюються так, щоб найбільшою мірою ослабити вплив суспільного схвалення відповіді на питання.
Відповіді оцінюють вісім шкал таким чином:
1. Фізична агресія:
"так" = 1 бал: 1,25,31,41,48,55,62,68, "ні" =1 бал: 9,7
2. Непряма агресія:
"так" – 1 бал: 2, 10, 18, 34,42, 56, 63, "ні" = 1 бал: 26,49
3. Дратівливість:
"так"=1 бал: 3,19,27,43, 50, 57,64,72, "ні" = 1 бал: 11,35,69
4. Негативізм:
"так" = 1 бал: 4, 12, 20, 28, "ні" – 1 бал: 36
5. Образа:
"так"= 1 бал: 5, 13, 21,29,37,44,51,58
6. Підозрілість:
"так"=1 бал: 6,14,22,30,38,45,52,59, "ні" = 1 бал: 33,66, 74,75
7. Вербальна агресія:
"так" = 1 бал: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73, "ні" – 1 бал: 33,66,74,75
8. Почуття провини:"так"-1 бал: 8, 16, 24, 32, 40, 47,54,61,67
Індекс ворожості включає 5 і 6 шкалу, а індекс агресивності (як прямий, так і мотиваційний) включає шкали 1, 3, 7.
Нормою агресивності є величина її індексу, рівна 21 плюс-мінус 4, а ворожості – 6,5-7 плюс-мінус 3. При цьому звертається увага на можливість досягнення певної величини, що показує міру прояву агресивності.
Користуючись даною методикою, необхідно пам'ятати, що агресивність, як властивість особи, і агресія, як акт поведінки, можуть зрозуміти в контексті психологічного аналізу мотіваційно-потребністної сфери особи. Тому опитувальником Басса-Дарки слід користуватися в сукупності з іншими методиками: особовими тестами психічних станів (Кеттелл, Спілбергера), проектними методиками (Люшер) і т. д.