ТЕКСТ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО ЧИТАННЯ МОВЧКИ
Пам’ятник Богдану Хмельницькому
Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві був урочисто освячений і відкритий 11 липня 1888 року.
Ідея встановити монумент гетьманові виникла ще у 50-х роках ХІХ ст. Ініціатором створення пам’ятника став Голова археологічної комісії Михайло Юзефович. Лише 1869 року цар видав Указ про встановлення монумента, а ще через рік дозволив збирати на це кошти.
Зібрано було небагато. Жертвували на пам’ятник переважно найбідніші люди: селяни, солдати, ремісники, робітники, низькооплачувані службовці. Вдалося зібрати лише 37 тисяч карбованців. У кошторисі ж виконання пам’ятника за схваленим проектом оцінювалось у 145 тисяч. Щоб зменшити витрати, автору ескізних рисунків монумента Михайлові Йосиповичу Микешину довелося відмовитися від багатьох елементів первісного задуму. Не було грошей на відлиття барельєфів “Битва під Збаражем”, “В’їзд козацького війська до Києва”, скульптурних зображень переможених ворогів: поляка, єврейського орендаря, єзуїта. Не вистачало грошей на постать кобзаря, в якому мав вгадуватися Тарас Шевченко.
З політичних мотивів цар заборонив коневі гетьмана топтати польський прапор. До того ж, поки тривала робота над пам’ятником, минула мода на багатофігурні композиції.
Всю увагу Михайло Микешин зосередив на поставі вершника. Історик Володимир Антонович познайомив митця з багатьма портретами Богдана Хмельницького, зразками військового одягу й зброї того часу. Кінь теж мав бути не перший-ліпший, а саме такий, на якому їздив Хмельницький під час тривалих переходів, у боях: витривалий, сильний, безвідмовний у бою й відданий своєму господарю. За розпорядженням козачого генерала Г.Янова степових коней приводили для малювання прямо в петербурзьку майстерню Микешина.
Тепер треба було дістати бронзу. З державної казни уряд виділити її відмовився. Невідомо, на який термін розтягнулася б робота над монументом, якби Морське відомство не передало на виготовлення статуї 1600 пудів старої корабельної міді.
Щось символічне є в тому, що у бронзі монумента гетьманові сплавлені численні деталі із колишніх кораблів, що борознили моря й океани, долали бурю й негоду. Як усе це перегукується з долею самого гетьмана, його війська й усього українського народу!
Михайло Микешин був, по суті, не скульптором, а рисувальником. За його проектом статую гетьмана було відлито в Петербурзі скульптором Пієм Адамовичем Веліонським. Скульптор Артемій Лаврентійович Обер створив статую коня.
Отже, скульптура була готова. Лишалося тільки встановити її. Але справа розтягнулася на довгих вісім років. Хто має оплачувати перевезення скульптури з Петербурга до Києва? Де її зберігати до встановлення на постаменті? Яким буде цей постамент? В якому місці встаноити пам’ятник? Всі ці проблеми розв’язували надто повільно. Голові ініціативного комітету зі спорудження пам’ятника Михайлові Юзефовичу було вже за вісімдесят, йому часто бракувало сил і здоров’я боротися із спритними чиновниками, які гальмували справу.
Допроваджена 1880 року до Києва композиція багато років пролежала у дворі Старокиївської поліційної дільниці. На заваді встановленню пам’ятника стояло те ж безгрошів’я.
Нарешті, місто передало архітекторові В.Николаєву гранітні брили, що залишилися після встановлення Ланцюгового мосту через Дніпро. З них і було споруджено непропорційний відносно статуї постамент. На місці невиготовлених барельєфів на п’єдесталі з’явилися написи: “Воліємо під Царя Східного” та “Богдану Хмельницькому – Єдина Неділима Росія”. Щоб приховати диспропорції пам’ятника, замалий постамент декорували диким плющем та виноградом, а увесь монумент обсадили чагарником, молодими деревами, встановили легку огорожу й традиційні ліхтарі.
Жваве обговорення викликав вибір місця встановлення пам’ятника. Спочатку монумент вирішили встановити на Бесарабській площі, відповідним чином її перейменувавши. Проте Київська Дума постановила розташувати пам’ятник у центрі Софійської площі, якраз напроти вівтарної стіни собору, відомої під назвою “Нерушимої стіни”.
З цього приводу київське духовенство надіслало скаргу Святійшому Синодові. Якби монумент розташували на запропонованому Думою місці, благочестиві християни, підходячи до Софійського собору, були б змушені хреститися в бік кінського хвоста.
Справедлива скарга змусила шукати компромісу. Пам’ятник таки встановили на Софійській площі, проте розвернули його так, що гетьманові, який відповідно до первісного задуму мав погрожувати булавою Варшаві, довелося показувати нею на Москву, звісно, закликаючи до єднання.
Після 1917 р. З пам’ятником відбулися певні метаморфози. Було розібрано огорожу, демонтовано ліхтарі, зрубано дерева й кущі. П’єдестал очистили не тільки від написів, а й від в’юнких рослин.
Незважаючи на відхилення від первісного задуму, пам’ятник Богдану Хмельницькому був і залишається видатним твором монументальної скульптури другої половини ХІХ ст., визитівкою Києва. (За О.Анісімовим, Д.Степовиком; 645 сл.)
На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:
1. Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві було відкрито
а) 1788 року;
б) 1888 року;
в) 1988 року.
2. Ініціатором створення пам’ятника став
а) Михайло Грушевський;
б) Володимир Антонович;
в) Михайло Юзефович.
3. На п’єдесталі монумента було задумано закріпити барельєфи
а) “Битва під Берестечком”, “В’їзд козацького війська до Києва”;
б) “Битва під Збаражем”, “В’їзд козацького війська до Києва”;
в) “Битва під Жовтими Водами”; “В’їзд козацького війська до Львова”.
4. В образі задуманого кобзаря у скульптурній композиції мав вгадуватися
а) Григорій Сковорода;
б) Іван Котляревський;
в) Тарас Шевченко.
5. З портретами Богдана Хмельницького Михайла Микешина познайомив історик
а) Михайло Грушевський;
б) Микола Аркас;
в) Володимир Антонович.
6. Бронзу на виготовлення кінної статуї було надано
а) урядом;
б) Морським відомством;
в) сталеплавильним заводом.
7. Встановлення вже готового пам’ятника розтягнулося на
а) 5 років;
б) 8 років;
в) 10 років.
8. На виготовлення п’єдестала пам’ятника пішли
а) нові мармурові плити;
б) нові гранітні плити;
в) гранітні брили, що залишилися після встановлення Ланцюгового мосту.
9. Диспропорції пам’ятника полягають у тому, що
а) кінь завеликий для вершника;
б) п’єдестал занадто великий;
в) п’єдестал малий у порівннні зі статуєю.
10. Інакше розвернути пам’ятник стосовно собору його авторів змусила
а) скарга духовенства Святійшому Синодові;
б) невдоволення Київської Думи;
в) прохання киян.
11. Слово метаморфоза має таке значення:
а) докорінна зміна, невпізнанність когось або чогось;
б) космічне тіло, що, не встигнувши розплавитись в атмосфері, досягає поверхні Землі;
в) відчуження від людей, людиноненависництво;
12. Типом мовлення, покладеним в основу опрацьованого тексту, є
а) роповідь про історію створення і встановлення пам’ятника;
б) опис пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому;
в) роздуми щодо внеску Богдана Хмельницького в історію України.