Указ Президента України “Про амністію з нагоди третьої річниці незалежності України” // Урядовий кур’єр, 1994, № 130(425), с. 4
У зв'язку з третьою річницею незалежності України, керуючись принципами гуманізму та відповідно до пункту 11-1 статті 114-5 Конституції України п о с т а н о в л я ю:
1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі, позбавлення волі умовно з обов'язковим залученням до праці та від інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, що не є тяжкими (крім випадків, коли їх дії спричинили загибель кількох осіб):
а) неповнолітніх;
б) жінок, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів;
в) чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів, мати яких померла або позбавлена батьківських прав;
г) вагітних жінок;
д) учасників Великої Вітчизняної війни, учасників війни в Афганістані та воєнних конфліктів в інших зарубіжних країнах;
е) чоловіків віком понад 60 років та жінок - понад 55 років;
ж) інвалідів першої і другої груп;
з) осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
2. Звільнити від покарання осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Указу, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до трьох років включно, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.
3. Звільнити від покарання осіб, крім зазначених у статті 1 цього Указу, засуджених до позбавлення волі умовно з обов'язковим залученням до праці, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання, а також умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше половини призначеного строку покарання.
4. Звільнити від покарання осіб, які не підпадають під дію статті 1 цього Указу, засуджених за умисні злочини, що не є тяжкими, на строк до трьох років позбавлення волі включно, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.
5. Звільнити від покарання осіб, які не підпадають під дію статті 1 цього Указу, засуджених за злочини, вчинені з необережності (крім випадків, коли їх дії спричинили загибель кількох осіб), на строк до семи років позбавлення волі включно, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.
6. Звільнити від покарання засуджених до виправних робіт без позбавлення волі.
7. Звільнити від покарання осіб, засуджених за злочини, що не є тяжкими, до направлення в дисциплінарний батальйон, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.
8. Звільнити від покарання осіб, засуджених умовно, а також засуджених до позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку, якщо ці особи не були направлені в місця позбавлення волі.
9. Закрити слідчі справи і справи, не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Указом особами, які підлягають звільненню від покарання відповідно до статті 1 цього Указу.
10. Скоротити невідбуту частину покарання наполовину особам, які не підлягають звільненню від покарання на підставі цього Указу:
а) військовослужбовцям, засудженим до направлення в дисциплінарний батальйон;
б) засудженим до позбавлення волі умовно з обов'язковим залученням до праці та умовно звільненим з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці;
в) засудженим, які вчинили злочини з необережності та які на день набрання чинності Указом відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.
11. Амністія не поширюється на осіб:
а) які раніше засуджувались за умисні злочини до позбавлення волі, в тому числі з відстрочкою виконання вироку, умовно з іспитовим строком, умовно з обов'язковим залученням до праці, направлення в дисциплінарний батальйон та виправних робіт без позбавлення волі, і судимість з яких не знято або не погашено у встановленому порядку, якщо вони знову вчинили умисні злочини;
б) які були засуджені до позбавлення волі умовно з іспитовим строком або з відстрочкою виконання вироку і яким судом було скасовано умовне засудження чи відстрочку виконання вироку і вони були направлені для відбування покарання, призначеного вироком, якщо після винесення ухвали (постанови) суду про направлення до виправно-трудової установи вони перебували під вартою менше одного року на день набрання чинності Указом;
в) які були засуджені до виправних робіт без позбавлення волі і це покарання замінено на позбавлення волі, якщо після винесення ухвали (постанови) суду про направлення до виправно-трудової установи вони перебували під вартою менше одного року на день набрання чинності Указом;
г) які звільнялись від призначеного судом строку покарання умовно-достроково, за амністією або у зв'язку з помилуванням і знову вчинили умисні злочини;
д) які злісно порушують режим під час відбування покарання;
е) які на день набрання чинності Указом не пройшли призначеного судом повного курсу лікування від алкоголізму, наркоманії чи венеричної хвороби.
12. Цей Указ застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами колишнього СРСР на території України, незалежно від місця відбування ними покарання.
13. Покласти виконання цього Указу:
а) на органи, що відають виконанням покарань, - щодо засуджених, які перебувають в місцях позбавлення волі, а також умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці.
Застосування Указу провадиться за постановою начальника виправно-трудової установи, начальника спецкомендатури, погодженою із відповідною спостережною комісією або комісією в справах неповнолітніх та санкціонованою прокурором. До зазначеної постанови додаються довідка про заохочення і стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії;
б) на суди:
щодо осіб, справи і матеріали про злочини яких знаходяться у провадженні судів і до набрання Указом чинності не розглянуті, а також осіб, справи про злочини яких розглянуто, але вироки не набрали законної сили;
щодо осіб, виконання вироків яким відстрочено у випадках і в порядку, передбачених законом, та умовно засуджених (питання про застосування амністії вирішує суд за поданням органу внутрішніх справ, який здійснює контроль за поведінкою засудженого);
щодо засуджених до штрафу, якщо на день набрання Указом чинності штраф не стягнуто (питання про застосування амністії вирішує суд, який постановив вирок);
щодо осіб, яким невідбуту частину покарання замінено більш м'яким покаранням до набрання Указом чинності (питання про застосування амністії вирішує суд за місцем відбування більш м'якого покарання);
щодо осіб, які засуджені судами України і відбувають покарання на території іншої держави СНД (питання про застосування амністії вирішує суд, який постановив вирок).
Питання про застосування амністії суд вирішує з власної ініціативи, з ініціативи державних органів і громадських організацій, а також засуджених;
в) на органи внутрішніх справ:
щодо осіб, які засуджені до позбавлення волі і не перебувають під вартою, але вироки на яких набрали законної сили;
щодо умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, яких не направлено до місця роботи;
щодо осіб, засуджених до покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі, а також до інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі;
г) на командування дисциплінарних батальйонів - щодо осіб, засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон;
д) на органи дізнання та попереднього слідства - щодо осіб, справи і матеріали про злочини яких знаходяться у провадженні цих органів.
14. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається щодо кожної особи індивідуально, після розмови з нею і на підставі ретельної оцінки матеріалів особової справи, даних про поведінку засудженого та його ставлення до праці за час відбування покарання.
При відсутності необхідних відомостей на засудженого розгляд питання про застосування амністії відкладається до одержання додаткових матеріалів.
Органам, на які покладено виконання Указу, надається право вимагати від відповідних установ судові справи та інші матеріали, необхідні для вирішення питань, зв'язаних з застосуванням амністії. Такі вимоги повинні виконуватись негайно.
15. Постанови про застосування амністії, винесені органами дізнання і попереднього слідства, органами внутрішніх справ, а також командуванням дисциплінарних батальйонів, санкціонуються прокурором. Кримінальну справу може бути закрито на підставі цього Указу лише в разі письмової на це згоди обвинуваченого. В іншому випадку закінчена розслідуванням справа надсилається до суду, який розглядає її і вирішує питання про можливість застосування амністії до винної особи. В такому ж порядку розглядаються судами справи, не розглянуті ними до набрання чинності цим Указом.
При розгляді судами справ про застосування амністії участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою.
16. Під дію Указу підпадають особи, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
17. Роз'яснити, що при застосуванні амністії:
а) під дію статей 1, 4 і 7 Указу підпадають особи, засуджені за злочини, що не є тяжкими (не зазначені у статті 7-1 Кримінального кодексу України;
б) під дію пункту "а" статті 1 Указу підпадають особи чоловічої та жіночої статі, які народились після 18 серпня 1976 року;
неповнолітні жіночої статі підпадають також під дію пунктів "б" і "г" статті 1 Указу;
в) під дію пунктів "б" і "г" статті 1 Указу підпадають не позбавлені батьківських прав жінки, які мають дітей, що народились після 18 серпня 1978 року, або дітей-інвалідів, та жінки, які є вагітними на день набрання чинності цим Указом;
г) під дію пункту "в" статті 1 Указу підпадають не позбавлені батьківських прав чоловіки, які мають дітей, що народилися після 18 серпня 1978 року, або дітей-інвалідів;
д) під дію пункту "д" статті 1 Указу підпадають особи, які визнані ветеранами війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і це підтверджено документом, виданим в установленому порядку;
е) під дію пункту "е" статті 1 Указу підпадають чоловіки, які досягли 60 років, та жінки - 55 років на день набрання чинності Указом, а за відсутності документів, що підтверджують день і місяць народження, - чоловіки, які народились до настання 1934 року, і жінки, які народились до настання 1939 року;
ж) під дію пункту "ж" статті 1 Указу підпадають особи, визнані у встановленому порядку інвалідами першої та другої груп до набрання чинності цим Указом;
з) під дію пункту "з" статті 1 Указу підпадають особи, яким видано посвідчення відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
18. Під дію пункту "г" статті 11 Указу підпадають особи, які після умовно-дострокового звільнення з місць відбування покарання в порядку, передбаченому статтями 52 і 53 Кримінального кодексу України, вчинили у період, що припадає на невідбуту частину покарання, новий умисний злочин, а також засуджені, які протягом 1984 - 1994 років звільнялись від відбування покарання в порядку амністії або помилування і знову вчинили умисні злочини.
19. Злісними порушниками режиму є:
- засуджені до позбавлення волі - особи, зазначені у статті 47 Виправно-трудового кодексу України;
- умовно засуджені до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці та умовно звільнені з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, які мають стягнення за систематичні (не менше трьох разів) порушення трудової дисципліни, громадського порядку або встановлених для них правил проживання, та ті з них, які були направлені в місця позбавлення волі для дальшого відбування покарання за ухилення від роботи або систематичне чи злісне порушення трудової дисципліни, громадського порядку або встановлених для них правил проживання;
- засуджені до позбавлення волі умовно з іспитовим строком або з відстрочкою виконання вироку, щодо яких застосовано заходи адміністративного стягнення або громадського чи дисциплінарного впливу за систематичні (не менше трьох разів) порушення громадського порядку чи трудової дисципліни;
- засуджені до направлення в дисциплінарний батальйон, які піддавались дисциплінарним стягненням за систематичні (не менше трьох разів) порушення статутних правил, порядку тримання та ухилення від суспільно корисної праці.
Стягнення, які були достроково зняті або погашені до набрання чинності цим Указом, не враховуються.
20. При застосуванні амністії до осіб, яким строк покарання було скорочено в порядку помилування або амністії, слід виходити з строку покарання, встановленого відповідно до цих актів.
21. Особи, які підпадають під дію цього Указу, від додаткових мір покарання не звільняються.
22. Кабінету Міністрів України, Уряду Республіки Крим, виконавчим комітетам обласних, Київської і Севастопольської міських, районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів забезпечити:
а) організацію своєчасного обліку всіх осіб, звільнених від покарання на підставі Указу, сприяння працевлаштуванню працездатних не пізніше 15-денного строку з дня прибуття до місця проживання, а також наступний контроль за поведінкою цих осіб;
б) трудове влаштування звільнених на підставі цього Указу неповнолітніх або передачу їх під нагляд батьків, органів опіки та піклування, поміщення в необхідних випадках до дитячих будинків, влаштування до шкіл-інтернатів, професійно-технічних училищ; здійснення необхідних заходів, спрямованих на проведення серед цих осіб виховної роботи, недопущення вчинення ними нових злочинів;
в) влаштування в будинки інвалідів звільнених інвалідів та непрацездатних осіб похилого віку, які не мають родичів, що могли б взяти їх на своє утримання.
23. Цей Указ набирає чинності з дня його підписання і підлягає виконанню протягом чотирьох місяців.
Президент України Л.КУЧМА
м.Київ, 18 серпня 1994 року
N 446/94