З'єднання за допомогою штифтів

Тема роботи: Рознімні з’єднання

Мета роботи:

- студент повинен знати види рознімних з’єднань;

- студент повинен уміти користуватися довідниковою літературою, читати креслення з з’єднанням;

- студент повинен набути навички позначати і зображати рознімні з’єднання на кресленні.

 

Обладнання:креслярський стіл з пристроєм, креслярські інструменти, моделі, вимірювальний інструмент.

Теоретичні відомості

Рознімні з’єднання

Характерною особливістю рознімних з'єднань є те, що вони допускають розбирання іповторне складання деталей, що з'єднуються, без руйнування і пошкодження їх.

Нарізні з'єднання

Нарізні з'єднання утворюються нагвинчуванням однієї деталі на іншу за допомогою стандартних кріпильних деталей з різьбою.

Кріпильні нарізні з'єднання здійснюють за допомогою різьби трикутного профілю — метричної чи трубної. До кріпильних деталей нарізних з'єднань належать болти, шпильки, гвинти, гайки.

З'єднання, утворені за допомогою цих деталей, відповідно називаються болтовими, шпильковими, гвинтовими і трубними.

Болтове з'єднання

Болтове з'єднання утворюється з'єднанням двох (чи кількох) деталей за допомогою болта, гайки і шайби (рис.1). Болт вставляють в отвір з'єднуваних деталей із зазором. З'єднання здійснюється затягуванням гайки.

 

Рис. 1

На рис. 2 показані умовні зображення болтового з'єднання відповідно в розрізі та на вигляді.

Рис. 2

Слід пам'ятати, що на головному вигляді головку болта і гайку обов'язково зображають трьома гранями.

Болт у поздовжньому розрізі зображають нерозсіченим. Переважно на складальних кресленнях нерозсіченими показують також гайки і шайби.

Шпилькове з'єднання

Шпилькове з'єднання деталей утворюється за допомогою шпильки, посадочний кінець якої загвинчують у глухий отвір з різьбою однієї з деталей; на стяжний кінець шпильки одягають приєднувану деталь, потім шайбу і нагвинчують гайку, яка й притискує деталі одну до одної.

На рис. 3 показані спрощені шпилькові з'єднання.

Рис. 3

На рис. 4 показані умовні зображення шпилькового з'єднання відповідно в розрізі та на вигляді.

Рис. 4

Гвинтове з'єднання

Гвинтові з'єднання застосовують для скріплення двох і більше деталей. Гвинт вставляють у гладкий циліндричний отвір у приєднуваній деталі (чи кількох деталях) і загвинчують в отвір з різьбою базової деталі. На рис. 5 показане спрощене і умовні зображення відповідно в розрізі та на вигляді нарізного з'єднання деталей кріпильним гвинтом з циліндричною головкою.

Рис. 5

 

Шпонкові з'єднання

Шпонкові з'єднання призначені для з'єднання (за допомогою шпонки) вала з розташованими на ньому деталями (зубчастими колесами, шківами, маховиками і т.ін.). При цьому шпонка служить для передавання обертального моменту з однієї деталі на іншу.

Найбільш поширеними є призматичні за ГОСТ 23360-78 і сегментні за ГОСТ 24071 -80 шпонки.

Призматичні шпонки мають форму видовженого паралелепіпеда, один або обидва кінці якого можуть бути заокруглені (рис. 6). В умовному позначенні призматичних шпонок вказують: найменування, вид виконання (виконання 1 не вказують), розміри перерізу і довжину шпонки (b х h х l), номер стандарту на розміри.

Наприклад, призматичну шпонку шириною b=10 мм, висотою h=8 мм і довжиною l=30 мм, виконання 2 позначають так: Шпонка 2-10x8x30 ГОСТ 23360-78.

Сегментні шпонки мають форму сегмента круга заданої товщини, фаски зняті по всьому контуру передньої і задньої граней шпонки (рис. 7). В умовному позначенні сегментних шпонок вказують найменування, виконання, розміри перерізу шпонки (b х h)і номер стандарту на розміри. Наприклад, сегментну шпонку виконання 1, товщиною 5 мм і висотою 10 мм позначають так: Шпонка 5x10 ГОСТ 24071-80.

Рис. 6 Рис. 7

Щобутворити шпонкове з'єднання, на валу і в отворі деталі, з'єднуваної з валом, роблять пази— шпонкові канавки. Частина шпонки заходить у паз вала, частина — в паз деталі. Шпонки і пази для них стандартизовані. Розміри шпонок і пазів вибирають із довідкових таблиць залежно від діаметра вала.

З'єднання шпонками на кресленнях показують двома зображеннями. На місці вигляду спереду зображають поздовжній розріз з'єднання (уздовж осі вала і з'єднуваної з ним деталі). Поздовжній розріз доповнюють поперечним розрізом, який розміщують на місці вигляду зліва. На цьому розрізі всі три деталі з'єднання (вал, втулку, шпонку) зображають розсіченими (див.рис.8).

Рис.8

Шліцьові з'єднання

До шліцьових належать з'єднання на зразок вал-втулка (спряжених між собою) без застосування допоміжних деталей за допомогою шліців (зубів), виконаних на валу, і западин (пазів) в отворі втулки (рис. 9).

Рис. 9

Шліцьові з'єднання виготовляють із зубами прямобічного, евольвентного, трикутного профілів. Стандартизованими є з'єднання з прямобічними (ГОСТ 1139-80) та евольвентними шліцами (ГОСТ 6033-80).

Згідно з ГОСТ 2.409-74 на кресленнях шліцьові з'єднання та їх елементи зображають так:

коло і твірні поверхонь вершин зубів на валу і в отворі — суцільною основною лінією, а западини — суцільною тонкою (рис. 10):

у поздовжньому розрізі суцільною основною лінією зображають твірні поверхонь як вершин, так і западин. У поперечному розрізі коло западин викреслюється суцільною тонкою лінією;

межу між зубами повного профілю і збігом, а також між шліцьовою і нешліцьовою поверхнею викреслюють тонкою лінією;

при зображенні шліцьового з'єднання на площині, перпендикулярній до його осі, зображають профіль одного зуба (виступу) і двох западин без фасок, канавок і заокруглень;

на зображенні зубчастих валів, отриманих проекціюванням на площину, паралельну його осі, показують довжину зубів повного профілю до збігу l1.

 

Рис. 10

Розглянемо деякі приклади позначень.

Позначення з'єднання шліцьових вала та втулки з числом зубів z = 8, внутрішнім діаметром d = 36 мм, зовнішнім діаметром D = 40 мм, шириною зуба b = 7 мм, із центруванням по внутрішньому діаметру має такий вигляд: d - 8 х 36 х 40 х 7.

Те ж, але з центруванням по зовнішньому діаметру: D - 8 х 36 х 40 х 7.

Те ж, але з центруванням по бічних сторонах зубів: b - 8 х 36 х 40 х 7.

 

З'єднання за допомогою штифтів

За допомогою штифтів утворюють з'єднання двох деталей, якщо потрібно забезпечити передання крутного моменту чи осьового зусилля від однієї деталі до іншої (рис. 11) або зафіксувати одну деталь відносно іншої (рис. 12).

Штифт це гладкий стрижень циліндричної (рис.13, а) або конічної (рис.13, б) форми.

Штифти застосовують для жорсткого з'єднання деталей або для забезпечення точного встановлення деталей при повторномускладанні.

Штифти утримуються у з'єднанні силами тертя. Конічні штифти мають конусність 1:50.

Визначальними розмірами штифтів є діаметр dі довжина l.

Рис. 11 Рис. 12

Нижче наведено приклади спрощеного умовного позначення штифтів:

1. Штифт циліндричний, діаметр 8 мм, довжина 40 мм: Штифт 8 х 40 ГОСТ 3128-70;

2. Штифт конічний, діаметр 10 мм, довжина 50 мм: Штифт 10 х 50 ГОСТ 3129-70.

Рис. 13

Слід зазначити, що отвір під штифт свердлять одночасно в усіх деталях, які підлягають з'єднанню. Діаметр і довжину штифтів вибирають залежно від товщини деталей, що з'єднуються, та умов роботи з'єднання.

 

 

Порядок виконання роботи

Завдання 1:

За розмірами діаметра вала, довжина вибирається конструктивно, використовуючи ГОСТ 23360 – 78, підібрати розміри і згідно вибраних параметрів викреслити зображення шпонки (виконання 1).

Шпонка ____________________________________________________________

 

Рисунок шпонки:

 

Завдання 2: Викреслювання різьбового з'єднання з фронтальним розрізом на форматі А4.

Перекреслити два вигляди виробу(дві деталі скручені одна з одною), взявши габаритні розміри такі, як на прикладі виконання завдання, як складові елементи виробу накреслити пропорційним збільшенням графічної умови. Вигляд середу замінити фронтальним розрізом (згідно прикладу виконання). Розмірність не наносити на кресленні.

 

Завдання 3: Дайте повну відповідь структурі умовного позначення зварного шва.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Завдання 4:Напишіть умовне позначення зварного шва згідно рисунка та опису виготовлення виробу.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Контрольні запитання

  1. З яких елементів складається болтове з’єднання? ________________________________________________________________________________
  2. Назвіть основні види шпонок і їх позначення на кресленні? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  3. За якими ознаками класифікують зварні з’єднання ? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Висновок: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________