Впровадження ідей естетичного виховання молодших школярів В.Сухомлинського в практику роботи сучасної початкової школи.
В.О.Сухомлинський вважав, що одним з основних джерел естетичного виховання молодших школярів є природа. І уроки, проведені на свіжому повітрі сприяли кращому запам’ятовуванню матеріалу та естетичному розвитку дітей. На прикладі ми розглянимо урок мислення на природі за досвідом В.О.Сухомлинського, автором якого є вчитель початкових класів - Харченко Олена Олександрівна, і побачимо як саме впроваджуються ідеї естетичного виховання молодших школярів В. Сухомлинського в практику роботи сучасної початкової школи
Тема «Дуб – символ довголіття. В.О.Сухомлинський «Матвіїв дуб»»
Мета:
- сприяти розвитку творчої уяви, естетичного смаку;
- виховувати уміння сприймати красу;
- виховувати бережливе ставлення до природи;
- виховувати високі моральні якості, бажання приносити щастя іншим
людям;
- підвищувати рівень екологічної культури.
- формувати навички сприймати та аналізувати текст;
- вчити складати словосполучення, правильно підбирати слова для
опису;
- збагачувати словниковий запас;
- розвивати образне, критичне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість;
Хід заняття
1. Створення проблемної ситуації.
- Сьогодні ми отримали лист, здогадайтеся, від кого? «Весною
звеселяє, влітку – прохолоду дає, восени - годує, взимку - жар дарує»
- ( Ліс)
- Чому,поясніть. Як може звеселити ліс навесні?
- Що дає прохолоду в лісі влітку?
- Як ліс може восени годувати? Що дає ліс восени?
- Чому взимку ліс може подарувати жар? Як саме?
- Які дерева можна зрубати на дрова?
- Що ж, прочитаємо листа?
«Дорогі мої друзі, запрошую вас до себе в гості. Ви дізнаєтесь про одне дерево,
у якого є своя історія, будете вчитись підбирати слова-родичі, складати
словосполучення, речення. Ви вивчите пісню про це дерево і навіть будете
вчитись складати колаж.»
- Приймаємо запрошення лісу?
- Хочете дізнатись, яке дерево чекає на нас? Відгадайте загадку:
- «Живе один батько і тисячу синів має. Всім шапки справляє , а сам
не має» (Дуб і жолуді).
- Які слова допомогли відгадати загадку?
- Чому дерево названо батьком?
2. Організований перехід до лісової галявини, де росте дуб.
2.1 Правила поведінки в природі:
- Давайте пригадаємо правила поведінки в природі, тому що ми
вирушаємо в гості до лісу.
- Не ламати гілки кущів і дерев;
- Не зривати гриби;
- Не руйнувати мурашники;
- Не знищувати, не чіпати пташині гнізда;
- Не чіпати павуків;
- Не розпалювати вогонь;
- Не смітити.
- Не шуміти.
2.2 Гра «Пошуки птахів».Діти ідуть парами і по дорозі шукають птахів. Кожна пара має своє завдання :
відшукати птахів, які
- Летять в повітрі;
- Літають зграями;
- Стрибають,чіпляючись за кору дерев;
- Сидять на гілках;
- Щось їдять,
- Мають яскраве пір’я;
- Ходять або бігають по землі.
3. Заняття біля дерева.
3.1 Гра «Знайомство з деревом».
- Діти, станьте навколо дерева, візьміться за руки, притуліться, обніміть
дерево, спробуйте підняти.
- У кого більше сили, у нас чи у дерева?
- Де воно бере сили?
- Доторкніться до дерева щокою, закрийте очі, погладьте дерево,
понюхайте. Що ви відчуваєте?
3.2 Утворення ланцюжка слів. Створення колажу.
- Друзі, давайте спробуємо підібрати до слова «дуб» слова - родичі.
(дубок,дубочок,піддубник,дубовий,дубина,дубняк…)
- А зараз підберіть і запишіть слова, щоб описати дуб. Який дуб?
- ( Діти пишуть слова на заготовлених паперових листочках, гілочках,
стовбурі дерева, )
(Могутній,міцний,кремезний,сильний,високий…)
- Стовбур який? (Жорсткий,товстий,з потрісканою корою,темно-
сірий…)
- Гілки які? (Міцні,товсті,вузлуваті…)
- Листя яке? (вирізне, зелене,гладеньке,вкрите воском,тому крапельки
води не залишаються, виробляють кисень,очищують повітря від
бактерій…)
- Хто знає, скільки живе дуб? (500-1000 років)
- Чим корисний стовбур цього дерева?(Його стовбур- гарний
будівельний матеріал, дуже міцний. Зробити щось із дубового
дерева зовсім не просто, але все зроблене прослужить довго.
Використовували дуби з давніх - давен у будівництві, для
виготовлення меблів , кору дерев використовували для виготовлення
ліків. Шанують це дерево у народі. Кажуть про когось сильного і
високого «Міцний ,як дуб».
3.3 Вправа «Послухай тишу»
- Прислухайтесь, які звуки ви почуєте за хвилину? (Назвати всі почуті
звуки: шелест листочків, кування зозулі і т.д.)- Наш дуб хоче розповісти вам одну цікаву історію. Послухайте, про
кого вона?
3.4 Робота з твором В.О.Сухомлинського «Матвіїв дуб»
- Послухайте назву, як ви думаєте, що може означати назва, про
кого буде розповідатися?
- Хто може бути Матвієм?
- Чому дуб Матвіїв?
(Читання 1,2 абзацу)
- Ким виявився Матвій?
- Як ви розумієте вислів «Немічний став»?
- Хто проходив біля діда?
- Що вони несли?
- Куди діти несли саджанці?
- Де вони їх взяли?
- Для чого садять дерева?
- Як ви думаєте, що буде далі?
(Читання 3 і 4 абзацу)
- Навіщо дідові потрібен дубок?
(Читання 5 абзацу)
- Що зробив дід з дубком?
- Чи відгадали ви?
- Де він його посадив?
- Чому біля дороги, як ви думаєте?
- Що робив дід після того, як
посадив деревце?
- Як ви думаєте коли дід поливав дубок, розпушував землю, про що
він думав, чого він хотів?
- Чи про себе він думав, чи про когось?
(Читання 6 абзацу )
- Що могло статися з дубком?
(Читання 7 абзацу )
- Чи виправдалося ваше передбачення?
- Чому всі пам’ятали про Матвія?
- Чого чоловіка названо «добрим»?
(Читання 8 абзацу )
- Чого навчає нас ця історія?
- Про що треба думати?
3.4 Гра «Бджілка добра»
Діти стають у коло. Один – «бджілка»- в центрі . Бджілка по черзі кладе в
долоньки дітям колечко. Кому поклали, повинен сказати, що він зробив
хорошого,доброго, приємного для когось сьогодні, або може зробити
завтра.
3.5 Вивчення пісні про дубок.
- Дубок наш пропонує вивчити пісню і трошки потанцювати.
(Діти співають пісню,супроводжуючи слова рухами)
На дубових вітах
Листячко тріпоче,
Бо його вітрисько
Позривати хоче
П – в:
Жовте листячко тріпоче,
Долу падати не хоче.
Ой тріпоче, ой шепоче
Долу падати не хоче.
Міцно – міцно кожен
Держиться листочок,
Це тому що дуже
Любить свій дубочок.
П –в.
- Діти,яка пора року описана в цій пісні?
- Як ви здогадалися?
- Коли падає листя з дуба?
- Які плоди у цього дерева?
- Хто може в лісі поласувати жолудями?
3.6 Завдання.
- Відшукайте жолуді під цим деревом. Вдома посадіть їх у землю.
Коли виростуть саджанці , після четвертого класу, посадимо їх у
парку і у нас з’явиться дубовий гайок.
3.7 Імітаційна вправа.
- Нам треба повертатися до класу. Але перед цим давайте подякуємо
лісу за гостинність і дамо клятву.
- Всі ми – діти Землі і неба! ( Руками вказують на себе,
опускають їх вниз,піднімають вгору).
- Всі, хто маленький, хоче рости! «Чисті повітря й водичку нам
треба», - просить із нас кожен : і я, і ти. (Через сторони руки
опускають, нахиляючись до «водички». Схрещуючи їх перед собою,знову піднімають вгору. Роз’єднуючи руки над головою,опускають
через сторони вниз, на слово «я» - руками вказують на себе, на слово
«ти»- на товариша).
- Хочемо ми, щоб сонце світило! (Руками показують на себе, потім
піднімають їх вгору)
- Хочемо ми, щоб поле родило (Руками показують на себе, потім на
поле).
- І щоб навколо квіти цвіли! (Руками обводять навколо себе).
- Хочемо,хочемо,хочемо ми! (Плескають у долоні)
- Хочемо ми, щоб красень цей - ліс, з нами угору ріс і ріс!
(Присідають, повільно піднімаються, показуючи як ростуть дерева).
- Хочемо ми, щоб у мирі завжди, люди, тварини й рослини жили!
(Руки розводять в сторони, схрещують перед собою).
- Ми – крапельки природи, її творіння - ми. Повітря, Землю й воду ми
будем берегти! (Крокують на місці, руками вказують на себе,
повітря, Землю,воду; схрещують руки перед грудьми).
4. Повернення до класу. Рефлексія.
- Закінчіть наступні фрази:
- « На цьому уроці я дізнався…»
- « Мені цікаво було…»
- «Найбільше мені сподобалось…»
ВИСНОВКИ
Естетичне виховання - це : по-перше, цілеспрямований процес, мета, завдання, зміст, засоби і методи якого визначаються, плануються та творчо реалізуються спеціально підготовленими педагогами для здійснення навчально-виховної діяльності, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління; по-друге, процес формування естетичних якостей особистостей, а саме: здібностей сприймати, оцінювати та створювати прекрасне, умінь та навичок естетичної діяльності, художнього смаку та ін.; по-третє, естетичне виховання необхідно розглядати , з одного боку, як головну складову процесу естетичного розвитку, а з іншого - як складову процесу загального розвитку особистості; по-четверте, у процесі естетичного виховання поряд з формуванням таких соціальних якостей особистості, як естетичні здібності, смак, уміння, відбувається удосконалення зору, слуху, рухів людини. Водночас із формуванням естетичних здібностей здійснюється розвиток сутнісних якостей особистості, які впливають на її становлення.
Змістом естетичного виховання є виховання естетичного сприйняття, естетичного ставлення, естетичного почуття, естетичного судження, естетичного ідеалу, естетичного смаку, естетичної діяльності.
В.Т.Рогожкін виділяє групу методів виховання почуттів. Серед них автор називає методи: 1) спеціального опору на емоційність змісту, знаходження в ньому духовно близького, істотно важливого, рідного для школяра з метою збудження і розвитку в нього моральних почуттів; 2) вплив на почуття школяра шляхом виразності викладу, мовлення, міміки, жестів педагога; 3) залучення школярів до активної навчальної і позакласної діяльності, що забезпечує переживання, радість пізнання, творчості, творіння; 4) вплив на почуття школярів емоційністю обстановки; 5) вплив на почуття школярів емоційністю стосунків між ними, вчителями, батьками, оточуючими людьми; 6) збудження почуттів фізичним впливом на дитину ( тактильний метод ).
В історії педагогіки накопичений значний досвід з проблеми естетичного виховання. Це питання займає важливе місце і у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського, який широко розробляв конкретні питання естетичного виховання, які знайшли практичне втілення в роботі керованої ним Павлиської школи і були докладно відображені в його педагогічних працях. Ми визначили шляхи практичної реалізації ідей естетичного виховання В.Сухомлинського на прикладі уроку мислення на природі Харченко Олени Олександрівни.
Завдання, які стоять перед сучасною педагогічною наукою, полягають в накресленні оптимальних шляхів підвищення ефективності естетичного виховання дітей у навчальних закладах.