Додаток 1

Словник термінів „ Методи дослідження мікроорганізмів”

А

АСОЦІЙОВАНА КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ –сукупність мікроорганізмів декількох видів (найчастіше від 2 до 5) одержана штучно. При отриманні асоційованої культури спочатку на штучному поживному середовищі вирощують кожен вид мікробів окремо, а потім змішують сиру або висушену мікробну біомасу. Асоційовані культури використовують в медичній, харчовій промисловості, сільському господарстві.

АНТИГЕНИ – генетично чужорідні для організму високомолекулярні органічні речовини (білки, білково-ліпідні та білково-полісахаридні комплекси). За певних умов антигени спричиняють специфічну імунну відповідь, проявом якої може бути: синтез антитіл (див. Антитіла), реакції клітинного імунітету, підвищена чутливість, імунологічна толерантність та імунологічна пам'ять. Антигени вступають в специфічну взаємодію з антитілами.

АНТИТІЛА – специфічні білки, які належать до класу імуноглобулінів і синтезуються клітинами імунної системи у відповідь на введення антигену (див. Антигени) в організм. Антитіла надходять в кров або інші тканинні рідини організму і специфічно зв'язуються з відповідними антигенами.

Б

БАКТЕРІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ – методи лабораторної діагностики бактеріальних інфекцій, засновані на виділенні чистої культури збудника шляхом посіву патологічного матеріалу на поживні середовища з наступною ідентифікацією цих культур.

БАКТЕРІОСКОПІЧНІ МЕТОДИ – мікроскопічні методи вивчення морфології та структури мікроорганізмів.

БОКС МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ – ізольоване приміщення для проведення мікробіологічних робіт в умовах, які вимагають особливої стерильності.

БУРІ-ГІНСА МЕТОД – складний спосіб фарбування мікробних клітин (з використанням туші для негативного фарбування). Дозволяє виявити капсули. Крім метода Буррі-Гінса капсули та шари слизу можна виявляти за допомогою методів Дюгіда, Омелянського, Гісса, Антоні, Ольта або люмінісцентним методом.

В

ВАКЦИНАЦІЯ – щеплення, при якому для створення імунітету в організм вводять збудників інфекційних хвороб із зміненими патогенними властивостями (ослаблені мікроорганізми).

Виявлення включень –проводиться за допомогою складнихметодів фарбування, які дозволяють виявляти волютин (методи Леффлера, Мейера, Нейссера, Раскіної, Омелянського), полі-β-оксимасляну кислоту (метод Бурдона), гранульозу та глікоген, що накопичуються в клітинах мікроорганізмів.

Виявлення джгутиків – складні методи фарбування (Леффлера, Грея, Петрука, Шенка, Морозова, Лабінської, Бенін’єтті), які дозволяють помітити джгутики при мікроскопіюванні з імерсією (див. Імерсія).

Виявлення ендоспор у бактерій – проводиться за допомогою складних методів фарбування. Всі методи грунтуються на комбінованій дії барвників і температури з подальшим знебарвленням цитоплазми клітини і її контрастним фарбуванням (методи Пешкова, Дорнера, Шефера-Фултона, Гансена). Крім того, ендоспори можливо виявити і люмінесцентним методом.

Виявлення ядерної речовини мікроорганізмів– складні методи фарбування, в результаті яких ядерна речовина клітини забарвлюється у фіолетовий (методи Романовського, Пікарського) або червоно-фіолетовий колір (метод Фьольгена).

Г

ГНОТОБІОТИ – безмікробні дослідні тварини, яких вирощують в стерильних умовах.

ГРАМА СПОСІБ ФАРБУВАННЯ – складний спосіб фарбування, який використовують для диференціації бактерій. Здатність бактерій фарбуватися за Грамом залежить від складу клітинної стінки. Всі бактерії поділяють на дві групи: грампозитивні, які утворюють стійкий комплекс генціанвіолета з клітинними сполуками та грамнегативні, які віддають фарбу під дією сильних розчинників (спирт). Згідно з методикою фарбування існує класичний метод Грама та метод в модифікаціях Синьова, Ніколя, Бьорка, Хукера, Еткінса, Калини.

З

Змішана КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ –сукупність мікроорганізмів багатьох видів, які ростуть на природних поживних середовищах і можуть складатись із представників одної або різних морфологічних груп.

I

ІМЕРСІЯ – засіб збільшення оптичних характеристик мікроскопа внаслідок нанесення на мікроскопічний препарат краплі особливої кедрової олії, в яку заглиблюється об’єктив.

ІМУНІЗАЦІЯ – оральне або парентеральне введення антигену в макроорганізм з метою створення специфичної несприятливості мікроорганізму до певної інфекційної хвороби.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – система дослідів (див. Бактеріоскопічні, Бактеріологічні, Серологічні методи). Направлена на визначення виду мікроорганізму. Ідентифікують мікроорганізм, спираючись на виявлені морфологічні, культуральні, біологічні та біохімічні ознаки.

ІНКУБАЦІЯ – культивування мікроорганізмів впродовж певного часу при постійній температурі, вологості, тиску.

К

КОМПЛЕМЕНТ – неспецифічний фактор природної резистентності у тварин і людини. Комплемент являє собою систему білків сироватки крові, здатних до самоорганізації, які опосередковують реакції гуморального імунітету та фагоцитозу. Білки системи комплементу послідовно приєднуються до комплексу антиген-антитіло і викликають лізис чужорідних клітин.

КУЛЬТИВУВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – вирощування мікроорганізмів у штучних умовах.

КУЛЬТИВУВАННЯ ГЛИБИННЕ – вирощування мікроорганізмів на рідкому поживному середовищі в спеціальних апаратах (колбах, ферментерах) при постійному перемішуванні.

КУЛЬТИВУВАННЯ БЕЗПЕРЕРВНЕ –вирощування мікроорганізмів у спеціальних апаратах при постійній температурі, рН та інших умовах. Це досягається завдяки постійному надходженню в апарат свіжих поживних речовин і постійному виведенню продуктів обміну.

КУЛЬТИВУВАННЯ ПЕРІОДИЧНЕ –вирощування мікроорганізмів на твердому або рідкому поживному середовищі, на якому накопичення біомаси або необхідного продукту мікробного синтезу відбувається без заміни поживного середовища і без виведення продуктів метаболізму

КУЛЬТИВУВАННЯ ПОВЕРХНЕВЕ – вирощування мікроорганізмів на поверхні твердого або рідкого (без перемішування) живильного середовища.

КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ –мікроорганізми, виділені з різноманітних середовищ і вирощені на різноманітних за консистенцією (найчастіше – твердих) субстратах (див. Субстрат).

Л

ЛІОФІЛІЗАЦІЯ – одержання сухих культур мікроорганізмів шляхом висушування їх із замороженого стану (-76°С) в глибокому вакуумі.

М

МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД – виділення із природного матеріалу чистої культури мікроорганізму та вивчення особливостей його розвитку на специфічних поживних середовищах. Найчастіше такий метод застосовується при діагностиці інфекційних хвороб.

МІКРОСКОПІЧНИЙ МЕТОД – вивчення мазків з нативних матеріалів під мікроскопом з метою характеристики морфологічних ознак мікроорганізму (форма, рухливість, розмір, наявність спор, капсул та ін.).

Р

РЕАКЦІЇ СЕРОЛОГІЧНІ – методи визначення невідомого антигену по відомій стандартній сироватці або невідомих антитіл по стандартному антигену (див. Антиген, Антитіла). Суть реакцій полягає в утворенні комплексу між антигеном і антитілом.

РЕАКЦІЯ АГЛЮТИНАЦІЇ – один з типів серологічних реакцій (див. Реакції серологічні). Проявляється в тому, що при змішуванні імунної сироватки з суспензією мікроорганізмів – збудників захворювання, відбувається їх склеювання. Внаслідок цього утворюється характерний осад (аглютинат), а рідина над осадом стає прозорою.

РЕАКЦІЯ ЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕМЕНТУ –один з типів серологічних реакцій. Характеризується адсорбцією комплементу на комплексі антиген-антитіло (див. Антиген, Антитіло, Комплемент). Для виявлення адсорбції застосовують індикаторну гемолітичну систему. При наявності вільного, незв’язаного з антигеном комплементу відбувається гемоліз еритроцитів. В такому випадку реакція вважається негативною. Відсутність гемолізу свідчить про позитивну реакцію.

РЕАКЦІЯ ПРЕЦИПІТАЦІЇ – один з типів серологічних реакцій. Проявляється в тому, що при змішуванні колоїдного розчину молекулярних антигенів із специфічними антитілами в реакційному середовищі утворюється комплекс антиген-антитіло, який має назву «смуга преципітації» (див. Антитіло, Антиген).

РОМАНОВСЬКОГО-ГІМЗА МЕТОД ФАРБУВАНЯ –метод, який використовують в клінічних лабораторних дослідженнях для фарбування мазків з метою виявлення певних внутрішніх структур в клітинах мікроорганізмів.

С

СЕРОЛОГІЧНИЙ МЕТОД –виявлення за допомогою специфічних реакцій антитіл, які утворюються в макроорганізмі у відповідь на проникнення збудника хвороби або ідентифікація невідомого антигену за відомою антисироваткою.

СУБСТРАТ– в мікробіології – поживне середовище для розвитку мікроорганізмів.

Т

ТІНКТОРІАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ – здатність мікроорганізмів сприймати різні барвники.

Ф

ФЕРМЕНТАЦІЯ – див. Культивування мікроорганізмів.

ФІКСАЦІЯ ПРЕПАРАТУ –спосіб збереження зажиттєвої структури мікробних клітин дією на них фізичних (температура) та хімічних (спирт, ацетон, солі важких металів та ін.) факторів.

Ц

ЦИЛЯ-НІЛЬСЕНА МЕТОД ФАРБУВАННЯ – складний метод фарбування бактерій, який застосовують для виявлення кислотостійких бактерій, клітинна стінка і цитоплазма яких має підвищений вміст жирів, ліпідів та воскових речовин .

Ч

ЧИСТА КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ – сукупність мікроорганізмів одного виду, яка вирощена на штучному поживному середовищі.

Додаток 2. Перелік інфекційних захворювань

Додаток 3. Морфологічна характеристика патогенних мікроорганізмів

Додаток 4

СХЕМА ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

(збудники інфекцій – клітинні мікроорганізми).

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 678
• Далее ⇒