Указ Президента України “Про звільнення з місць позбавлення волі деяких категорій засуджених жінок і неповнолітніх” // Урядовий кур’єр, 1996, 24 лютого
Керуючись принципами гуманізму, відповідно до пункту 20 статті 24 Конституційного Договору між Президентом України та Верховною Радою України "Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" п о с т а н о в л я ю:
1. Звільнити в порядку амністії з місць позбавлення волі:
а) жінок, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів, вагітних жінок, жінок віком понад 55 років та жінок-інвалідів першої та другої груп:
- засуджених вперше за злочини, що не є тяжкими, - незалежно від призначеного строку покарання;
- засуджених вперше за тяжкі злочини на строк до п'яти років позбавлення волі включно, - якщо вони на день набрання чинності Указом відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання;
б) неповнолітніх:
- засуджених вперше за злочини, що не є тяжкими, - незалежно від призначеного строку покарання;
- засуджених вперше за тяжкі злочини на строк до п'яти років позбавлення волі включно, - якщо вони на день набрання чинності Указом відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання;
в) осіб, перелічених у пунктах "а" і "б" цієї статті, засуджених вперше за розкрадання державного або колективного майна (статті 81-84, 86-1 Кримінального кодексу України, крім вчиненого шляхом грабежу при обтяжуючих обставинах та розбою, незалежно від призначеного строку покарання, - якщо вони на день набрання чинності Указом відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання і покрили заподіяну злочином шкоду;
г) жінок, крім перелічених у пункті "а" цієї статті:
- засуджених вперше за злочиин, що не є тяжкими, на строк до трьох років позбавлення волі включно, - якщо вони на день набрання чинності Указом відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання;
- засуджених вперше за злочини, що не є тяжкими, на строк до п'яти років позбавлення волі включно, - якщо вони на день набрання чинності Указом відбули не менше половини призначеного строку покарання.
2. Указ не поширюється на осіб:
а) які злісно порушують режим під час відбування покарання;
б) дії яких спричинили загибель кількох осіб;
в) які на день набрання чинності Указом не пройшли призначеного судом повного курсу примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії, або лікування від венеричної хвороби;
г) які раніше судилися і судимість з яких не знята і не погашена у встановленому законом порядку;
д) до яких протягом 1985-1995 років застосовувались амністія чи помилування незалежно від зняття чи погашення судимості і які знову вчинили злочини;
е) які засуджені за особливо небезпечні злочини проти держави; бандитизм; контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів; пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів; виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів; умисне вбивство (крім умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання, або вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони, або умисного вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини); умисне тяжке тілесне ушкодження при обтяжуючих обставинах; згвалтування при обтяжуючих обставинах; крадіжку з проникненням у житло; відкрите викрадення державного, колективного майна або індивідуального майна громадян (грабіж) при обтяжуючих обставинах; розбій з метою заволодіння державним, колективним майном або індивідуальним майном громадян; вимагательство державного, колективного майна або індивідуального майна громадян при обтяжуючих обставинах; одержання хабара при обтяжуючих обставинах; заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу при обтяжуючих обставинах; умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу при обтяжуючих обставинах; посягання на життя працівника міліції або народного дружинника, а також військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю по охороні громадського порядку; угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного. морського чи річкового судна при обтяжуючих обставинах; блокування транспортних засобів при обтяжуючих обставинах; розкрадання вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин при обтяжуючих обставинах; незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а так само збут наркотичних засобів або психотропних речовин; розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин; розкрадання прекурсорів;
ж) яким виправні роботи замінено на позбавлення волі, а також тим, щодо яких судом було скасовано умовне засудження чи відстрочку виконання вироку і вони були направлені для відбування покарання, призначеного вироком, - якщо після винесення ухвали (постанови) суду про направлення до виправно-трудової установи вони перебували під вартою менше одного року на день набрання чинності Указом.
3. Цей Указ застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами колишнього СРСР на території України, незалежно від місця відбування ними покарання, які перебувають в місцях позбавлення волі за вироками, що набрали законної сили на день набрання чинності Указом, а також в період виконання Указу.
4. Покласти виконання Указу на органи, що відповідають виконанням покарань.
Застосування Указу провадиться за постановою начальника виправно-трудової установи, погодженою з відповідною спостережною комісією або службою у справах неповнолітніх та санкціонованою прокурором. До зазначеної постанови додаються довідка про заохочення і стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії.
Рішення про звільнення чи відмову в звільненні з місць позбавлення волі приймається щодо кожної особи індивідуально, після розмови з нею і на підставі ретельної оцінки матеріалів особової справи, даних про поведінку засудженого та його ставлення до праці за час відбування покарання.
У разі відсутності неохідних відомостей на засудженого розгляд питання про застосування амністії відкладається до одержання додаткових матеріалів.
Органам, на які покладено виконання Указу, надається право вимагати від відповідних установ документи, необхідні для вирішення питань, пов'язаних із застосуванням амністії. Такі вимоги повинні виконуватись негайно.
5. Роз'яснити, що при застосуванні Указу:
а) до тяжких належать злочини, які зазначені в статті 7-1 Кримінального кодексу України;
б) під дію пункту "а" статті 1 Указу підпадають жінки, які на день набрання чинності цим Указом:
- мають дітей, що народилися після 20 лютого 1980 року, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку, і не позбавлені щодо них батьківських прав;
- були вагітними або у встановленому порядку визнані інвалідами першої чи другої груп;
- досягли 55-річного віку, а за відсутності документів, що підтверджують день і місце народження, - народились до настання 1941 року;
в) під дію пункту "б" статті 1 Указу підпадають особи чоловічої та жіночої статі, які народилися після 20 лютого 1978 року.
6. Злісними порушниками режиму є особи, зазначені у статті 47 Виправно-трудового кодексу України.
Стягнення, які були достроково зняті або погашені до набрання чинності цим Указом, не враховуються.
7. Підставою для визнання закінченим курсу лікування венеричної хвороби засудженого є медичний висновок, а щодо осіб, яким призначено судом примусове лікування від алкоголізму чи наркоманії, - ухвала (постанова) суду про припинення примусового лікування.
8. При застосуванні Указу до осіб, яким строк покарання було скорочено в порядку помилування або амністії, слід виходити з строку покарання, встановленого відповідно до цих актів.
9. Особи, які підпадають під дію цього Указу, від додаткових мір покарання не звільняються.
10. Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, виконкомам міських, районних у містах Рад забезпечити:
а) організацію своєчасного обліку осіб, звільнених з місць позбавлення волі на підставі Указу, сприяння трудовому влаштуванню працездатних не пізніше 15-денного строку з дня прибуття до місця проживання та контроль за поведінкою цих осіб;
б) трудове влаштування звільнених на підставі цього Указу неповнолітніх або передачу їх під нагляд батьків, органів опіки та піклування, влаштування в необхідних випадках до дитячих виховних закладів; здійснення необхідних заходів, спрямованих на проведення серед цих осіб виховної роботи, недопущення вчинення ними нових злочинів;
в) влаштування до будинків інвалідів звільнених інвалідів та непрацездатних осіб похилого віку, які не мають родичів, що могли б узяти їх на своє утримання.
11. Цей Указ набирає чинності з дня його підписання і підлягає виконанню протягом двох місяців.
Президент України Л.КУЧМА
м.Київ, 20 лютого 1996 року
N 136/96