Перше Святе Причастя 1997 рік
Вигляд церкви ще до війни.
Восени 1989 р. люди села Городище почали їздити до району і до області з просьбою до начальників, щоб дали дозвіл на будівництво церкви на старому місці зруйнованої церкви.
В 1990 р. з відродженням незалежної України на подвір'ї дитячого садка відкопали фундамент нашої церкви, який не був знищений в підземній частині. Відтоді почалась відбудова церкви і дзвіниці. На роботу виходили всім селом від малого до старого.
За три дні була вимурована дзвіниця. Сім'я Міляна Василя відкопали дзвін і здали до церкви. Саме 30 липня 1990 року вперше задзвонив дзвін на дзвіниці. Від часу закінчення робіт в дзвіниці під її дахом відправлялись Служби Божі. Священиком був призначений о. Борисюк. Ми належали до Козівського деканату і до Зборівської парафії.
Через декілька років була відбудована церква і урочисто відкрилась при масовому скупченні людей з усіх навколишніх сіл. Саме 24 серпня 1991 року на престольний празник церкви Успення Пресвятої Богородиці відбулась перша Служба Божа в новім храмі.
Зустріч процесії із села Яструбово
Отець Борисюк служив у нашій церкві до вересня 1993 року. В цей час отець обслуговував чотири церковні громади : Городищенську, Велико-Ходачківську, Плотичанську та Слобідську. Йому було дуже важко виконувати служби аж у чотирьох селах, тому прийшлось залишити села Городище та Плотичу.
До лютого 1994 року в селі тимчасово служив отець Михайло Вересюк. Невдовзі він був направлений в Зборів, а до нас був призначений отець Богдан Зінченко, який служить до наших днів.
Отець Богдан виявив свої здібності з перших днів, що він не тільки священнослужитель, а і вчитель, порадник, добрий господар на Божій ниві і красномовний проповідник. В цей час почались художні роботи в церкві і священик допомагав художникам у виборі образів. А коли знаходив якісь недоліки в роботі художників, заставляв їх виправляти.
Також отець почав поступово відроджувати забуті релігійні обряди та звичаї. В празник Водохреща запровадив звичай, щоб в поході від церкви до місця бувшої каплиці молоді хлопці в козацькому вбранні їхали на конях.
Коли була висипана із землі символічна могила, о. Богдан настояв, щоб замість хреста поставити фігуру Покров Пресвятої Богородиці, яка, ніби своїм омофором огортає все наше село (1996; скульптор І. Мулярчук).
Також було відновлено давній звичай, при якому діти, які йдуть до школи, беруть Святе Причастя на день Незалежності України. Це також запровадив священик.
Сучасний вигляд символічної могили на пагорбку при в'їзді в село зі сторони Тернополя
Перше Святе Причастя 1997 рік
Відкриття могили
В 1995 році було почате будівництво каплиці Богородиці Неустанної Помочі на місці бувшої каплиці, яка була збудована з дерева і спалена восени 1945 року.
В будівництві каплиці брала участь парафія с. Слобідки. Вони закупили залізобетонні палі і забили їх в землю для фундаменту, бо тут близько торф. Викопали також рови для осушення території. Виготовлення фундаменту із залізобетону, мурування стін, виготовлення даху і покриття, а також виготовлення вікон, дверей та інші роботи зроблено парафіянами села Городище. Отець Богдан Зінченко організовував поїздки з дітьми парафії до каплиці в с. Острів, а також до Зарваниці.
Будівництво каплички
Сучасний вигляд каплички
