Правовий статус службовців місцевого самоврядування
7 червня 2001 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», який урегулював правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначив загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їхній правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування [27].
За цим Законом служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом [27].
Виділяють такі основні ознаки муніципальної служби:
1) це особливий вид публічної служби, тобто служби в органах місцевої влади;
2) це професійна діяльність в органах місцевого самоврядування, за здійснення якої муніципальні службовці одержують заробітну плату з місцевого бюджету; муніципальні службовці – це особи, які несуть службу на посадах в органах місцевого самоврядування;
3) це діяльність з виконання повноважень органів місцевого самоврядування, тобто діяльність, яка перебуває в підпорядкуванні муніципального утворення;
4) це діяльність, яка організується на постійній основі, тобто муніципальні службовці здійснюють повноваження органу місцевого самоврядування як основну роботу протягом невизначеного часу (постійно); посадові особи, які обираються, навпаки, діють протягом певного проміжку часу (тимчасово). «Постійна основа» діяльності муніципальних службовців має забезпечувати професіоналізм муніципальної служби, її стабільність, і в певному розумінні її можна порівняти з принципом незмінності чиновників в європейських державах [63].
Право на службу в органах місцевого самоврядування мають громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території.
На посаду можуть бути призначені особи, які мають відповідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мовою в обсягах, достатніх для виконання службових обов’язків.
Служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах:
– служіння територіальній громаді;
– поєднання місцевих і державних інтересів;
– верховенства права, демократизму і законності, гуманізму і соціальної справедливості;
– гласності;
– пріоритету права та свобод людини і громадянина;
– рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їхніх ділових якостей та професійної підготовки;
– професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;
– підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов’язків;
– дотримання прав місцевого самоврядування;
– правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування;
– захисту інтересів відповідної територіальної громади;
– фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету;
– самостійності кадрової політики в територіальній громаді [27].
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Посада в органах місцевого самоврядування – це передбачена законодавством України та визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця органів місцевого самоврядування, на яку законодавством покладено відповідне коло службових обов’язків.
Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України [1], законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» [16], «Про статус депутатів місцевих рад» [28], «Про місцеві вибори» [17], «Про службу в органах місцевого самоврядування» [27] та іншими законами України.
Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим – також нормативно-правовими актами верховної ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими в межах їхньої компетенції.
Основними обов’язками посадових осіб місцевого самоврядування є:
– дотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їхніх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування;
– дотримання прав та свобод людини і громадянина;
– збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню;
– постійне удосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації;
– сумлінне ставлення до виконання службових обов’язків, ініціативність і творчість у роботі;
– шанобливе ставлення до громадян та їхніх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
– недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави [27].
Посадові особи місцевого самоврядування мають право:
– на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;
– на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, який їм присвоєно, якості, досвіду та стажу роботи;
– на просування по службі відповідно до професійної освіти, результатів роботи та атестації;
– на безпечні та необхідні для високопродуктивної роботи умови праці;
– на соціальний і правовий захист;
– отримувати в порядку, встановленому законодавством, від відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, об’єднань громадян, окремих осіб матеріали та інформацію, необхідні для виконання своїх службових обов’язків;
– у порядку і в межах, встановлених законом, отримувати інформацію щодо матеріалів своєї особової справи та ознайомлюватися з іншими документами, що стосуються проходження ними служби в органах місцевого самоврядування, отримувати від керівників органу місцевого самоврядування відповідні пояснення та давати особисті пояснення;
– вимагати проведення службового розслідування з метою спростування безпідставних, на їхню думку, звинувачень або підозри щодо них;
– захищати свої законні права та інтереси в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та в судовому порядку [27].
Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється:
– на посаду сільського, селищного, міського голови в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
– на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови – секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою;
– на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради шляхом затвердження відповідною радою;
– на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної в місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
У зв’язку з цим виділяють три види посад в органах місцевого самоврядування:
– виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою;
– виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;
– посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної в місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено класифікацію посад в органах місцевого самоврядування – встановлено сім категорій посад, яким відповідають 15 рангів [27].
Закон України «Прослужбу в органах місцевого самоврядування» встановлює обмеження, пов’язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби. Так, на службу в органи місцевого самоврядування не можуть бути прийняті особи:
1) визнані судом недієздатними;
2) які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку;
3) які відповідно до закону позбавлені права займати посади в органах державної влади та їхньому апараті або в органах місцевого самоврядування протягом установленого терміну;
4) які в разі прийняття на службу в органи місцевого самоврядування будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, котрі є близькими родичами чи свояками [27].
Висновки по темі
Правовий статус виконавчих органів місцевих рад визначає їх становище в правовій реальності, відображається у взаєминах з суспільством і державою.
Правовий статус виконавчих органів місцевих рад характеризується сукупністю їх прав і обов'язків, тобто повноваженнями, які визначаються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами та нормативно-правовими актами.
Виконавчий комітет ради створюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної в місті ради – голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.
У сільських радах, які представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У такому разі його функції (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.
Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою, а персональний склад затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної в місті ради – за пропозицією голови відповідної ради.
Функції виконавчого комітету ради – це зумовлені призначенням виконавчих органів місцевого самоврядування в Україні основні напрями або види діяльності рад по здійсненню завдань, визначених Конституцією України, Законом про місцеве самоврядування, іншими законами і нормативними актами.
Повноваження виконавчого комітету ради – це закріплювані нормами муніципального права виконавчим комітетом (виборним органом місцевого самоврядування) права і обов'язки, необхідні для здійснення завдань і функцій місцевого самоврядування на певній території. Повноваження, надані виконавчим органам сільських, селищних, міських рад, слід класифікувати за різними сферами (галузями), наприклад, соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку; бюджету, фінансів і цін; управління комунальною власністю; будівництва; освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту; оборонної роботи тощо.
Суттєвою особливістю комплексу повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад є те, що вони поділяються на власні (самоврядні) (віднесені законом до їх повного відання) та делеговані повноваження (окремі повноваження, надані їм згідно із законом органами місцевого самоврядування або органами місцевої державної виконавчої влади).
Основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створенні) ради як колегіального органу є засідання.
Вони скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної в місті ради), а у разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції – заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної в місті ради – заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць.
Засідання є правомочним; якщо у ньому бере участь більше половини загального складу виконавчого комітету.
Основним документом, який визначає організаційно-процедурні питання діяльності виконавчого комітету ради, є регламент виконкому, що затверджується з метою забезпечення здійснення виконавчим комітетом покладених на нього повноважень та упорядкування документування управлінської діяльності.
Служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»від 7 червня 2001 року регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначив загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їхній правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.