Стаття 296. Хуліганство

2. Ті самі дії, вчинені групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

 

 

·Стаття 75. Звільнення від відбування покарання з
випробуванням

1. Якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде
висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

2. У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає
покладені на нього обов'язки. · Постанова ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання»

 

 

10. Згідно з ч. 2 ст. 78 КК суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК

 

Частиною 2 статті 75 КК передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням,
якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71
КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим. Роз'яснити, що у разі засудження особи за злочин, вчинений у період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку статей 75, 79, 104 КК , та призначення
покарання, яке згідно з частиною 3 статті 72 КК за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги статті 71 КК
і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім
вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.

 

·Покарання повинно бути призначеним відповідно до ст. 71 – межі відповідно до загальної частини.

 

·Якщо штраф, - вище зазначена постанова.

 

Задача 15. Колесникова, мати 5-річної дитини, вчинила привласнення чужого майна в особливо великих розмірах і була засуджена за ч. 5 ст. 191 КК із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК до позбавлення волі
на строк п'ять років з позбавленням права обіймати посади, пов'я­зані з безпосереднім обслуговуванням товарно-матеріальних цін­ностей, на строк три роки та з конфіскацією всього майна, що є її
власністю.

Варіант. Колесникова була засуджена за ч. 4 ст. 191 КК до позбавлення волі на строк п'ять років, за ч. З ст. 358 КК – до обмеження волі на строк два роки, а за сукупністю вчинених зло­чинів — до позбавлення волі на строк п'ять років шість місяців.

Чи може бути Колесникова звільнена від відбування покаран­ня з випробуванням на підставі ст. 79 КК?

 

·Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

 

5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, -

 

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти роківз позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

 

·Стаття 79. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років

 

1. У разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у
зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.

 

·Це спеціальний вид звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачений ст. 79 КК. Він за багатьма ознаками не відрізняється від звільнення від покарання з випробуванням, встановленого в ст. 75 КК, але має свої особливості. Насамперед таке звільнення застосовується лише відносно вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років. Крім того, таке звільнення можливе щодо жінок, які засуджені до обмеження волі або позбавлення волі, за винятком тих, кому позбавлення волі призначено на строк більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини.
Серед умов, що створюють підставу такого звільнення, на перший план виступає вагітність засудженої або наявність у неї дітей віком до семи років.
Необхідно також відзначити, що закон надає суду право звільнити таку засуджену від відбування не тільки основного, а й додаткового покарання у разі, якщо воно було призначено. (Баулін)

 

·У силу цього, суд може звільнити Колесникову від відбування покарання.

 

Варіант

·Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

 

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

·Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, а також збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

 

 

3. Використання завідомо підробленого документа - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

 

 

·За сукупністю злочинів її було засуджено до позбавлення волі на строк 5 років та 6 місяців. Диспозиція статті 79 ККУ вказує, що допустимим для звільнення є строк позбавлення волі до 5 років.

 

·Тому, у даному випадку вона не може бути звільнення від відбування покарання з випробуванням.