Фразування. Виділення місцевих та загальних кульмінацій.
Фраза – це більш розгорнута синтаксична побудова.
Речення – це розгорнута музична побудова, що закінчується кадансом.
Фразування – логічне осмислення виконання музичної фрази. Фразування – це прояв виконавської творчості.
Музична мова, по аналогії з розмовною мовою, підлягає певним законам розчленування та об’єднання. З ними пов’язані поняття музичного мотиву, фрази, речення. В хоровій музиці співзвуччя не сприймають ізольовано, а в злитті їх в інтонації та речення, або ж фрази. Фраза, звичайно, утримує в собі декілька мотивів. Фразування повинно бути стійким, точно передаючи образ. У кожній фразі мелодія рухається хвилеподібно – досягає певної вершини і знову спадає, тому у кожній фразі відчувається місцева кульмінація. Заключна фраза сприймається як послаблення енергії, спад динаміки, що вказує на сповільнення темпу, яке не визначене композитором, а відноситься до виконавської інтерпретації.
При виконанні хорового твору питання фразування залишається одним із головних, тому диригенту необхідно на це звертати увагу та донести свої ідеї до виконавців.
Кульмінація – пік музичного розвитку та емоційного напруження музичного твору або його завершеної частини. Уявлення про кульмінацію ґрунтується на закономірностях європейського музичного мислення і є важливим елементом музичної драматургії.
Основна кульмінація твору знаходяться в заключному епізоді, яка являє
собою одну лінію розвитку — наростання до кульмінації, що знаходиться на
словах «навік тепер кудись» і її спад.
Оскільки хоровий твір «Дніпро реве» складається із кількох частин, то місцезнаходження місцевих кульмінацій необхідно визначати у кожній із частин.
У першому розділі місцева кульмінація знаходиться у 16 такті, що зумовлено динамічним зростанням та рухом мелодії до вершини.
У другому розділі місцева кульмінація спостерігається з 27 по 29 такти, що пов’язане літературним текстом, високим теситурним розташуванням, посиленням динаміки та загальним емоційним напруженням.
Третій розділ характеризується спокійним вступом хорових партій, проте місцева кульмінація присутня в 44 – 45 тактах, оскільки відбувається хроматичний рух мелодії у висхідному русі до високої теситури.
У четвертому – завершальному розділі хорового твору місцева кульмінація знаходиться у 54 – 56 тактах, де партія фортепіано підкреслює звучання арпеджованими акордами, а у хорових партіях кульмінація відбувається за допомогою акцентів, які надають ще більшого напруження та цілісності звучання.
Кульмінація здійснюється збільшенням амплітуди диригентського жесту та перенесенням рук з середньої диригентської позиції у більш вищу,оскільки відбувається зміна динамічних відтінків forte (голосно) та голоси знаходяться у високій теситурі.
4.3. Динамічний план твору.
Динаміка - сукупність явищ, зв'язаних із застосуванням різних мір сили звучання, гучності.
Динамічний план не можна розглядати у відриві від фразування та аналізу кульмінації твору. Динаміка, як розподіл сили звуку, має велике значення у створенні форми, як єдиного цілого. Отже, якщо темпоритм та динаміка взяті рівно, то правильні відчуття і переживання створюються природньо, самі собою.
Не меншого значення має динаміка для побудови фраз і особливо для виділення логічних вершин музичних побудов. Музична динаміка – важливий засіб у руках виконавця.
Складність музичного образу викликає не лише складність фактури, структури, метро-ритмічної організації, ладо-тонального плану, мелодики, гармонії, але і вимагає відповідної динамічної палітри.
Різкі динамічні контрасти і м’які переходи – все сплелося у кантаті в єдину, органічну систему.
Починаючись з нюансу піано (р), немов здалеку наближається могутній потік, виростає в пружне фортіссімо (ff) бурхливих вод.
Друга частина звучить на гучній динаміці форте відповідно до тексту «Дніпро реве», однак на словах «я плачу з ним» - динаміка стихає. Помірною динамічною шкалою відмічена друга частина.
В кульмінаційній – третій частині поєднуються крайні динамічні відтінки: від форте (f) до трьох піано (ppp).
| p |
|
|
|
|
|
|
|
| р |
|
|
mf
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рр
|
|
|
|
р
|
|
| pp | p |
| ppp |