Проблеми виконавсько-диригентської роботи.
При виконанні хорового твору диригент повинен звернути увагу на такі моменти, що можуть створити певні труднощі для виконання: фермати, ритмічний різноспів хорових партій, часті агогічні зміни та тактові динамічні контрасти, синкопи, одночасне поєднання різних штрихів у партіях. Відпрацьовуючи згадані елементи, необхідно узгодити їх з диригентською схемою, виходячи з розміру твору. Відповідність за правильний вибір повністю лягає на диригента.
Єдність художнього трактування, правильність розкриття художнього образу вимагають від диригента визначення потрібного темпу у виконанні твору.
Темповий план твору стабільний, не враховуючи деяких змін, пов'язаних з власним задумом диригента. Це відчувається при закінченні твору, у кульмінаційних частинах.
При виконанні кантати «Дніпро реве» диригент користується чотиридольною і тридольною схемами.
У першому, третьому і четвертому епізодах зберігається розмір 44, а в другому епізоді — 98. У творі зустрічаються такі технічні складності як: зняття, вступи, фермати, довгі тривалості, штрихи диригентських жестів.
Починається твір вступом на першу долю, тому замахом служить четверта
доля схеми.
Звучить 9 тактів фортепіанноговступу. В дев'ятому такті диригенту необхідно витримати фермату на третій долі, зняти звучання супроводу і на четверту долю замахом відобразити активний вступ партії баса.
В 11-му такті на четверту долю відбувається вступ хору в цілому.
Хор звучить уривчастими фразами і тому в 12-му такті на третій долі необхідно провести показ зняття, а на четверту долю показати вступ. Аналогічно все відбувається в 13 і 15 тактах.
В останньому такті першого епізоду потрібно зняти звучання хору на третій долі і показати вступ на четверту долю партії баса. Перший епізод повторюється, проте відмінності є в другій вольті - на третю долю провести показ зняття і відбувається перехід на розмір 98, який диригується за тридольною схемою.
В першому такті другого епізоду на третю долю диригенту необхідно показати вступ солісту. В п’ятому такті зняти звучання соліста і підготувати показую вступу на другу долю наступного такту.
Таке ж зняття і вступ подати в наступних двох тактах. В 9-му такті лівою
рукою на четверту долю виконати показ витриманої ноти до другої долі наступного такту, зняти звучання і на третю долю показати вступ солісту. У 12 такті на третій долі зняти звучання і на другу долю показати вступ в наступному такті. Надалі продовжити диригувати супровід.
В кінці другого епізоду на другій долі слід витримати фермату і зняти звучання фортепіано.
Третій епізод починається акапельним вступом хору. Розмір змінюється на 44. На третій долі першого такту витримати половинну ноту. В четвертому такті на другій долі зняти звучання хору.
В заключному епізоді вступає на першу долю хор з супроводом. В четвертому такті показом зняття припинити звучання хору і відобразити вступ на першу долю.
В 12-му такті заключного епізоду жестом лівої руки на першу долю витримати фермату, а правою - диригувати супровід і на третю долю зняти звучання як хору так і супроводу.
На першу долю наступного такту диригенту слід показати вступ всьому хору. В передостанньому такті на третій долі знову витримати фермату.
В останньому такті на першу долю провести показ фермати, на другу долю зняти звучання хору, а на третю — супровід.
Також диригенту необхідно звертати увагу на динамічні відтінки. Динаміка у творі різноманітна (майже у кожному такті змінна), то амплітуда руху рук теж є різноманітною (від малої до великої), оскільки є зміна динамічних відтінків від piano (тихо) до forte (голосно), а також crescendo та diminuendo.
Використана література:
1. Їжак В.О. Серганюк Ю.М. «Методика аналізу хорових творів.» - Івано-Франківськ, 1992.
2. Колесса М.Ф. «Основи техніки диригування.» - К.: Музична Україна. -1981р.
3. Сисак Л. «Аналіз музичних творів» - Калуш, 2008р.
4. Інтернет ресурси:
uk.wikipedia.org
mubis.com.ua