Хронологія

722 – 705 до н.е. Походи кіммерійців у Передню Азію
7 ст. до н.е. Вторгнення скіфів у Північне Причорномор’я
5 – 4 ст. до н.е. Доба розквіту скіфської держави (Велика Скіфія)
514 р. до н.е. Війна скіфів з перським царем Дарієм
3 ст. до н.е. Вторгнення сарматських племен
3 ст. до н.е. – поч. 4 ст. н.е. Мала Скіфія

Кіммерійці
ІХ-VII ст. до н.е.

Кіммерійці – перший народ на території України. Кіммерійці - проіранські племена (тобто прийшли з іранського нагір’я). Проживали кіммерійці на північному узбережжі Чорного та Азовського моря (між Дністром та Доном).
Вперше кіммерійці згадуються в «Одіссеї» Гомера. Займалися кочовим скотарством (випасали коней).
Кочівники – племена, які не мають постійного житла і пересуваються з одного місця на інше, випасаючи худобу. Основне заняття кочівників – кочове скотарство.
Кіммерійці першими в Україні почали використовували залізні знаряддя праці. Воювали з Урарту, Ассирією, Лідією. У VII ст. до н.е. кіммерійці були витіснені скіфами.

Скіфи
VII-III ст. до н.е.

Проіранські племена. Створили на території України державу Велика Скіфія. Займались кочовим скотарством. Проживали на північному узбережжі Чорного та Азовського моря (між Дністром та Доном).
Вперше згадуються Геродотом. Геродот поділяв скіфів на скіфів-кочівників (степовий регіон),царських скіфів (степовий регіон), скіфів-орачів (захід від Дніпра), скіфів-землеробів (Лівобережжя). Скіфи-кочівники мають проіранське походження, скіфи землероби – місцеве українське походження (праслов’яни).
Скіфи утворили повноцінну державу. Воювали з Ассирією, Урарту, Персією.

У VIст. до н.е. скіфи перемогли непереможного перського правителя Дарія І. Велика Скіфія досягла найбільшої могутності у IV ст. до н.е. за часи правління царя Атея.
У ІІІ ст. до н.е. скіфи були витіснені сарматами. Частина скіфів залишилася у Криму, де утворила державу Мала Скіфія (столиця – Неаполь-Скіфський). Відомий цар Малої Скіфії – Скілур. ПроіснувалаМала Скіфія до ІІІ ст. н.е. і занепала під тиском готів (германські племена).
Скіфи створили велику культуру. Особливо цікаві пам’ятки - кургани (поховання царів):Чортомлик, Товста Могила, Куль-Оба, Солоха. Найбільш самобутнім елементом культури є скіфський звіриний стиль, за допомогою якого прикрашалася зброя воїна, ритуальні посудини. Найвідоміша скіфська знахідка – пектораль - золота нагрудна царська прикраса.

Сармати
ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.

Проіранські племена, за культурою близькі до скіфів. Проживали на північному узбережжі Чорного та Азовського моря (між Дністром та Доном). Займалися кочовим скотарством. У сарматів були жінки-воїни. Згадуються Полібієм (Пліній). Відомі назви сарматських племен: алани, роксолани.
Сармати були витіснені у ІІІ ст. готами та у IV ст. Гунами.

Таври
V ст. до н.е. – XI ст. н.е.


Таври – корінне населення Криму. Перші згадки про таврів у творах Геродота. Пізніше згадуються у грецьких, римських та візантійських джерелах. Займалися скотарством, землеробством, рибальством, піратством. Мали стосунки зі скіфами, сарматами, греками, візантійцями, готами, гунами, антами, русичами… Зникають після нашестя половців у ХІ ст.

Таблиця. Племена кочівників раннього залізного віку