Загальна характеристика хворих на ревматоїдний артрит

У всіх пацієнтів спостерігався класичний РА: симетричне ураження дрібних суглобів і великих, повільно прогресуюче протікання і швидко прогресуюче, остеопороз + звуження суглобової щілини. У більшості пацієнтів були виявлені порушення функцій ОРА.

Тривалість хвороби - від 9 місяців до 25 років. По функціональній спроможності хворі розподілились наступним чином (в балах): 0 – збережена (20%), І - збережена професійна спроможність (50%), II - втрачена професійна спроможність (30%). Характеристику групи можна розглянути в наступній таблиці 1.1 :

Таблиця 1.1

Загальна характеристика хворих на ревматоїдний артрит

Клінічна характеристика хворих на РА дослідницької групи

Користуючись об’єктивними даними, анамнезами хворих, порадами лікаря та наукових керівників було охарактеризовано хворих дослідницької групи. А також розподіл дослідницької групи на три підгрупи в залежності від віку, стадії та тривалості захворювання і супутніх захворювань. Це було потрібно для полегшення визначення конкретних методик для кожного пацієнта.

До першої підгрупи хворих увійшло 2 людини у віці 38 і 45 років жінки з діагнозом: РА, функціональна спроможність збережена, відмічений навколо суглобовий остеопороз.

І і ІІ стадії захворювання, тривалість захворювання від 9 місяців до 8 років, повільно прогресуюче протікання хвороби.

Основні скарги I підгрупи:

А) скутість у суглобах верхніх та нижніх кінцівок, болі, обмеження рухів, припухлість суглобів, дрібних суглобних кісток, перших пальців обох стоп, гомілковостопних, плечових, ліктьових, оніміння пальців рук і стоп. Іноді хворих цієї підгрупи непокоїли періодичні болі у поперековій області, особливо на зміну погоди. Крепітацій при русі суглобів не виявлено.

Б) скутість у суглобах верхніх та нижніх кінцівок, яка тривала протягом 1 години після сну, на болі у суглобах, припухлість в дрібних суглобах кистей, перших пальців обох стоп, гомілковостопних, плечових, ліктьових колінних суглобах, оніміння пальців рук і стоп.

Показники аналізу крові:

А) Показник. Значення норма. Одиниці. Еритроцити. 3,58; 3,7-4,7. ШОЕ 35 мм/год. Сіромукоїд 0,270; 0,13-0,2 од. опт.пл. ДФА 160од.

Б) Аналіз крові: ер. 4,02*1012/л, ШОЕ 41 мм/год. С-реактивний білок (++). ДФА 280од.

Рентгенографія:

А) Кістково-м'язова система відповідає віку, тонус і сила м'язів збережені: м’язи безболісні. Хребет не деформований. Відмічена припухлість, болі і важкість рухів у дрібних суглобах кистей, гомілковостопних, плечових, ліктьових, колінних суглобах і легка гіперемія над даними суглобами. Крепітації при русі суглобів не виявлено. Навколо суглобовий остеопороз, поліартрит І стадії.

Б) на рентгенограмах суглобів кистей і колінних суглобів відмічено тільки навколо суглобовий остеопороз (І стадія).

В ІІ підгрупу увійшло 5 осіб - жінки у віці від 46 до 55, які страждають клімактеричними розладами, з діагнозом:РА. Супутні захворювання цих жінок: атеросклеротичний кардіосклероз, артеріальна гіпертензія, II і І стадії, невроз. Давність захворювань цієї підгрупи від 2 до 12 років. Повільно-прогресуюче протікання хвороби, ступінь активності мінімальний та середній. Функцій на спроможність – І.

Скарги на:

А) болі в дрібних суглобах кистей, гомілковостопних і колінних, ранкову скутість протягом 30 хвилин. 2 роки тому припинилися менструації. В той же період примітила появу потовщень в кінцевих флангів пальців, а також стали турбувати болі в лівому колінному суглобі під час ходьби, відчувала хруст в ньому. Неодноразово лікувалася на грязьових курортах.

Б) болі в суглобах рук і ніг при рухах і в спокої, ранкову скутість протягом 3 годин, загальну слабкість. після перенесеного грипу і пневмонії з'явилися припухлість і болі в дрібних суглобах кистей, збільшилися болі і припухлість в правому колінному суглобі, в ньому також появилася припухлість. В наступні 2 роки загострення бували кожен рік, болі і припухлість спостерігалися в променево-зап'ястних суглобах і лівому колінному, дрібних суглобах ступній.

Об'єктивні дані:

А) шкіряні покрови бліді, лімфатичні вузли не збільшені.

Б) шкіра і видимі слизисті бліді. Відмічається дефігурація 3-4 проксимальних між фалангових суглобів правої кисті, припухлість і обмеження рухів в лівому променево-зап'ястному суглобі, п'ястно-фалангових суглобах, колінних суглобах за рахунок ексудативних і проліферативних явищ. Виражена атрофія м'язів на тiлі кистей.

Лабораторні дані:

А) ер. 2,86*1012/л, ШОЕ 38мм/год., ДФА 280 од., С-реактивний білок (+).

Б) ер. 3,08*1012/л; ШОЕ 33мм/год., ДФА 240 од.

Рентгенограма:

А) відмічається помірний остеопороз, особливо в кістках зап'ястя і п'ястя. Щілини променево-зап'ястних суглобів звужені. Відмічається звуження щілин першого,другого п'ястно-фалангових суглобів і проксимального між фалангового суглоба IV пальця лівої кисті. В області дистальних міжфалангових суглобів невеликі краєві кості розростання.

Б) суглобові щілини лівого променево-зап'ястного і правого колінного суглобів різко звужені.

Діагноз:

А) РА в сполученні з деформуючим остеоартрозом, сіропозитивний, активність II (середня). Стадія II функціональна спроможність І ступеню. Деформуючий остеопороз приєднався після припинення менструацій, під час клімаксу.

Б) ревматоїдний поліартрит, сіропозитивний. Активність II, стадія II.

В III підгрупу увійшли 3 людини, хворих на РА з вісцеритами: жінка 56 років і чоловіки 58 і 57 років. В одному випадку у цих трьох хворих не тільки враження ОРА, але й виявляється зволікання у процес внутрішніх органів (ССС, враження нирок).

Скарги: на болі майже в усіх суглобах, більше в колінних і гомілковостопних суглобах при ходьбі, правому ліктьовому і променево-зап'ястному суглобах при русі, скутість в ранкові години, слабкість, запаморочення, плаксивість, роздратованість, болі в тазостегнових суглобах при ходьбі.

3.1 Програма фізичної реабілітації хворих на ревматоїдний артрит(РА)

В гострому періоді захворювання ЛФК не призначається. При покращенні загального стану (зменшення припухлості суглобів, болю, зниження температури) необхідно активізувати хворого. Наприклад, при РА кисть кладуть в положення розгинання пальців, що досягається спеціальними лонгетами або мішечками з вантажем. Нижнім кінцівкам також придають по можливості розігнуте положення для попередження контрактур в тазостегнових і колінних суглобах [18].

Початкові фізичні вправи. Мета і завдання початкових фізичних вправ:

- підвищення тонусу ЦНС і створення у хворого впевненості в сприятливому результаті лікування;

- активізація діяльності ССС і дихальної системи;

- поліпшення загальної і місцевої гемодинаміки, трофічних і регенеративних процесів у суглобах і навколишніх тканинах, зменшення їх набряку;

Дихальні вправи. Мета і задачі дихальних вправ:

- зміцнити дихальні м’язи і розвити грудну клітку;

- підготувати хворих до наступних фізичних комплексів вправ;

Вправи

1. В.п. – лежачи у ліжку. Зробити повільний глибокий вдих, заповнюючи при цьому повітрям нижню частину легенів і випинаючи живіт, потім, продовжуючи вдих, заповняти середню та верхню частину легенів. Видихнути, опускаючи груди і поступово втягуючи живіт. ( 4 - 6 р.)

2. В.п. – те ж саме. Надування гумових кульок. (3 - 4р.)

3. В.п. – те ж саме. Зробити глибокий вдих. При видиху промовляти звуки „ф-ф-о-о”. (4 – 5р.)

4. В.п. – те ж саме. Зробити видих, потім повільний глибокий вдих – затримати дихання на 1-2с. Повільно видихнути (3 – 4р.)

5. В.п. – те ж саме. Вдих „задувати свічку” – видих (5р.)

6. В.п. – стоячи. Дихання носом. Закривати рот і дихати однією ніздрею (друга затиснута пальцем). Потім починати дихати обома одночасно. Стежити за тим, щоб був закритий рот.

7. В.п. – те ж саме, ніс затиснути пальцями. Голосно і повільно рахувати до десяти, потім глибокий вдих і видих через ніс, щільно закривати рота (3 – 5р.)

Ці вправи чергуються з перервами в 10 – 15с. для попередження гіпервентиляції легенів.

Фізіотерапія. Мета і завдання фізіотерапії: для протизапального, знеболюючого впливу на суглоби; активізації функції надниркових залоз, імунологічних процесів; покращення мікроциркуляції і трофіки тканин, зменшення їх набряку; відновлення і збереження функції суглобів. У гостру фазу розвитку захворювання використовують УФО, електрофорез лікарських речовин, діадинамотерапію, індуктотермію і ультразвук на ділянку надниркових залоз [13].

Лікарняний період реабілітації.

Застосовують лікувальний масаж

- для зменшення болю, ригідності і атрофії м’язів, протидії розвитку контрактур, поліпшення кровопостачання і трофічних процесів, розсмоктування набряку у суглобі і навколишніх тканинах;

- для підготовки м’язів до виконання спеціальних фізичних вправ.

Проводять масаж м’язів ураженої кінцівки, використовуючи прогладжування, розтирання і розминання невеликої інтенсивності. Масаж застосовується перед початком заняття з ЛГ і в процесі її проведення комбінується з пасивними та активно-пасивними вправами [1].

Фізіотерапія. Після затихання гострих проявів хвороби додається мікрохвильова терапія, магнітотерапія, ультразвук та індуктотермія на ділянку суглоба [17].

ЛФК. Цілі і завдання ЛФК:

- підвищення тонусу ЦНС і створення у хворого впевненості в сприятливому результаті лікування;

- активізація діяльності ССС і дихальної системи;

- поліпшення загальної і місцевої гемодинаміки, трофічних і регенеративних процесів у суглобах і навколишніх тканинах, зменшення набряку;

- попередження контрактур і порочних положень, руйнування неповноцінних тимчасових компенсацій;

- поступове відновлення функції уражених суглобів [14].

Ізометричні вправи

Комплекс вправ для нижніх кінцівок

Ізометричні вправи

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 456
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒