МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА НА ПІВДЕННО-ЗАХІДНІ ЗЕМЛІ РУСІ
Монголи –тюркські кочові племена Центральної Азії, які були об’єднані в єдину державу Чингізханом у 1206 р. Незабаром монголи підкорили сусідні племенататар.Звідси поширюється збірна назва монголо-татари.
На почату ХІІІ ст. монголи починають свої легендарні завоювання. Підкоривши Китай, народи Сибіру, Середньої Азії та Закавказзя, монголи розбивають половців і наближаються до кордонів руських князівств. Половецькі хани звертаються по допомогу до русичів.
31 травня 1223 р. в битві на р. Калка об’єднані русько-половецькі війська зазнали поразки від монгольського загону, який очолювали полководці Джебе і Субедей. У битві на р. Калка брав учать молодий руський князь Данило Романович (Галицький). Це була перша зустріч русичів з монголами. Проте після перемоги монгольські війська не рушили на руські землі, а повернули на Схід.
Через 14 років монголи повертаються. У 1237 р. онук Чингізхана хан Батий (Бату – хан) розорює князівства Північно-Східної Русі (територія сучасної Росії).
У 1238 р. війська Батия вторгаються в Північно-Західну Русь (Україну).
6 грудня 1240 р. після тритижневої облоги монгольські війська взяли й розграбували Київ. Обороною Києва керував воєвода Димитрій. З 50 тисяч мешканців Києва в живих залишилось не більше 1 тисячі.
У 1241-1242 рр. монголи рушили спочатку на Волинь і Галичину, а далі на Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Сербію, Боснію та Хорватію.
У 1242 р. Батий повертається на бери Волги, де засновує свою державу – Золота Орда зі столицею в м. Сарай. Руські князівства не ввійшли до складу Золотої Орди. Над руськими землями було встановлене золотоординське ярмо.
Золотоординське ярмо (іго) – залежність руських земель від монголів. Русичі повинні були платити монголам данину, брати участь у військових походах монголів, а руські князі змушені були їздити в Золоту Орду за ярликом.
Ярлик – грамота на князювання, яку видавав монгольський хан руським князям.
Хан – титул правителя монгольських та тюркських кочових племен.
Баскак – намісник монгольського хана, який збирав податки з підлеглого населення. Ясак – данина, яку сплачувало населення руських князівств хану Золотої Орди. Орда – монгольське військо, а також місце, де розміщувалася ставка хана.
Улус – уділ, область, адміністративно-територіальна одиниця монгольської імперії
Причини поразок руських князівств від монголів:
· роздробленість Русі та постійні чвари між князями;
· значний військовий досвід монголів.
ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯ
ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО
(980 – 1015)
Володимир – син Святослава. За часів правління Володимира починається період розквіту і піднесення Київської Русі.
У 981-84 рр. Володимир придушив повстання в’ятичів та приєднав Червенські міста(західна Україна). У 993 р. приєднав до Київської Русі поселення білих хорватів, тим самим завершив об’єднання всіх східнослов’янських племен у межах однієї держави. Вдало воював з печенігами, будував систему захисних земляних валів («змієві вали).
У 988 р. захопив м. Херсонес (Корсунь)
Реформи Володимира Великого:
1. Адміністративна: поділив державу між 8 синами, з метою посилення князівської влади на місцях.
2. Військова: ліквідував племінні військові об’єднання; за військову службу роздає землю в користування (злиття військової системи із системою феодального землеволодіння).
3. Запровадив зведення законів усного звичаєвого права – «Устав земляний».
4. Розпочав політику «шлюбної» дипломатії. Син Володимира Святополк одружився з дочкою польського короля, Ярослав – з дочкою шведського короля. У самого Володимира було 5 офіційних дружин.
Шлюбна дипломатія – встановлення дипломатичних відносин шляхом укладання шлюбів між представниками правлячих родів тих чи інших країн.
5. Розпочав карбування перших золотих (златники) та срібних (срібники) монет. Запроваджує гривню.
Гривня – срібний злиток, що виконував функцію грошей на Русі.
6. За часів правління Володимира поширюється князівський знак – Тризуб.
7. Релігійна реформа: у 980 р. Володимир здійснює спробу модернізувати язичництво, запровадивши шестибожжя на чолі із богом Перуном, але невдало.
У 988 р. Володимир особисто хрестився в м. Херсонес (Корсунь) і того ж 988 року ОХРЕСТИВ Русь.
Значення прийняттяхристиянства для Київської Русі:
- християнство дало поштовх розвиткові культури та освіти;
- зміцнилася князівська влада;
- покращилося міжнародне становище Київської Русі.
У 988 р. Володимир першим серед руських князів запроваджує шкільне навчання в Київській Русі.
Протягом 989 – 996 рр. триває будівництво Десятинної церкви Богородиці в Києві – першої кам’яної церкви на Русі. Помирає Володимир у 1015 р.
МІЖУСОБНІ ВІЙНИ СИНІВ ВОЛОДИМИРА
(1015 – 1019)
Протягом 1015-1019 рр. на Русі тривають міжусобні війни за владу між синами Володимира. Святополк, якого прозвали Окаянний, в цій боротьбі вбив молодших братів Бориса і Гліба. У 1016 р. Ярослав за захопив Київ, прогнавши Святополка. У 1018 р. Святополк разом із польським королем Болеславом Хоробрим розбиває Ярослава і оволодіває Києвом. Поляки захопили Червенські міста.
У 1019 р. Ярослав у битві на річці Альта остаточно перемагає Святополка й стає київським князем.
ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯ
ЯРОСЛАВА МУДРОГО
(1019 – 1054)
У 1024 р. Ярослав зазнає поразки у Лиственській битві від свого брата Мстислава. Проте брати домовились правити разом. Ярослав править у Києві, Мстислав – у Чернігові. Формується дуумвірат.
Дуумвірат – правління двох.
У 1036 р. Мстислав помирає і Ярослав стає одноосібним правителем Русі.
Правління Ярослава Мудрого – час найбільшого піднесення й розквіту Київської Русі.
У 1030-1031 рр. Ярослав відвоював Червенські землі у Польщі.
Будував у 1032 р. оборонні міста на півдні країни: Юр’єв, Богуслав, Корсунь…
У 1036 р. Ярослав остаточно розгромив печенігів, і на честь перемоги у 1037 р. побудувавсобор святої Софії у Києві.
У 1036 р. було складено перше писане зведення законів «Руська правда».
У 1043 р. Ярослав здійснив невдалий похід на Візантію. Це був останній похід руських князів на Візантійську імперію.
У міжнародній політиці Ярослав продовжував політику «шлюбної» дипломатії, за що його прозвали «Тесть усієї Європи».Його дочка Анна вийшла заміж за французького короляГенріха І Капетита, незабаром ставши королевою Франції. Анастасія уклала шлюб з угорським королем Андрієм І. Чоловіком Єлизавети став норвезький король Гарольд Сміливий.Всеволод одружився на дочці візантійського імператора Костянтина. Ізяслав одружився на сестрі польського короля Казимира. Святослав узяв у дружини онуку німецького короля Генріха ІІ.Володимир, Ігор та В’ячеслав також уклали шлюби з німецькими принцесами. Князя Ярослава прозвали Мудрим за його любов до освіти та книжної справи. Він будував школи, храми, монастирі, розбудовував Київ. За його правління були побудовані Золоті Ворота в Києві та перша бібліотека при соборі святої Софії.
У 1037 р. була заснована Київська митрополія, а у 1051 р. главою руської церкви вперше стає русич Іларіон (автор твору «Слово про закон і благодать»).
Митрополія у християнстві – церковна область, що перебуває під владою митрополита і складається з кількох єпархій (церковних районів).
Єпархія (єпископство) – церковно-адміністративна одиниця на чолі з єпископом чи архієпископом.
Перед смертю Ярослав склав заповіт, за яким поділив державу між синами:
старший син Ізяслав одержав Київ, Туров, Новгород і Псков;
Святослав – Чернігів, Муром, Тмутаракань;
Всеволод – Переяслав і Ростов;
Ігор – Володимир-Волинський;
В’ячеслав – Смоленськ.
За заповітом сини повинні були спільно керувати державою, але підпорядковуючисьстаршому братові.
Помер Ярослав у 1054 р., проживши 76 років.