Поняття і характерні риси підприємства
У структурі національної економіки підприємство є первинною та основною організаційною та виробничо-господарською ланкою. Саме тут безпосередньо поєднуються різноманітні фактори виробництва для створення матеріальних благ та надання послуг, реалізуються особисті та колективні інтереси. Упорядкована сукупність підприємств та їх об’єднань утворює економічну систему країни.
У ринковій економіці підприємство самостійно планує основні напрямки та умови своєї діяльності, розпоряджається трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами. Воно саме вибирає ділових партнерів, вступає в договірні відносини з ними, здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Організаційні форми управління також визначаються підприємством. Воно вільне у виборі видів господарської діяльності та реалізує останню в межах чинного законодавства.
Для того, щоб виділити підприємство з інших форм організації колективної діяльності, розглядатимемо його як самостійний суб’єкт господарювання, що виробляє продукцію, надає послуги з метою задоволення суспільних потреб та отримання прибутку. Основними критеріями, що визначають суб’єкта господарювання як підприємство, є такі:
- закінчений цикл відтворення, тобто його продукція в умовах поділу праці набуває форми товару;
- володіння правом юридичної особи;
- наявність трудового колективу;
- самостійне ведення виробничо-господарської діяльності;
- використання у виробничій діяльності відповідного майна;
- відсутність в організаційній структурі підприємства інших суб’єктів господарювання, що володіють правом юридичної особи;
- ведення справи на принципах господарського або комерційного розрахунку.
Згідно з Господарським кодексом України, підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних і особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності. Під господарською діяльністю слід розуміти діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Важливою відмітною рисою підприємства як суб’єкта господарювання є його виробничо-технічна, організаційна та економічна єдність.
Виробничо-технічна єдність підприємства виражається в єдності всіх структурних підрозділів підприємства, включених у єдиний процес виготовлення продукції або окремих частин готового виробу. При цьому підприємство може складатися з технологічно однорідних та різнорідних виробництв, цехів та дільниць. Таким чином, виробничо-технічна єдність передбачає спільність продукції, що виготовляється, процесів її виробництва, певний склад виробничих фондів, єдину технічну політику, спільність допоміжного і обслуговуючого господарства. Вона визначає єдину систему технічної документації, загальну технічну політику окремих ланок підприємства тощо.
Організаційна єдність передбачає наявність постійного трудового колективу, організаційної структури й апарату управління, організаційних та управлінських регламентів, інформаційної бази тощо, що визначає спільну відповідальність за здійснювану діяльність.
Економічна єдність виявляється в єдності методів господарювання, системи обліку та звітності, оцінці діяльності структурних підрозділів, а також передбачає фінансово-економічну самостійність (можливість самостійно визначити напрями економічного розвитку, склад, обсяги продукції, що випускається, напрями розподілу прибутку підприємства, форми і розміри матеріального стимулювання, спільність системи планування та обліку.
Функціонування підприємства як надскладної соціально-технічної відкритої системи та об’єкта управління забезпечується трьома головними процесами: отриманням засобів виробництва із зовнішнього середовища; виготовленням продукту; переданням продукту у зовнішнє середовище. Якщо один із цих процесів припиняється, підприємство не може існувати.