Викладач – Голубовська І. В.
Питання до екзамену з дитячої літератури для студентів 4 курсу
1. Мета й завдання керівництва дитячим читанням.
2. Література як вид мистецтва. Поняття про художній твір, його елементи.
3. Поняття художньої літератури, її специфіки. Художній образ, його природа, відношення до дійсності
4. Композиція літературного твору.
5. Мова художнього твору.
6. Тропи, їх роль у творі.
7. Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури)
8. Етапи аналізу художніх творів. Специфіка аналізу конкретних літературних жанрів.
9. Епос як літературний рід. Провідні епічні жанри.
10. Лірика як літературний рід. Тематична та жанрова класифікації ліричних творів.
11. Драма як літературний рід. Основні драматичні жанри.
12. Специфіка вияву (мішаних) синкретичних жанрів.
13. Поняття про дитячий фольклор, його складові частини.
14. Значення української народної казки у формуванні моральних якостей та естетичних смаків молодших школярів.
15. Малі фольклорні жанри (загадки, прислів’я, приказки, скоромовки).
16. Відображення історичної пам’яті українського народу в легендах і переказах.
17. Фольклорні традиції у казці „Горбоконик” П. Єршова.
18. Творча реалізація педагогічних поглядів Л. Толстого в „Абетці”, „Новій абетці” та „Книжках для читання”.
19. Глибока народність казок О. Пушкіна („Казка про рибака та рибку”, „Казка про попа та його робітника Балду”, „Казка про золотого півника”, „Казка про царя Салтана”).
20. Методична, пізнавальна, літературна цінність підручників К. Ушинського „Дитячий світ” та „Рідне слово”.
21. Значення спадщини С. Маршака („Вусатий-смугатий”, „Дітки в клітці”, „Казка про дурненьке мишеня”, „Казка про розумне мишеня” тощо) для розвитку модерної дитячої літератури.
22. Корній Чуковський – теоретик дитячої літератури („Від двох до п’яти”). Мистецька довершеність віршованих казок („Муха-цокотуха”, „Бармалей”, „Айболить”, „Мийдодір”, „Федорине горе” та ін.)
23. Глибока народність казок братів Грімм („Пані Метелиця”, „Хоробрий кравчик”, „Гензель і Гретель”, „Снігуронька”, „Золотий гусак”, „Зачарована красуня” тощо).
24. Анімалістичне спрямування казок Дж.-Р. Кіплінга „Ріккі-Тіккі-Таві”, „Мауглі”, зб. „Просто казки”.
25. Химерне поєднання реальності й фантастики в повісті-казці А.-А. Мілна „Вінні-Пух і всі-всі-всі”.
26. Критика буржуазної моралі в повісті Марка Твена „Пригоди Тома Сойєра та Геккльбері Фінна”.
27. Значення творчості Г.-Х. Андерсена для розвитку літературної казки („Снігова королева”, „Гидке каченя”, „Дюймовочка”, „Дикі лебеді”, „Русалонька”, „Нове вбрання короля” тощо).
28. Ідейно-тематична своєрідність трилогії Астрід Ліндгрен про Карлсона.
29. Роль Карло Коллоді в розвитку жанру казки (повість-казка „Пригоди Піноккіо”).
30. Специфіка синтезу дійсності та фантазії у повісті-казці Дж. Родарі „Пригоди Цибуліно”.
31. Давньоукраїнське красне письменство, його значення для дитячої літератури („Повість врем’яних літ”, „Повчання Володимира Мономаха дітям”, „Слово о полку Ігоревім”).
32. Т. Шевченко – основоположник нової української літератури для дітей. Тема знедоленого дитинства у спадщині поета („І золотої, й дорогої…”, „Мені тринадцятий минало…”, „І виріс я на чужині…”, „На Великдень, на соломі…”). Уславлення краси української природи в пейзажній ліриці („Тече вода з-під явора…”, „Садок вишневий коло хати…”, „Дивлюся: світає, край неба палає…” (уривок із поеми „Сон”), „Село! І серце одпочине…” (фрагмент поеми „Княжна”).
33. Проблематика байок Л. Глібова („Коник-стрибунець”, „Лебідь, Щука і Рак”, „Вовк і Кіт”, „Чиж та Голуб”). Художня майстерність поезії Л.Глібова для дітей ( „Веснянка”, „Зимня пісенька”, „Журба”; казка „Квіткове весілля”; загадки, акровірші).
34. Протест проти соціальної несправедливості у творах П. Мирного (пов. „Чіпка”, оп. „Морозенко”, „Пригода з „Кобзарем”, „Серед степів”, „Казка про правду і Кривду”).
35. Гуманістичне спрямування прози Б. Грінченка („Сестриця Галя”, „Дзвоник”, „Ксеня”, „Кавуни”, „Украла”, „Олеся”).
36. Фольклорна основа казок І. Франка („Вовк війтом”, „Три міхи хитрощів”, „Мурко й Бурко”). Критика тогочасної освітньої системи в оповіданнях І. Франка („Грицева шкільна наука”, „Schönschreiben” „Отець-гуморист”, „Малий Мирон”).
37. жанрово-тематичне багатоманіття творчої спадщини Олени Пчілки для дітей (поезії „Весняні квіти”, „Зайчатко і хлоп’ятко”, „Зимовий вечір”, „Журавель”, казки „Сосонка”, „Журавель та Чапля”, „Про дідову дочку і бабину дочку”).
38. Тема знедоленого дитинства в доробку М. Коцюбинського („Маленький грішник”, „Харитя”, „Ялинка”). Казки для найменших (зб. „П’ять казочок”).
39. Мистецька довершеність віршів Лесі Українки для дітей („На зеленому горбочку”, „Вишеньки”, „Мамо, іде вже зима”, „Красо України, Подолля!”). Проблематика казок „Біда навчить”, „Лелія”, „Метелик”.
40. В. Винниченко – тонкий знавець секретів дитячої душі (оп. „Кумедія з Костем”, „Федько-халамидник”, „Віють вітри, віють буйні…”).
41. Шкільна тематика у прозі Остапа Вишні („Перший диктант”, „Федько-зошит”, „Вдячний шпак”, „Любіть книгу!”, „Веселі артисти”).
42. Пейзажна поезія П. Тичини (вірші „Де не глянь – колоски”, „Осінь така мила”, „А я у гай ходила”, „Хор лісових дзвіночків”, „Гаї шумлять…”). Фольклорні традиції й авторське новаторство в казці „Дударик”.
43. багатоманіття творчої палітри М. Рильського („Дівчина”, „Веснянка”, „Білі мухи”, „Річка”, „Школярці”, „Дощик”, „На білі гречки впали роси”, „Мова”, „Як не любити…”, „Розмова з другом”, „Зимовий ранок”).
44. Твори М. Підгірянки для найменших. („Що я люблю”, „Співанка про місяці”, „Діти й ластівка”, „Ходить, ходить зима гаєм…”, „Малий школярик”, „Школярики”, „Пташки взимку”, „Гостинна хата” тощо).
45. Жанрове розмаїття доробку О. Олеся для найменших (поезії „Все навколо зеленіє”, „Літній вечір”, „Є слова, що білі-білі…”, „Ялинка”, „Довго хмарами небо покрите було…”, „Згадую: так я в дитинстві любив…”, „Степ”; абетка „Алфавіт віршами, написаний для сина”; віршовані казки „Водяничок”, „Грицеві курчата”; п’єса-казка „Бабусина пригода” тощо).
46. Значення творчості Н. забіли для становлення новітньої української дитячої літератури. твори поетеси для дітей ( „Хто сильніший?”, „Чотири пори року”, „У дитячому театрі”, „Лічилки”, „Древній Київ”, „Що нас жде в Новому році?”; зб. „Ясоччина книжка”).
47. О. Іваненко – фундатор новітньої дитячої літератури. проблематика природознавчих казок письменниці (зб. „Лісові казки”, „Куди літав журавлик”). Історико-біографічна спадщина („Маленьким про великого Тараса”).
48. Творчий набуток П. Воронька для дітей („Липка”, „Облітав журавель”, „Кіт не знав”, „Лісова казка”, „Ніколи не хвались”, „Ялинка”, „Берізка”; казки „Лісова казка”, „Казка про Суховія”, „Казка про Чугайстра”).
49. Жанрово-тематична специфіка творів М. Стельмаха для дітей („Дощ”, „Чайка”, „Коло млина”, „Дятел”, „Заєць і рак”, „Сонце стукає в віконце”). Віршовані казки.
50. Тема гармонії людини й природи у прозі Г. Тютюнника („Бушля”, „Ласочка”, „Лісова сторожка”, „Степова казка”, „Громовик”). Трагічна доля дітей війни в повісті „Климко”.
51. Новаторство В. Симоненка в жанрі казки („Подорож в країну навпаки”, „Цар Плаксій та Лоскотон”), громадянська лірика поета („Лебеді материнства”, „Грудочка землі”, „Дід умер”, „Я не був”).
52. Проблематика поезії Л. Костенко для дітей („Синички на снігу”, „Бузиновий цар”, „Перекинута шпаківня”, „Вже брами літа замикає осінь”, „Соловейко застудився”, „Шипшина важко віддає плоди”, „Здивовані квіти”).
53. Мистецьке значення поезії Д. Білоуса („Звертання”, „Загадка”, „Кожну літеру ціни”, „Зарубай на носі”, „Буває, що слово відоме давно…”, „Дивне розмаїття”, „Пісенька про куличка”; зб. „Диво калинове”, „Чари барвінкові”).
54. Тематичне багатоманіття поезії М. Вінграновського для дітей („Наша річка”, „Мак і кіт”, „Літній ранок”, „Приспало просо просеня”, „Ластівка біля вікна”). Автобіографічні твори („Первінка”, „Бинь-бинь-бинь…”). анімалістичні твори („Сіроманець”, „Гусенятко”).
55. Провідні мотиви поезії Є. Гуцала для дітей („Ворона з Лісабона і крук із Прилук”, „Синя скриня”, „Знов прийшла на землю осінь”, „Без дороги ходить дощ”). Чарівний світ дитинства у прозі письменника („Якого кольору слова”, „Перебите крило”). Художнє осмислення чорнобильської трагедії у зб. „Діти Чорнобиля”.
56. Гуманістична спрямованість малої прози В. Сухомлинського, її жанрове розмаїття („Горобчик і Вогонь”, „Красиві слова і красиве діло”, „Кінь утік”, „Гвинтик”, „Який слід повинна залишити людина на землі?”, „Що таке Школа під голубим небом?”, „Як Наталя у Лисиці хитринку купувала”, „Дідова колиска”, „Сьома дочка”, „Покинуте кошеня”, „Спляча книга”, „Як Павлик списав у Зіни задачку”).
57. Ідейно-тематичне багатоманіття поезії А. Костецького („Імена”, „Не хочу!”, „У гостях”, „Бюро знахідок”, „Дивна звичка”, „Батьківщина”, „Проста арифметика”, „Лист до птахів”, „Буває все…”, „Краще – з друзями разом!”, „Словник Славка”)
58. Традиції та новаторство в казках В. Нестайка ( „В країні сонячних зайчиків”, „Пригоди близнят-козенят”, „Олексій, Веселик і Жарт-птиця”, „Жевжик”).
59. Морська тематика у прозі М. Яненка (зб. „Слідами уссурійського тигра”, „Діти з океанського берега”, „Цвітуть в океані квіти” та ін.).
60. розмаїття творчої палітри М. Пономаренко: поезія для найменших (збірки про пори року, абетка, віршовані казки, вірші-нісенітниці, загадки), прозові казки (збірки „Кульбабкова заметіль”, „Сукня для весни”, „Капці для бабусі”).