V. Аналіз викладацької діяльності

За підсумками уроку за темою «Безробіття й зайнятість трудових ресурсів» учні набрали таку кількість балів:

Прізвище, ім’я учня Кількість балів Успішність
1. Гаврилюк Анастасія відмінниця
2. Галіс Анжела задовільно
3. Гранковська Вероніка відмінниця
4. Григорович Євгенія задовільно
5. Мединська Анастасія відмінниця
6. Мироненко Марія задовільно
7. Петрова Анастасія Н задовільно
8. Петрушинська Христина відмінниця
9. Поліщук Олена Н задовільно
10. Польшаков Андрій задовільно
11. Сапун Ігор відмінник
12. Сніжко Влад Н хорошист
13. Тюлєнєва Наталія відмінниця
14. Шашлюк Оксана відмінниця
15. Шевчук Валерія Н хорошистка
16. Шостак Давід Вибув Вибув
17. Штеревер Марія Н хорошистка
18. Ястремська Анна Н хорошистка

 

Учні набрали бали в діапазоні [7-10] з 14 можливих. Це доволі низькі бали, адже в класі є багато відмінників, які вчаться на 11-12 балів. Низькі оцінки пов’язані з тим, що жодна з малих груп («соціологи», «аналітики», «практики») не виконали завдання повністю вірно й не набрали максимальний бал. Також тест виявився для учнів надто складним, навіть відмінники зробили багато помилок, більшість написали тест на 2-3 бали з 5 можливих. Деякі учні навмання ставили відповіді, що означає неповне, недостатнє засвоєння матеріалу, викладеного мною під час міні-лекції, хоча я розповідала доступно, наводила приклади. Оскільки тест був переважно на види безробіття, я висловила прохання вчителю економіки Ользі Іванівні про те, щоб на наступному занятті було проаналізовано даний тест, і ще раз звернено увагу на види безробіття. Я дійшла висновку, що для учнів забагато нових понять, і вони заплутались у видах безробіття, тим більше, що конспектом я заборонила користуватись.

Учні, які вчаться на «задовільно» набрали вищі ніж звичайно бали, оскільки одним із видів завдань була робота в групі, де усі учасники групи набирали однакові бали.

Щодо учнів у класі, то їх я недооцінила – їх поведінка була набагато краща, ніж я очікувала – мені довелося лише 2 рази робити зауваження, учні були спокійними, зібраними, слухняними. Негативним моментом було те, що певні учні постійно спізнюються на заняття, й мій урок був не виключенням – Мироненко Марія, Галіс Анжела, Григорович Євгенія запізнились на 4 хв.

Проаналізую кожен етап уроку окремо:

1. Організаційний момент – повністю вдався. Учні (крім тих, що запізнилися) серйозно віднеслися до мене як до вчителя, швидко включилися в роботу.

2. Початкова мотивація – вдалась, але перед роздачею листочків з варіантами я забула наказати учням закрити зошити й підручники, поки я роздавала усім листки, деякі учні мали можливість підглянути й списати. Я врахувала це, і на етапі контролю одразу попередила учнів про те, що у разі незакритого зошита чи підручника, учень за цей етап отримає 0 балів, наглядала за учнями під час виконання тесту.

3. Виклад нового матеріалу – переважно вдався. Проте я не врахувала повільну швидкість письма учнів. На задиктовку найважливіших понять і переписування формул з дошки довелось витрачати вдвічі більше часу, ніж я розраховувала, тому довелось витратити на даний етап 20-21 хв. Замість розрахованих 15-17. Через це я не встигла, задаючи питання до класу, проаналізувати й виправити кожну відповідь учня, а, вислухавши їх версії, одразу висловлювати вірні відповіді. В результаті я оцінювала в 2 бали будь-яку активність учнів під час міні-лекції, незалежно від того, чи були їх твердження вірними чи лише частково вірними.

Приємним і несподіваним було те, що учні задавали запитання щодо незрозумілих для них термінів. Це означає, що учні прикладають зусилля, щоб розібратися з матеріалом, слідкують за моїми словами, уважно слухають.

Також під час міні-лекції я розповіла економічні наслідки безробіття, потім одразу переключилась на закон Оукена, соціальні ж наслідки безробіття я забула задиктувати.

Лекція була доволі довгою, і мені вдалося втримати увагу, сприймання, активізувати емоційно-вольову сферу, пам'ять, мислення учнів завдяки засобам активізації навчально-пізнавальної діяльності: чітке структурування інформації, повідомлення теми, мети уроку, зміна голосу, тембру, використання жестів, зауваженням, дивлячись «очі в очі» періодично кожному з учнів; використанням кольорових наочних матеріалів форматом А4 – графіків, схем, таблиць (з зверненням уваги на них, коли я розповідала відповідний матеріал), запису формул й графіку на дошці; постійною зміною слухання-конспектування; також я застосовувала спонукальні вислови «цікаво що…», «це важливо!»; виклад матеріалу на зрозумілій для старшокласників мові, уникнення занадто важких термінів, запис важких слів на дошці, повторення найважливіших термінів і визначень, періодична бесіда з учнями у формі запитань-відповідей.

4. Закріплення нового матеріалу – переважно вдався. Учні швидко поділилися на групи за бажанням, я ознайомила з правилами роботи в малих групах на дошці, роздала завдання. Недоліком даного етапу стало те, що в групі «аналітики» зібрались учні з середнім рівнем знань, їм було важко самостійно виконати завдання, допомога їм проходила скоріше у вигляді пояснення, а не консультації. Схоже сталось і з групою «Практики» - 2 задача видалась для них надто складною, я пояснювала їм, як виконувати дане завдання. Лише група «Соціологи» швидко виконали завдання без моєї допомоги, але отримали найменший бал по групах – 3. Мною було заплановано аналіз завдань усіх трьох груп, але за браком часу це не вдалося виконати.

Я переоцінила можливості класу на цьому етапі, позитивним в даному завданні була новизна для 11-класників (їх рідко ділять на малі групи) й те, що всі учні отримали бали. Негативним – робота в групах в школі не спонукає всіх членів групи: деякі активно працюють, інші мовчки сидять осторонь, оцінювати всю групу однаковими балами некоректно; учні ознайомились лише з завданням своєї групи; попри мої сподівання, лише одна з 3 груп навчилися вирішувати задачі.

Якби мені довелось провести урок ще раз у цьому класі, я б на даному етапі обрала щось більш тривіальне: кросворд чи вирішення задач.

5. Контроль – переважно вдався. Але я склала тест, де учням треба було не тільки знати матеріал, а й думати, аналізувати. Судячи з результатів тесту, для учнів це було надто важко, ніхто не набрав максимальної оцінки. Аналізуючи результати тесту, я дійшла висновку, що слід було більше уваги приділити видам безробіття, навести більше одного прикладу по кожному виду, змоделювати ситуації і запитати учнів, який це вид безробіття.

6. Підбиття підсумків – етап вдався. Після написання тесту учні вже почали збиратись, але я сказала, що урок ще не завершено, заспокоїла їх, ще раз пройшлась по списку, поставила бали за активність.

7. Повідомлення домашнього завдання – я задала домашнє завдання, що охоплювало лише репродуктивний і частково алгоритмічно-дійовий рівні засвоєння знань, на мою думку, цього достатньо, щоб опанувати тему й розібратись з нею.


8.