IV. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
4.1. Дані Технічні вимоги застосовуються для проведення Державіаадміністрацією сертифікації обладнання світлосигнальних систем аеродромів ЦА України.
4.2. В основу сертифікаційних вимог покладені сучасні нормовані вимоги до обладнання ССА, що застосовуються у вітчизняній та зарубіжній практиці забезпечення безпеки польотів ПС на етапі візуального пілотування. Пріоритетним напрямком у створенні сертифікаційних вимог були стандарти та рекомендації ІКАО. Також, був використаний досвід технічної експлуатації обладнання ССА в аеропортах України та результати проведення технічних експертиз обладнання ССА при проведенні процедур продовження терміну їх служби.
4.3. Метою сертифікаційних вимог є визначення технічних характеристик об’єкта, технологічного процесу або послуги та їх нормованих значень, які гарантують їх якість.
V. Вимоги до світлосигнального обладнання світлосигнальних систем аеродромів та вертодромів
5.1. Надземні навігаційні вогні постійного випромінювання високої інтенсивності
5.1.1. Функціональні вимоги
Надземні навігаційні вогні постійного випромінювання призначені для світлового позначення ЗПС та підходів до неї в умовах експлуатаційних мінімумів І-ІІІ категорій та, в залежності від функціонального призначення, повинні виконувати наступні функції:
a) вогні наближення центрального ряду – призначені для показу пілоту повітряного судна напрямку на вісь ЗПС;
b) вогні наближення бічного ряду – призначені для показу пілоту повітряного судна напрямку на ЗПС на ділянці 0-300 метрів від торця ЗПС;
c) вогні світлового горизонту – призначені для створення штучного горизонту з метою орієнтування пілота повітряного судна у поперечному напрямку по відношенню до природного горизонту;
d) вхідні вогні ЗПС – призначені для позначення початку ЗПС;
e) бічні вогні ЗПС – призначені для позначення бічних меж ЗПС та її кольорового маркування за відстанню;
f) вогні ЗПС обмежувальні - призначені для позначення кінця ЗПС;
g) вогонь ЗПС глісадний - призначений для забезпечення пілота ПС у системі глісадних вогнів кодованою кольором інформацією про положення ПС у просторі відносно оптимальної глісади планерування;
h) вогні ЗПС знака приземлення - призначені для позначення місця оптимального приземлення повітряного судна на ЗПС;
i) вогні ЗПС флангових горизонтів – призначені для додаткового позначення торця ЗПС;
j) вогні ПКСГ – призначені для маркування кінцевої смуги гальмування.
5.1.2. Кліматичні вимоги
a) Вогонь повинен зберігати працездатний стан у наступних умовах:
- температура навколишнього середовища від -35оС до +50оС;
- відносна вологість повітря 100% при температурі +25о С
b) вогонь повинен зберігати працездатний стан в умовах впливу води, снігу, інею, динамічного пилу (піску) (ступінь захисту вогнів не нижче
IP 44);
c) вогонь повинен зберігати працездатний стан в умовах впливу:
- вібраційних навантажень у діапазоні частот 20-2000 Гц і з прискоренням 2g;
- акустичного шуму зі звуковим тиском 130 дБ;
- соляного туману
d) вогонь повинен зберігати працездатний стан в умовах впливу наступного вітрового навантаження;
e) швидкість вітру 50 м/с – для вогнів наближення і світлових горизонтів на віддаленні понад 300 м від порога ЗПС, глісадних та загороджувальних вогнів;
f) швидкість вітру 100 м/с – для вогнів наближення і світлових горизонтів у межах ділянки 300 м від порога ЗПС і ПКСГ;
g) швидкість вітру 150 м/с – для вогнів ЗПС.
5.1.3. Конструкційні (механічні) вимоги
a) Вогні ЗПС та ПКСГ, а також вогні наближення і світлового горизонту у межах 300 м від торця ЗПС або на відстані до 150 м від границі льотної смуги, в залежності від того, що більше, повинні бути ламкими. Висота вогнів над рівнем горизонтальної площини, що є продовженням площини ЗПС, не повинна перевищувати 0.35 м, а маса цих вогнів (за винятком глісадних вогнів) повинна бути не більше 3,5 кг;
b) момент зламу муфти (стійки) вогню в ослабленому перетині повинен складати 600 ±100 Нм;
c) глісадний вогонь повинний бути ламким, висотою не більш 0,9 м, а його конструкція повинна дозволяти зміну висоти в межах 0,5-0,9 м;
Примітка. Функції ламких муфт можуть виконувати опорні конструкції вогнів, що руйнуються, або конуси, що мнуться.
d) конструкція вогнів зі спрямованими світловими пучками повинна забезпечувати їх регулювання в наступних межах:
- у горизонтальній площині не менш ±10о;
- у вертикальній площині не менш +10о - 5о для прожекторних вогнів, і ±5о для лінзових вогнів кругового огляду;
e) конструкція вогнів, що відповідають вимогам п.1.3.4. і їх візирний пристрій повинні забезпечувати заданий напрямок світлових пучків у вертикальній і горизонтальній площинах з похибкою в межах ± 0,5о;
f) конструкція глісадного вогню систем T-VASIS, AT-VASIS повинна відповідати вимогам, сформульованим у нормативному документі Аэродромы. Приложение 14 к Конвенции о международной гражданской авиации: в 2 т. / изд. 4-е, июль 2004. - Том 1. Проектирование и эксплуатация аэродромов п. 5.3.5.10, 5.3.5.11, 5.3.5.16, 5.3.5.17;
g) конструкція глісадного вогню систем PAPI, A-PAPI повинна відповідати вимогам, сформульованим у нормативному документі Аэродромы. Приложение 14 к Конвенции о международной гражданской авиации: в 2 т. / изд. 4-е, июль 2004. - Том 1. Проектирование и эксплуатация аэродромов.
п. 5.3.5.33, 5.3.5.34;
h) вогні і їх опорні конструкції повинні бути пофарбовані (бажано у жовтогарячий або жовтий колір). Допускається гальванічне покриття кришок вогнів або застосування матеріалів, що не піддаються корозії;
i) конструкція глісадних вогнів повинна виключати можливість повного або часткового заповнення щілин снігом або льодом;
j) вогонь може бути односпрямованим, двоспрямованим або універсальним з одночасним виконанням функцій вогню кругового огляду.
5.1.4. Електротехнічні вимоги
Опір ізоляції електричних ланцюгів вогню відносно корпуса вогню (землі) повинен бути не менше 50 МОм.
5.1.5. Світлотехнічні вимоги