Особливості добровільного об’єднання територіальних громад в Україні.

Об’єднання територіальних громад регламентується законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (Рис.1.1.). Суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад виступають суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.[4]

Рис.1.1. Умови добровільного об’єднання громад

Адміністративним центром об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади. Добровільне об’єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів як сільської чи міської місцевості.

Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою. У разі об’єднання всіх територіальних громад одного району в одну об’єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об’єднаної територіальної громади, а пов’язані з таким майном права та обов’язки належать об’єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.[4]

Процес формування територіальних громад має реалізуватись згідно концепції у два етапи[5]. На першому підготовчому етапі передбачається:

· внесення змін до Конституції України зміни щодо утворення виконавчих органів обласних і районних рад та розподілу повноважень між ними;

· розроблення проектів та прийняття актів законодавства щодо запровадження механізму прямого народовладдя, удосконалення правового регулювання процедур проведення загальних зборів громадян за місцем їх проживання та встановлення додаткових гарантій діяльності органів самоорганізації населення;

· створення законодавчої основи для реалізації права територіальних громад на добровільне об’єднання, передбачивши при цьому надання державної підтримки об’єднаним громадам протягом п’яти років після утворення для поліпшення інфраструктури надання послуг та транспортної доступності;

· створення законодавчої основи для реалізації права територіальних громад на співробітництво на засадах ресурсно-організаційної кооперації та отримання державної підтримки для реалізації проектів такого співробітництва;

· законодавче врегулювання нової системи адміністративно-територіального устрою;

· здійснення моделювання адміністративно-територіальних одиниць у регіонах та розробити проекти нормативних актів, необхідних для завершення формування нової системи адміністративно-територіального устрою;

На другому етапі реалізації Концепції (2015-2017 роки) передбачається:

v уніфікувати і стандартизувати публічні послуги, що надаються населенню органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з урахуванням принципів максимальної доступності послуг для споживачів

v провести інституційну реорганізацію органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади на новій територіальній основі;

v провести місцеві вибори з урахуванням реформованої системи органів місцевого самоврядування;

v удосконалити систему планування території громад, вирішити питання забезпечення новостворених громад схемами планування території та генеральними планами.