Методи навчання

Програма

нормативної навчальної дисципліни

підготовки спеціаліста

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

галузь знань 0203 – Гуманітарні науки

(шифр і назва напряму)

напрям підготовки 6.020302 «Історія»

(шифр і назва спеціальності)

(Шифр за ОПП________)

2013 рік

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО:

Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького

(повне найменування вищого навчального закладу)

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ:

Укладач: ст. викл. В. В. Ігнатенко

Рецензенти: д.і.н., професор А.Г. Морозов

Обговорено та рекомендовано до видання Президією Науково-методичної комісії з галузі знань: 0203 – Гуманітарні науки

(шифр і назва напряму)

«_______» __________________ 20___ року, протокол №__

ВСТУП

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни „Історія суспільно-політичної думки” складена відповідно до освітньо – професійної програми підготовки бакалавра галузі знань 0203 – гуманітарні науки, напряму підготовки 6.020302 „Історія”.

Предметом вивчення курсу „Історія суспільно-політичної думки” є еволюція світової суспільно-політичної думки від стародавнього часу до сучасності.

Міждисциплінарні зв’язки.Курс „Історія суспільно-політичної думки” пов’язаний з іншими дисциплінами, не тільки історичними – нова, новітня історія, історія соціальних і політичних рухів , історія і теорія української політології, політичні системи зарубіжних країн¸ а із філософією, соціологією, економічною теорією, політологією та іншими дисциплінами суспільствознавства. Це дає можливість не тільки комплексного бачення процесу, що вивчається, але і використовувати методи дослідження суміжних дисциплін в аналізі проблематики даного навчального курсу.

Програма навчальної дисципліни складається з 2 змістових модулів:

1. Суспільно-політична думка від найдавніших часів до епохи Відродження.

2. Суспільно-політична думка Нового та Новітнього часу.

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

1.1 Метою викладання дисципліни „Історія суспільно-політичної думки” є дослідження основних етапів становлення суспільно-політичної думки від найдавніших часів до сьогодення; розкриття змісту найбільш значущих політичних теорій у їхньому взаємовпливі та взаємозв’язку.

1.2 Основними завданнями вивчення дисципліни „Історія суспільно-політичної думки” є:

1) ознайомити студентів з джерелами, специфікою та закономірностями розвитку світової політичної думки;

2) вивчити базовий категоріальний апарат;

3) підготувати кваліфікованих спеціалістів;

4) сприяти становленню культурної компетентної особистості, здатної до практичного застосування власного наукового потенціалу.

1.3 Згідно з вимогами освітньо – професійної програми студенти повинні:

знати:понятійний та термінологічний апарат, що є основним для цієї дисципліни; історію становлення суспільно-політичних учень; закономірності розвитку світової політичної думки.

вміти: аналізувати стан, причинно-наслідкові зв’язки, закономірності формування і тенденції розвитку світової політичної думки, застосовувати здобуті знання до реалій формування сучасної українського суспільно-політичної думки.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 години / 2 кредитів ECTS.

2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Політична думка стародавнього світу

Проблема абсолютної влади, закономірності її існування у стародавньому світі, Теократизм, фаталізм та деспотизм як загальні риси влади «річкових цивілізацій» стародавнього Сходу. Давньоіндійська модель суспільно-політичного життя. Грецький поліс та ідеї громадянства, демократії, свободи. Концепція імперії та ідеї автократії еллінізму.

Проблема виборної влади та її відношення до вищої представницької влади (сенату) у Стародавньому Римі. Самодостатня цінність законів для римлян. Республіканський та імперський період в суспільно-політичній думці Риму.

Християнство як радикальна і прогресивна опозиція абсолютній владі Риму.

Тема 2. Суспільно-політична думка середньовіччя

Проблема співвідношення церковної та світської влади у політичних концепціях Середньовіччя. Владна система папізму, її висвітлення у політичних теоріях А. Августина. Теологічне тлумачення влади та її складників у концепції Т. Аквінського. Формування світської владної доктрини як результат протиборства церковної і монархічної влади Виникнення парламенту як інституту представницької влади у Пізньому Середньовіччі Структура парламенту у його національних різновидах. Абсолютизм та месіянизм як політична доктрина Візантійської імперії.

Тема 3. Суспільно-політичні теорії епохи відродження та реформації

Відокремлення політичної науки як самостійної галузі знань (Н.Макіавеллі). Зміна доктрини папства на нову оцінку суспільної вартості людини в епоху Відродження. Питання про місце церкви як посередника між богом та людьми.

Сумлінність, ощадність, тверезість як головні цінності життя у Реформації. Ідея примітивної рівності як головна риса політичних поглядів утопістів (Т.Мор, Т.Кампанелла).

Тема 4. «Природне право» та «суспільний договір» як теоретичне обгрунтування лібералізму

Проблема співвідношення державної влади та суспільства у теоріях «природного права» та «суспільного договору».

Політичне обґрунтування природних прав людини у теоріях Г.Гроція, Т.Гоббса, БСпінози. Суспільний договір як угода взаємних обов'язків між підданими та державою. Органістична концепція суспільства та держави Т.Гоббса. Проблема свободи людини та функції, державної влади у теорії Б.Спінози.

Тема 5. Аристократичний лібералізм як першооснова ліберальної доктрини

Лібералізм як наслідок індивідуалізму, автономності світської влади в умовах товарно-ринкових відносин.

Модель державної власності на тлі миру у політичній концепції Дж.Локка. ІП.Монтеск'є і класична система розподілу влади. Політична доктрина Французької революції як підсумок аристократичного лібералізму Кантіанський «категоричний імператив» взаємодії держави і суспільства. Б.Констан та А.Токвільпро проблему свободи та рівності.

Тема 6. Демократичний лібералізм як політична доктрина

Суверенітет як провідна ідея демократичного лібералізму.

Неподільність народної влади у поглядах Ж Руссо. Ідея свободи та народовладдя у І.Фіхте. Дилема «охоронець громадянин - соціальний опікун» у державницьких поглядах В.Гумбольда.

Роль теорії утилітаризму Д.Бентама у концепціїлібералізму. Вплив на демократичний лібералізм позитивізму О.Конта, Проблема співвідношення прав держави та індивіда в поглядах Дж.Мілля. Принцип рівноваги як підґрунтя соціальної спільності у Г.Спенсера.

Тема 7. Опозиційні лібералізму політичні доктрини

Економічні та соціально-політичні передумови критики лібералізму у 1-й половині XIX ст.Ідея справедливого суспільного ладу у поглядах критичного утопічного соціалізму. Марксистська критика ліберальної ідеї громадянського суспільства. Домінанта класової боротьби у марксизмі. Теорія соціалістичної революції і держави диктатури пролетаріату у марксистській доктрині. Анархізм і розв'язання проблеми політичного відчуження. Анархістська комуна як антитеза державі

Тема 8. Консерватизм як політична доктрина

Абсолютизм та централізація як першооснова консерватизму. Ж.Боден про приватну власність, сім'ю та державу як умови людського існування. Обґрунтування абсолютизму у Франції, Англії (А.Рішельє, Дж.Мазаріні, Р.ФІлмер). Класична консервативна критика Е.Берком Французької революції Доктрина плебІсцитарної диктатури бонапартизму. «Розумний деспотизм» Ж.де Местра. Адаптаційна концепція монархізму до капіталізму Г Гегеля. Абсолютна спадкова монархія А.Шопенгауера, механізм збереження суспільства від взаємознищення, Ніцшеачська концепція надлюдини як відповідь лібералізму. Містично-філософські витоки російської винятковості та месіанства у поглядах В.Соловйова.

Тема 9. Неолібералізм наприкінці XIX та на початку XX століття

Ідея керованого капіталізму в межах правової держави як відхід від класичного лібералізму. Розробка торії солідаризму ЕДюркгеймом та ДДюгі. Владна проблематика у політичній соціології М.Вебера. Структуралізм М Фуко в аналізі способу реалізації влади. Психологічний напрям у неолібералізмі та 3 Фрейд Неофрейдизм Е.Фромма, В Райха, Г.Маркузе. Принцип технократичного детермінізму та його наслідки щодо концепції неоліберальної демократії (Т.Веблен, Дж.Беркхем, А.Берлі). Постіндустріалізм у розвитку західного суспільства та ренесанс технократичних концепцій у 60-ті роки XX століття. (О.Тоффлер, Г.Гелбрейт, Дж.НейсбІтт). Плюралістична демократія як явигце політичного життя (М.Дюверже, К.Попер, Т.Берлін).

Тема 10, Політичні доктрини тоталітаризму і неоконсерватизму

Детермінанти західної та східної моделі марксизму. Теорія політики В.Леніна та уроки її практичного здійснення. Розвиток ідеї російської общинної державності М.Бухаріним. Парадокс політичної революції Л.Троцького. Сталінська абсолютизація східної моделі марксизму. Витоки та розвиток фашистської та націонал-соціалістської концепції. Кризові етапи розвитку західного суспільства як поштовх для відродження консерватизму. Неоконсерватизм як поєднання консервативних ідеалів з реаліями постіндустріального світу. Концепція консервативної революції Ю.Еволі. Порядок та ієрархічність – постулати сучасного неоконсерватизму.

3. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основна література

1 Захарченко М. В. , Погорілий О. І. Історія соціології /від античності до початку XX ст./.К., 1993.

1. История политических и правовых учений. - Под ред. Нерсесянца В. - М., 1995.

2. Кирилюк Ф.М. Політологія Нової доби.– К., 2000.

3. Кирилюк Ф.М., Ковш А.Г. Западноевропейские социально-политические учения ХІХ в. – К., 1991.

4. Класики світової політичної думки від Платона до Макса Вебера /За ред. Є.Причепи.–К.,2002.

5. Кирилюк Ф.М. Історія зарубіжних політичних вчень. Нової доби: Навч. посіб.–К.,2008.

6. Кирилюк Ф.М. Історія зарубіжних політичних вчень. Навчально-методичний посібник. – 2005р.

7. Кухта Б, Романюк А. та їн. З історії політичної думки: від стародавності до наших днів.–Львів, 1997.

8. Себайн Д., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997.

9. Семенов В.Г., Шульженко Ф.П. Формування ідеї громадянського суспільства та правової держави в західноєвропейській філософії XVII – XVIII ст. – К., 1995.

10. Слющинський Б.В. Історія суспільно-політичної думки: курс лекцій. Навч. посіб. – К.: вид-во Європ. ун-ту, 2005 – 453с.

Додаткова література

1. Александров Г.Ф. История социологических учений. Древний Восток, - М , 1959.

2. АндрущенкоВ.П. Історія соціальної філософії. – К.,2005.

3. Антология мировой политической мысли. В 5 т. – М.,1997.

4. Августин А. Исповедь.–М.,1992

5. Американские просветители. Избранные произведения: В 2-х т. – М., 1969.

6. Андре Б. Гречесская цивилизация.–М., 1992.– Т1–3.

7. Аристотель Политика.–К.,2003.

8. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. - М., 1993.

9. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. - М., 1993.

10. Асмус В.Ф. Ж. -Ж.Руссо. - М., 1962

11. Берлін І. Чотири есе про свободу - К , 1994.

12. БлокМ, Феодальное общество. -М., 1986.

13. Боннар А. Греческая цивилизация. - М., 1992. - Т. 1-3

14. БыховськийБ. Шопенгауэр. - М.. 1975.

15. Вебер М. Избр произведения. - М, 1990.

16. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. - К., 1994 2.

17. Власть: Очерки современной политической философии Запада. - М, 1989

18. Волгин В.П. Очерки истории социальстичесских идей первой половины ХІХ в. – М., 1985.

19. Волкогонов Д. Ленин. Политический портрет. - М, 1994. - Кн. 1-2.

20. Волкогонов Д. Сталін. Політичний портрет. - К., 1989. - Т. 1-2.

21. Галкин А.А., Рахмшир П.Ю.Консерватизм в прошлом и настоящем: О социальных корнях консервативной волны.– М. 1987.

22. Гегель Г. Лекции по истории философии, - СПб, 1994. - Кн.З.

23. Гегель Г. Политические произведения. - М, 1978.

24. Гоббс Т. Избран, произведения: В 2-х т, - М, 1964.

25. Голобуцький О., Кулик В. Консерватизм – ідеологія порядку, стабільності і добробуту. – К., 1995.

26. Грановский Т. Лекции по истории Средневековья.–М.,1987.

27. Гроций Г. О праве войны и мира. - М, 1957.

28. Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. - М, 1990.

29. Даль Р. О демократии. – М., 2000.

30. Драйзен И. История эллинизма. - Ростов-на-Дону, 1995. - Т. 1-3.

31. Древнекитайская философия. Собрание текстов.– В 2-х т.– М., 1972.

32. Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави// Маркс., Енгельс Ф.–Твори. – Т 20.

33. Енгельс Ф. Розвиток соціалізму від утопії до науки // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 19.

34. Енциклопедія політичної думки / За ред. Д. Міллера, Д. Коулмена, В. Конналі, А. Райана. К.,2002.

35. Желев Ж. Фашизм. Тоталитарное государство. - М, 1991.

36. Захарченко М В , Погорілий О 1 Історія соціології /від античності до початку XX ст./.К., 1993.

37. Зейдлер Г.-Л. Політична думка Стародавнього світу.– Львів, 1959.

38. История социологии в Западной Европе и США / Отв. ред. Г В. Осипов. - М, 1993.

39. Кальвин Ж. О христианской жизни. - М., 1995.

40. Кант И. К вечному миру //Соч. в 6-й т. - М., 1966, - Т.6 .

41. Карсавин Л. Культура Средних веков. К., 1995.

42. Консерватизм как течение в общественной мысли и фактор общественного развития (материалы «круглого стола»)// Полис. – 1995. №7.

43. Конт О. Дух позитивной философии. - СПб, 1910.

44. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового запада. - М, 1992.

45. Ленін В. Держава і революція // Повне зібрання творів. Т.ЗЗ.

46. ЛеонтовичВ.В История либерализма в России. - 1762-1914. -М, 1995.

47. Лібералізм . Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К., 2002.

48. Лінч Дж. Середньовічна церква. - К., 1994.

49. Локк Дж Сочинения в 3-х т. - М., 1988 - Т.З.

50. Лютер М. Избр. произведения. - СПб, 1994.

51. Мабли Г.Избранные произведения .–М.–Л.,1950.

52. Маграт А. Богословская мысль Реформации. - Одесса, 1994 Манхейм К. Диагноз нашего времени. - М, 1994.

53. Макиавелли Н. Избр. соч. - М, 1992.

54. Макиавелли Н. История Флоренции. - Л., 1993.

55. Манфред А. Наполеон Бонапарт. - М, 1986.

56. Маркс К. Конспект книги Бакуніна Державність і анархія // Маркс., Енгельс Ф.– Твори. – Т 18.

57. Маркузе Г. Одномерный человек. - М, 1994.

58. Мелье Ж. Завещание.– М.,1954.

59. Мизес Л. Либерализм в класической традиции 2001г. (Перевод с английского А.В. Куряева).

60. Монтескье Ш. Избр. произведения. - М , 1955.

61. Монтескье Ш.-Л. О духе законов // Антология мировой философии: Сб. филос. текстов.– К.– 1991.– Т.1.–Ч.2.

62. Мор Т. Утопия. Кампанелла Т. Місто Сонця. - К, 1988.

63. Морелли Кодекс природы. М.–Л.,1956.

64. Нарсесанц В.С. Гегелевская философия права: история и современность. М., 1974.

65. Ницше Ф. Сочинения в 2-х т.- М, 1990.-Т. 1-2.

66. Новгородцев ПИ Лекции по истории философии права/ Сочинения. - М., 1995

67. Новгородцев ПИ, Об общественном идеале. - М, 1991

68. Ожиганов Э.Н. Политическая теория Макса Вебера. Критический анализ. - Рига, 1987.

69. Пейн Т. Избранные сочинения. м., 1969.

70. Переломов Л.С Слово Конфуция. -М., 1992.

71. Платон Государство // Соч. в 3-х т.– М.,1971.– Т.3.

72. Плеханов Г.В. Утопический социальзм ХІХ в. /Избр. фил. произв.: В 5-ти Т. – М., 1957.

73. Погорілий О Соціологічна думка XX ст. - К., 1996.

74. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. - К., 1994. - Т. 1-2.

75. Рассел Б. Історія західної філософії. - К., 1995.

76. Руссо Ж.Ж. Трактаты. - М, 1989.

77. Сен-Симон. Мемуары. - М., 1991. - Кн.2.

78. Согрин В.В. Основатели США: Историчесские портреты. – М.,1983.

79. Соколов В. Европейская философия ХУ-ХУП в. В - М., 1984.

80. Соколов ВВ. Средневековая философия. - М., 1979.

81. Соловьев Э. Ю. Теория „общественного договора” и кантовское моральное обоснование права // Философыя Канта и современность. – М.,1974.

82. Спиноза Б. Избр. произведения: В 2-х т. - М, 1957. - Т.2.

83. Сталин И. Вопросы ленинизма, - М., 1947.

84. Тарн В. Элинистичесская цивилизация.., 1949.

85. Токвиль А. Демократия в Америке. - М., 1992.

86. Троцкий Л. К истории русской революции. - М.,1990.

87. Утченко С. политичесские учения Древнего Рима. – М.,1977.

88. Фихте И. Соч. в 2-х т. - СПб, 1993. - Т. 1-2.

89. Фрейд 3. Психология бессознательного - М, 1990.

90. Фромм Э Бегство от свободы - М , 1990.

91. Фурье Ш. Избранные сочинения. - М, -Л. - 1951-1954. - Т.1-4.

92. Хейзинга И. Осень Средневековья // Сочинения в 3-х т. - М., 1995. - Т. 1.

93. Хто є хто в європейській та американській політичній науці. – Львів, 1997.

94. Шопенгауэр А Избр. произведения. -М._, 1992.

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання – ІСПИТ

Контроль знань здійснюється з метою встановлення рівня засвоєння студентами теоретичного матеріалу та практичних навичок, що передбачені навчальною програмою дисципліни і включає такі форми:

– поточний контроль;

– модульний контроль;

– підсумковий контроль;

– ректорський контроль.

Поточний контроль передбачає перевірку знань на семінарах (обговорення, повідомлення, реферати, тести тощо).

Модульний контроль передбачає проведення контрольних робіт за наслідками вивченого матеріалу навчальних тем кожного змістового модуля.

Підсумковий контроль передбачає іспит. Для студентів всіх форм навчання передбачається написання контрольної роботи і реферату.

Загальний порядок оцінювання знань студента за кредитно – модульною системою, порядок розподілу балів, форми і види завдань, критерії оцінювання знань тощо для кожної навчальної дисципліни доводяться викладачем до відома студентів на початку навчального семестру.

5. Засоби діагностики успішності навчання

Формами діагностики успішності навчання є поточне опитування, контрольні роботи, тестування. Крім того, студенти оцінюються за вміння написання рефератів, наукових (публіцистичних) статей (повідомлень, тез), за участь у науково – практичних конференціях.

Формами діагностики успішності навчання є:

– усна відповідь на семінарських заняттях та колоквіумах;

– поточні контрольні роботи;

– тестування;

– публікації у наукових виданнях;

– участь у наукових гуртках та проблемних групах;

– участь у розробці навчально – методичних матеріалів;

– підготовка рефератів, доповідей;

– розв’язання завдань;

– самостійна та індивідуальна робота із змістового модулю;

– доповіді та повідомлення на наукових конференціях різного рівня;

– модульна контрольна робота.

1. Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для деної форми навчання –

для заочної форми навчання –

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета викладання дисципліни „Історія суспільно-політичної думки” є дослідження основних етапів становлення суспільно-політичної думки від найдавніших часів до сьогодення; розкриття змісту найбільш значущих політичних теорій у їхньому взаємовпливі та взаємозв’язку.

Завдання:

1) ознайомити студентів з джерелами, специфікою та закономірностями розвитку світової політичної думки;

2) вивчити базовий категоріальний апарат;

3) підготувати кваліфікованих спеціалістів;

4) сприяти становленню культурної компетентної особистості, здатної до практичного застосування власного наукового потенціалу.

1.3 Згідно з вимогами освітньо – професійної програми студенти повинні:

знати:понятійний та термінологічний апарат, що є основним для цієї дисципліни; історію становлення суспільно-політичних учень; закономірності розвитку світової політичної думки.

вміти: аналізувати стан, причинно-наслідкові зв’язки, закономірності формування і тенденції розвитку світової політичної думки, застосовувати здобуті знання до реалій формування сучасної українського суспільно-політичної думки.

3. Програма навчальної дисципліни

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Край з найдавніших часів до середини ХІХ ст.

Л е к ц і я 1

Вступ

Тема 1. Політична думка стародавнього світу

Логіка викладу:

Ідея абсолютної влади в релігійно-міфологічному світогляді Стародавнього світогляду.

Еволюція філософсько-політичних поглядів стародавніх греків на демократію і державу.

Політико-правова спрямованість суспільної думки в Стародавньому Римі.

Основна література: 1, 5, 8, 11

Додаткова література: 6, 7, 31, 37, 71, 84, 87.

Л е к ц і я 2

Тема 2. Суспільно-політична думка Середньовіччя.

Логіка викладу:

1. . Причини появи християнської доктрини та її принципи

2. Вчення А. Августина та Т.Аквінського про церкву яу суспільний інститут.

3. Еволюція світської влади в епоху середньовіччя

Основна література:1, 5, 8, 11.

Додаткова література: 4, 26, 41, 80.

Л е к ц і я 3

Тема 3. Суспільно-політичні теорії епохи Відродження та Реформації.

Логіка викладу:

1. Ніколо Макіавелі засновник політичної науки.

2. Реформація та проблеми взаємодії світської та церковної влади.

Основна література: 1, 5, 8, 11.

Додаткова література: 16, 53, 54, 79.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Л е к ц і я 4

Тема 4. „Природне право” та „суспільний договір” як теоретичне обгрунтування лібералізму

Логіка викладу:

1. Вчення про природне право як теоретичне підгрунтялібералізму.

2. Аристократичний лібералізм та етапи його розвитку.

Основна література:1, 5, 8, 11.

Додаткова література: 40, 43, 60, 61, 75.

Л е к ц і я 5

Тема 5. Аристократичний лібералізм як першооснова ліберальної доктрини

Логіка викладу:

1. Проблема індивідуалізму і автономності світської влади в лібералізмі.

2. Аристократичний лібералізм та етапи його розвитку.

Основна література:1, 5, 8, 11.

Додаткова література: 40, 43, 60, 61, 75.

Л е к ц і я 6

Тема 6. Демократичний лібералізм як політична доктрина.

Логіка викладу:

1. Демократичний лібералізм – напрямок ліберальної теорії.

2. Вплив позитивізму на розвиток ліберальних ідей.

Основна література: 1, 5, 8, 11.

Додаткова література: 40, 43, 60, 61, 75.

Л е к ц і я 7

Тема 7. Опозиційні лібералізму політичні доктрини.

Логіка викладу:

1. Ідея соціальної справедливості в поглядах соціалістів утопістів

2. Марксистська критика ідеї громадянського суспільства.

3. Анархістська критика ліберальної ідеї „держави суспільного договору”.

Основна література: 8, 9, 11.

Додаткова література: 14, 23, 55, 65, 74, 77, 93, 94.

Л е к ц і я 8

Тема 8. Консерватизм як політична доктрина

Логіка викладу:

1. Суспільно-політичні умови існування консерватизму та його цінності.

2. Вплив постіндустріалізму на сучасний лібералізм

Основна література: 8, 7, 11.

Додаткова література:42

Л е к ц і я 9

Тема 9. Неолібералізм наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Логіка викладу:

1. Ідея керованого капіталізму в неолібералізмі.

2. Вплив постіндустріалізму на сучасний лібералізм.

Основна література: 8, 9, 11.

Додаткова література: 9, 15.

Л е к ц і я 10

Тема 10. Політичні доктрини тоталітаризму і неоконсерватизму

Логіка викладу:

1. Східна модель марксизму і тоталітаризму.

2. Фашизм як різновид тоталітарної доктрини.

3. Обєктивні чинники сучасного відродження неоконсерватизму.

Основна література: 8, 9, 11.

Додаткова література: 19, 20, 35.

4. Структура навчальної дисципліни

Семінарське заняття №1-2

Тема: Головні напрямки розвитку політичної думки
Стародавнього світу та Середньовіччя.

Питання для обговорення:

1. Абсолютна влада в Стародавньому світі як явище суспільно-політичного життя.

2. Проблема держави та демократії в політичній думи
Древньої Греції та Риму.

3, Місце та роль питання про співвідношення церковної та світської влади у Середньовіччі.

4, Теологічна концепція влади у поглядах А. Августина та Т.Аквінського.

Основна література: 1, 2, 7, 8, 9, 11.

Додаткова література:4, 6, 7, 26, 31, 37, 41, 71, 80, 84, 87.

Семінарське заняття №3-4

Тема: Суспільно-політичні теорії від епохи Відродження до Просвітництва.

Питання для обговорення:

1. Нова вартість людини в епоху Відродження і розвиток суспільно-політичної думки.

2. Суспільно-політична концепція Реформації

3. Проблема рівності у соціалістів-утопістів.

4. Роль теорії «природних прав» людини та «суспільного договору» в еволюції суспільно-політичних концепцій.

Основна література: 1, 2, 7, 8, 9, 11.

Додаткова література:16, 22, 24, 27, 39, 53, 54, 62, 79, 82.

Семінарське заняття №5-6

Тема: Витоки лібералізму та етапи його розвитку.

Питання для обговорення:

1. Суспільні чинники виникнення аристократичного лібералізму.

2. Аристократичний лібералізм про взаємодію держави та суспільства.

3. Ідея народного суверенітету та народовладдя у доктрині демократичного лібералізму.

4. Вплив позитивізму на розвиток теорії демократичного лібералізму.

Основна література: 1, 2, 7, 8, 9, 11.

Додаткова література: 40, 43, 60,61, 75.

Семінарське заняття № 7-8

Тема: Опозиція лібералізму від утопічного соціалізму до консерватизму

Питання для обговорення:

1. Криза лібералізму та критичний утопічний соціалізм.

2. Поява радикалістських концепцій /марксизм, анархізм/ як антитеза лібералізму.

3. Класичний консерватизм Е.Берка та його послідовників

4. Концепція адаптації монархізму до капіталізму. Ніцшеанська теорія надлюдини.

Основна література: 6, 7, 8, 9, 11.

Додаткова література: 14, 23, 42, 55, 65, 74, 77, 93, 94.

Семінарське заняття № 9–10

Тема: Ліберальне та консервативне відродження у XX ст. Політичні доктрини

тоталітаризму

Питання для обговорення:

1. Ідея керованого капіталізму та її інтерпретація лібералізму

2. Принцип демократичного детермінізму та концепція неоліберальної демократії.

3. Постіндустріалізм та неоконсерватизм,

4. Тоталітарні суспільно-політичні доктрини та їхні різновиди.

Основна література: 8, 11.

Додаткова література: 9, 11, 15, 19, 20, 35, 45, 57, 73, 83, 86, 89, 90, 93.

6. Самостійна робота

Самостійна роботастудентів має за мету більш глибоке засвоєння ними теоретичних та аналітичних основ курсу, розвиток творчого мислення, набуття навиків та вмінь у самостійному виборі різних методів пізнання. Самостійна робота тісно узгоджується з лекційним курсом і проводиться за всіма основними темами.

Самостійна робота передбачає конкретні, визначені викладачем, питання та теми, які студент готує самостійно. Наслідки самостійної роботи студенти викладають у рефератах, повідомленнях та у співбесідах з викладачем.

Працюючи самостійно, варто використовувати підручники, посібники, рекомендовану літературу, науково-довідникові видання, можливості Інтернету. Обов’язковою умовою самостійної роботи є застосування знань, набутих при вивченні інших курсів та історичних дисциплін. Важливим є правильне оформлення посилань на історичні джерела та наукову літературу.

7. Індивідуальні завдання

Формами індивідуальної роботи є:

Відвідування читальних залів бібліотеки ЧНУ, обласної бібліотеки імені Т.Г.Шевченка, а також комп’ютерних класів університету;

Перегляд рекомендованих матеріалів з інтернетсайтів, кінофільмів, прослуховування освітніх радіопередач;

Написання рефератів.

Навчальний реферат – це письмова робота, в якій у стислій формі, на основі опрацювання наукової та методичної літератури, розкривається конкретна проблема чи окремий аспект теми.

Реферат складається з плану, до якого входять такі складові частини: вступ, основна частина (включає розділи і підрозділи), висновки, список використаних джерел і літератури.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, її значення для поглибленого опанування програмного матеріалу, визначається мета та дослідницькі завдання реферату, об’єкт дослідження, загальні методи розкриття теми.

Основна частина може складатися з кількох розділів. В одному з них, як правило, розглядаються рівень дослідження проблеми, характеризуються різні точки зору. В інших розділах розкривається зміст обраної теми, дається опис та аналіз опрацьованого матеріалу, оцінка тих чи інших державотворчих процесів і явищ, робляться узагальнення щодо окремих аспектів проблеми.

Важливою структурною частиною реферату є висновки. В них лаконічно робляться узагальнення та формулюються результати виконаної роботи. Висновки засвідчують здатність студента до самостійних узагальнень.

В кінці реферату наводиться список використаної літератури.

Оформлення реферату.

Обсяг реферату: 10 – 15 сторінок друкованого тексту.

Розмір лівого поля до 30 мм, правого – не менше 10 мм, верхнього та нижнього – 20 мм.

Теми рефератів

1. Політичне вчення Ш.–Л. Монтескє.

2. Політичні погляди Арістотеля.

3. Політичні погляди Платона.

4. Політичні погляди Сократа.

5. Вчення про державу Марсилія Падуанського

6. Політична теорія середньовічної схоластики: Фома Аквінський.

7. Вчення Н. Макіавеллі про державу і політику.

8. Теорія державного суверенітету Ж. Бодена.

9. Становлення інституту прав людини в період Реформації.

10.Неоконсерватизм: проблеми свободи, демократії і держави в сучасному консерватизмі.

11.Сутність та характерні ознаки основних шкіл французького просвітництва.

12.Формування базових засадничих категорій політичної науки у вченнях Ж.-Ж. Руссо та Ш.-Л. Монтеск’є.

13.Співвідношення матеріального та ідеального у французькій просвітницькій ідеології.

14.Проблема раціонального та ірраціонального у вченнях французьких мислителів ХVІІІст.

15.Заснування „теорії інтересу” у французькій просвітницькій ідеології.

16.Політичні аспекти економічного вчення А. Сміта.

17.Дж. Ст. Мілль про проблеми розвитку суспільства.

18.Спільне і відмінне в політичних вченнях А. Сміта і Дж.Ст.Мілля.

19.Вчення Ж.А. Кондорсе про природні права людини та політичні свободи громадян.

20.Е. Берк про людину, суспільство і державу.

21.Вплив Великої французької революції на розвиток політичної думки у світі.

22.Проблеми взаємодії держави і права в політичній спадщині І Канта.

23.Теорія громадянського суспільства за І. Кантом.

24.Природа громадянського суспільства в політичній теорії Г.В.Ф. Гегеля.

25.Г.В.Ф. Гегель про державу, владу і право.

26.Соціальний утопізм політичної концепції К.–А.–Р. Сен-Сімона.

27.Соціально-політичні погляди Р. Оуена.

28.Сутність революційно-комуністичних утопій 30–50 років ХІХ ст.

Методи навчання

Впродовж вивчення дисципліни студент має брати активну участь у обговоренні програмних питань на семінарських заняттях, виконанні модульних контрольних робіт, завдань для самостійного вивчення дисципліни. Методами навчання є поточне опитування усне та письмове, робота на дошці контрольні роботи, екзамени. Крім того, студенти оцінюються за вміння написання рефератів, наукових (публіцистичних) статей (повідомлень, тез), за участь у науково-практичних конференціях.

Розподіл і затвердження за кожними видом роботи балів поточного і модульного контролю здійснюється з урахуванням наступних підходів.

Кількість балів, що припадає на ці види контролю, розподіляється відповідно за модулями згідно з робочою програмою навчальної дисципліни.

В межах змістового модулю кількість балів розподіляється за такими видами навчальної діяльності студента:

– усна відповідь на семінарських заняттях та колоквіумах;

– поточні контрольні роботи;

– тестування;

– публікації у наукових виданнях;

– участь у наукових гуртках та проблемних групах;

– участь у розробці навчально-методичних матеріалів;

– підготовка рефератів, доповідей;

– розв’язання завдань;

– самостійна та індивідуальна робота із змістового модулю;

– доповіді та повідомлення на наукових конференціях різного рівня;

– модульна контрольна робота.

Певну кількість балів студент одержує за виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи з окремого модулю і підготовку відповідного звіту про її виконання.

Бали за відвідування занять не нараховуються, водночас зменшується кількість балів за пропуск занять без поважних причин.

Результати поточно-модульного контролю виставляються в журналах обліку роботи академічних груп.

12
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• Далее ⇒