Шкала оцінок комунікативних та організаційних здібностей.

Шкала оцінок Рівень
0,10 – 0,45 0,2 – 0,55 Низький
0,45 – 0,55 0,56 – 0,65 Нижче середнього
0,56 – 0,65 0,66 – 0,70 Середній
0,66 – 0,75 0,71 – 0,80 Високий
0,75 – 1,00 0,81 – 1,00 Дуже високий

Випробуваний, що одержав оцінки 1, має вкрай низький рівень прояву організаторських чи комунікативних здібностей.

Випробуваний, що одержав оцінки 2, не прагне до спілкування, почуває себе скуто в новій компанії, воліє проводити час наодинці із собою, обмежує свої знайомства, має труднощі у встановленні контактів з людьми й у виступі перед аудиторією, погано орієнтується в незнайомій ситуації, не обстоює свою думку, важко переживає образи. Прояв ініціативи в суспільній діяльності вкрай занижено, у багатьох справах він воліє уникати прийняття самостійних рішень.

Випробуваний, що одержав оцінки 3, прагне до контактів з людьми, не обмежує коло своїх знайомств, обстоює свою думку, планує свою роботу. Однак потенціал цих схильностей не відрізняється високою стійкістю.

Випробуваний, що одержав оцінки 4, не губиться в новій обстановці, швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомств, займається суспільною діяльністю, допомагає близьким, друзям, виявляє ініціативу в спілкуванні, із задоволенням бере участь в організації суспільних заходів, здатний прийняти самостійне рішення у важкій ситуації.

Випробуваний, що одержав оцінки 5, активно прагне до організаторської і комунікативної діяльності, має в ній потребу. Швидко орієнтується у важких ситуаціях, невимушено поводиться в новому колективі. У важливій справі чи складній ситуації, що створилася, воліє приймати самостійне рішення, обстоює свою думку і домагається, щоб вона була прийнята товаришами. Може внести пожвавлення в незнайому компанію, любить організовувати різні ігри, заходи, наполегливий у діяльності, що його цікавить. Сам шукає такі справи, що задовольняли б його потреби в комунікативній і організаторській діяльності.

При інтерпретації результатів дослідження за методикою "КОЗ-2" під час профконсультаційної роботи слід зважувати на те, що ця методика виявляє лише наявний рівень прояву комунікативних і організаторських схильностей особистості, а не виконує безумовно функцій прогнозу розвитку або гальмування цих схильностей.

Дешифратор. Комунікативні здібності

+ - + -
               
- + - +
               
+ - + -
               
- + - +
               
+ - + -
               

 

Дешифратор. Організаторські здібності

+ - + -
               
- + - +
               
+ - + -
               
- + - +
               
+ - + -
               

 

Додаток 3

Методика "Мотиви вибору професії"

(ред. Р.В.Овчарової)

Для вибору професії важливу роль відіграє мотивація зробленого вибору, тобто, те, що спонукає тебе до дії. Визначити, що ж є мотивуючим чинником не так просто, як може здаватись на початку. Визначення мотивації – один з найважливіших етапів вибору професії, оскільки саме внутрішні мотиви задають напрям вибору і визначають його стратегію. Найчастіше домінуючим мотиваційним чинником є рівень зарплати (а точніше - доходів). Проте інші важливі чинники, такі як цікава робота, хороший колектив, зручне місцерозташування, наявність інших додаткових переваг (службовий автомобіль, мобільний телефон і т.п.) не менш важливі. Тому тобі потрібно визначити, які домінуючи мотиви керують тобою при виборі професії, для цього тобі потрібно виконати методику "Мотиви вибору професій".

ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Інструкція

Нижче наведені твердження, які характеризують будь-яку професію. Прочитай твердження та оціни, якою мірою кожне із поданих нижче тверджень вплинуло на твій вибір професії, за наступною шкалою: “5” – дуже сильно вплинуло; “4” – сильно вплинуло; “3” – посередньо вплинуло, “2” – слабо вплинуло, “1” – ніяк не вплинуло.