Початок Української революції

Мета: з’ясувати програмні засади діяльності Центральної Ради, а також розглянути перший етап Української революції та його особливості; розвивати навички аналізу історичних фактів, вміння працювати з джерелами інформації, аналізувати матеріал, виділяти головне, робити висновки; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати власну точку зору; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам’яті, пошани до державотворчих традицій в Україні.

Основні поняття: «Українська революція», «Центральна Рада», «Тимчасовий уряд».
Обладнання: схеми, таблиці, документи.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати
• доводити зв’язок Першої світової війни і революції;
• характеризувати відносини Центральної Ради та Тимчасового уряду, давати їм власну оцінку;
• складати характеристики та політичні портрети видатних діячів Української революції;
• визначати причини та аналізувати події на початку Української революції;
• описувати повсякденне життя та визначати зміни в житті українського населення, пов’язані з революцією.

Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями (або тестування)

1. Пригадайте події на початку 1917 р. у Російській імперії, які істотно вплинули не тільки на перебіг війни, а й на ситуацію в Україні.
2. В якому стані перебували українські землі на початку 1917 р.?
3. Яким терміном можна охарактеризувати цей стан?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
Кінець лютого 1917 р. став для російського царизму фатальним. Стихійна хвиля народного невдоволення, швидко набираючи силу, переросла в революцію.
Протягом надзвичайно короткого часу (з 23 лютого до 2 березня) самодержавство впало, Микола II зрікся влади і фактично в країні встановився республіканський лад. Така блискавичність перемоги над царизмом пояснюється насамперед:
причини
• кризовим станом в імперії;
• гостротою політичних, соціально-економічних та національних проблем;
• зростаючою активністю політичних сил;
• зниженням авторитету та слабкістю реально існуючої влади;
• потужним каталізатором подій, яким стала Перша світова війна.

Лютнева революція в Росії лише на певний час зняла політичне напруження в країні. Першочерговимбуло створення нової стабільної держави, визначеність у питанні про участь у війні, подолання негативних тенденцій в економіці, розв’язання аграрного та національного питань. Чи позначилися події, що розгорталися у Петрограді, на ситуації в України? Саме це ми і з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.
Завдання
• Чи можна стверджувати, що події 1917 року в Україні мали характер національно-демократичної революції?
Відповідь на запитання учні дають наприкінці уроку.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Політичні партії в підросійській Україні
У ч и т е л ь.
Після Лютневої революції влада формально перебувала в руках Тимчасового уряду. Його основною опорою на місцях і, зокрема, в Україні були торгово-промислова буржуазія, землевласники, чиновництво та інтеліґенція.

Одними з перших Тимчасовий уряд прийняв рішення, спрямовані на широку демократизацію суспільства:

• проголошення політичних прав і свобод;
• скасування національних та релігійних обмежень, смертної кари;
• ліквідація репресивних органів царського режиму;
• оголошення амністії.

Решту реформ Тимчасовий уряд відклав до скликання Установчих зборів. Це зумовило прогресуюче падіння авторитету уряду та кризу влади.

У центрі і на місцях виникають альтернативні органи влади — Ради депутатів як безпосередній наслідок волевиявлення політично активної частини трудящих і логічне продовження революційних традицій 1905–1907 pp.

У середині 1917 р. в Україні їх налічувалося 252. У Радах домінували загальноросійські соціалістичні партії есерів та соціал-демократів. Найвпливовішими вони були в Донбасі, де їх кількість становила 180 (71 %), у великих містах — Харкові, Києві, Катеринославі, Луганську, Полтаві та ін.

Після Лютневої революції активізували свою діяльність й українські політичні партії. Вони стали одним із важливих чинників розгортання революційного руху в Україні в 1917 р.

Робота з таблицею
Українські політичні партії

Назва Лідери Програмові засади
Українська партія соціалістів-революціонерів (українські есери) — УПСР М. Грушевський, . Голубович, М. Ковалеський, . Христюк • Аграрні перетворення; • ліквідація поміщицького землеволодіння; • автономія України у складі Російської держави
Українська соціал-демократична робітнича партія (українські есдеки) — УСДРП В. Винниченко, І. Мазепа, С. Петлюра, М. Порш • Демократичні перетворення; • соціалістичні перетворення; • автономія України у складі Російської федерації
Українська партія соціалістів-федералістів (українські есефи) — УПСФ Д. Дорошенко, С. Єфремов, О. Лотоцький, А. Ніковський • Р еформування господарства; • аграрна реформа; • збереження приватної власності; • республіканська форма правління; • автономія України у складі федеративної Росії
Українська демократично- хліборобська партія — УДХП В. Липинський, брати Шемети • Збереження приватної власності і хуторянського селянського господарства; • автономія України; • не відкидали й питання про незалежну Українську державу
Українська народна партія — УНП М. Міхновський, брати Макаренки, І. Липа, О. Андрієвський • Незалежність Української держави


Завдання
• Які позиції щодо майбутнього Української держави обстоювали українські політичні партії?