II. Режисерський задум заходу

Курсова робота

З предмету «Режисура театралізованих заходів»

На тему:

«Постановочний план театралізованого заходу»

«Ой на Івана та й на Купала»

Обрядове дійство до свята Івана Купала

Виконала:

Студентка IV курсу

Денної форми навчання

Режисерської групи НХТ

Пришляк Ірина

Викладач:

Маркелова І.В.

Львів 2015

Режисерський аналіз сценарію

Режисерський задум заходу

Документація

Сценарій

(Свято розпочинається виходом на сцену юрби хлопців і дівчат із заквітчаним колесом та з піснею «Ой на Івана, та й на Купала».)

Виконавці разом:

“З Купалом, будьте здорові!»

Дівчина:

Вже так повелося ще здавна в народі,

Щоб порядок був і на воді, і в хороводі,

Купала й Купайлоньку треба обрати,

Їх розпорядниками свята назвати.

Чи згода?

Всі: Згода!

Дівчина: Кого ж оберемо Купайлонькою?

Всі: Хай Купайлонькою буде Оксана.

Дівчина: А кому бути Купайлом?

Всі: Андрієві бути Купайлом!

(Купайло і Купайлонька виходять на центр майданчику, вклоняються і говорять: «Дякуємо за довіру!» )

Купайлонька: Бажаємо веселитися всією душею.

Купайло: Хай пісня купальська летить над землею.

( Звучить пісня «Вербовая дощечка» дівчата і хлопців танцюють.)

Купайлонька: Липнева ніч маленька, збирайтесь, дівчата, швиденько Та будемо Мариноньку наряджати, пісні купальські співати!

Купайло: А ми, хлопці, тим часом, хмизу для вогнища пошукаємо!

(Хлопці йдуть за хмизом, дівчата ставлять всередину кола Мариноньку, яку будуть наряджати, та підносять їй справжні польові квіти.)

Дівчина 1:

З барвінку тобі зеленого листочки,

Щоб були веселі твої дівочі рочки.

Дівчина2:

Вплели у віночок пахучої м’яти,

Щоб батька і матір завжди пам’ятати.

Дівчина 3:

Будь, Маринонько, вродлива

Рум'яна та жартівлива.

Дівчина 4: Гарна, як квіточка, весела, як пташечка….

(Дівчата співають купальську пісню «Кругом Мариноньки» відбувається обряд прикрашання Мариноньки (дівчата по черзі підходять та одягають на неї елементи святкового українського костюму))

Маринонька: Спасибі вам, подруженьки, що добру та розуму мене навчаєте, Не дивіться, що маленька, я весела й чепурненька, Вмію прясти, готувати, пісень українських співати…

Маринонька: Дівчата, гайда до річки, пустимо наші віночки на воду, щоб стала вона цілющою, та дізнаємося, в якій стороні суджений живе!

Купайлонька:Е-е ні, так не годиться, треба попросити у діда Водяника дозволу на це.

Разом: Вийди, вийди з глибини, вийди, діду Водяний, дозволь нам купатися, з водою гратися, пускати віночки, вести таночки!

(З'являються Русалки разом з водяником Танцювальна композиція «Русалоньки»під композицію Інни Сигняківської «Ой на Івана та й на Купала» )

Водяник: Я цар Водяник, а прийшов я сюди, Повеліти всім вам не боятись води, Щоб здорові були, як цілюща вода, Щоб красиві були, як полтавська земля, Ласкаво прошу, купайтеся, співайте, розважайтеся, Хай буде ваша міць молода, як чиста джерельна вода. Щоб мої слова збувалися, треба, щоб ви у воді скупалися!!

( Водяник починає кропити водою гостей свята Звучить пісня «Ой, говорила чиста вода».)

Водяник:Рано ще вінки на воду пускати, час Марену вшанувати. Я бачу, ви часу не втрачали, вже Марену заквітчали. Тож за руки беріться, у коло ставайте та в хороводі Марену розквітчайте!

(Дівчата водять хоровод, відривають від Марени гілочки зі стрічками, які роздають глядачам, приговорюючи: Даю вам цю гілочку, щоб в огороді краще огірки в’язалися, А цю гілочку треба під дах запхнути, щоб у хаті багатство велося, А цю гілочку киньте у річечку, щоб дощ ішов… А цю гілочку покладіть дитині у колисочку на міцний та здоровий сон. Хлопці з'являються з Купайлом. )

Хлопці до дівчат: Поки наші дівчата Марену квітчали, вінки заплітали, а ми їм вже й судженого підшукали.

Дівчата: Що в городі бурячки вузькими рядками, розпрокляті парубки сміються над нами?

Хлопці: Бачу, хлопці, нам дівчат не спинити, беріть Купало, будемо палити!

(Хлопці підпалюють Купало)

Купайлонька: Загралися ми з вами, дівчата, пора вінки на воду пускати та долі своєї шукати.

(Танець з віночками,звучить пісня «Ой говорила чиста вода»)

Купайлонька: Свята водице, люба сестрице, На вінку поворожи, мені долю підкажи.

(Купайлонька запрошує дівчат та гостей до води запустити віночки Звучить пісня «Ой, пливи вінок», всі бажаючі пускають вінки. )

Купайлонька: Подивіться, дівчата, яку купу хмизу хлопці навозили!

Дівчина: Здається мені, що бракує трохи на підпал. Купайло: То, може, і громада допоможе, та й кине до нашого вогнища хоч трісочку, щоб і ваші негаразди згоріли на Купальському вогні.

(Запрошують глядачів кинути хмизу в багаття.)

Купайлонька: Палай, гори багаття Купала! Ясним вогнем засвітися, вільними іскрами вгору злети

(розпалюється багаття. Молодь парами стрибає через вогонь, водить хороводи. Звучить композиція «Ой на Івана та й на Купала»)

Купайлонька: Нехай сьогоднішня ніч принесе оновлення, очищення від хвороб, дасть заряд бадьорості, нові сили для праці, а коханим – любов та злагоду!

Купайло: Хай над вами завжди горить щаслива зірка!

Зміст

I. Режисерський аналіз сценарію

· Обгрунтування вибору

· Тема

· Ідея

· Основні епізоди сценарію та їх теми

· Сценарно-режисерський хід

· Конфлікт

· Прив’язка

· Літературний та документальний матеріал

· Дійові особи та їх характеристики

· Форма та жанрова різновидність

II. Режисерський задум заходу

· Атмосфера.Темпоритм

· Просторово-образне рішення

· Музика

III. Документація

· Перелік виконавців

· Виписка на костюм та взуття

· Виписка на грим

· План репетиційної роботи

· Графік роботи над заходом

IV. Сценарій

Обгрунтування вибору:

7 липня українці святкують найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, трансформувалося в церковне свято.

Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня, або 24 червня за старим календарем. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала, а в окремих місцевостях побутували навіть такі назви, як Іванець, на Буковині – Іван Лопушник.

Але народна пам’ять зберегла Купальську обрядовість та пісні, які, як гаївки та колядки, належать до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя – Сонця. Звичайно, багато чого було втрачено за останнє століття, коли йшла відверта боротьба з національними традиціями і народними обрядами.

Головні персонажі свята - Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються, відповідно, хлопцями й дівчатами або виготовляються як опудала. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби - Купайлиця.

Саме тому я вирішила обрати це свято і відобразити якомога краще національний колорит у своєму обрядовому дійстві «Ой на Івана та й на Купала»,адже скільки у ньому таємничості,невідомого,чарівного та магічного,а ще надзвичайно багато звичаїв,обрядів та традицій.

Тема:

Тема-це коло життєвих подій та явищ,які художньо досліджуються і розкриваються в сценарії.

В уявленні наших предків-слов’ян свято Купайласимволізує собою шлюб Сонця і Води, тому у реліктових дійствах відбиті залишки предковічної символіки, єдність людини з природою, очищення її вогнем і водою, цілющими травами.

За народними повір’ями, у цей день «Cонце грає», трави і квіти мають особливу магічну силу, а опівночі чарівним цвітом розквітає папороть, і тому, хто її знайде, дістануться скарби, достаток, багатство, здоров’я.

Старовинне народне свято, як дарунок пращурів, дійшло до нас з глибини тисячоліть, втративши на перелогах долі чимало цікавих поетичних деталей – адже традиції, як і люди, мають свою історію, тому в різних регіонах України, а також в Білорусі, країнах Балтії його справляють по-різному, хоча структура в цілому залишається однаковою.

Отже,тема моєї композиції-єдність людини з природою, її очищення за допомогоюнародно-обрядових дійств

Купало

(хлопець 18 років,розпорядник свята Івана Купала,одягнений у український національний костюм який уособлює чоловічу основу свята сонця)

Купайлонька

(молода дівчина 18 років,розпорядниця свята Івана Купала разом із Купалом,одягнена в національний український костюм-стрій)

Маренонька

(дівчина 18-19 років,обрана як найкрасивіша для проведення обряду прикрашення і вшанування Марени,одягнена у довге плаття-вишиванку,босоніж,,прикрашена польовими квітами,українськими елементами національного костюму)

Водяник

(дід з сивою бородою довгою та вусами ,одягнений у лляні штани та зелену сорочку,голова усього Водяного царства)

Русалки

(3 дівчат,одягнені у довгі зелені плаття,помічники Водяника)

Форма та жанрова різновидність:

Форма-це сукупність систем,прийомів,засобів виразності змісту,що диктується процесом зображення в часі і просторі з одного боку,і художньою ідеєю- з іншого.

Форма мого сценірю «Ой на Івана та й на Купала» є обрядове дійство,яке завдяки своєму способу подачі матеріалу розкриває проблематику і ідею сценарію.

Жанр(з французького «Вид») визначається ідейно-емоційною трактовкою життєвого матеріалу. Це кут зору,погляд автора чи режисера на події,що зображуються.

Жанр мого обрядового дійства є фантастична драма

Атмосфера.Темпоритм:

Важливе завдання режисера-це створення атмосфери майбутнього заходу.

Засоби створення атмосфери:

· Світло

· Декорації

· Костюми

· Гра актора

· Музика

Атмосфера мого обрядового дійства «Ой на Івана та й на Купала» несе позитивний,святковий характер,вона добра,щира,світла.

Атмосфера заходу розкривається через костюми дійових осіб(український національний одяг) та реквізити.

Музика,що присутня у заході створює атмосферу і темпоритм,характеризує головних героїв та доповнює їхні образи.

Музика(стримана,колоритна,горда,прозора),слова та елементи театралізації допомагають визначити темпоритм заходу і відіграють велику та важливу роль в сценарії обрядового дійства «Ой на Івана та й на Купала».

Темпоритм композиції переважно дійовий,впевнений та урівноважений,що постійно змінюється по наростанню. Мізансцени впродовж постановки легкі,перехресні та кругові,дугові

Просторово-образне рішення:

Мізансцена-це розташування дії в просторі. Мізансцена є пластичним вирішенням сценічної дії.

Мізансцена-це розташування акторів на сцені. Один з найважливішиих засобів образного виявлення внутрішнього змісту постановки. Мізансцена є істотним компонентом режисерського задуму. Через систему мізансцен режисер надає постановці певну пластичну форму.

Кожна мізансцена має бути психологічно виправдана акторами,виникати природно і органічно.

В моєму обрядовому дійстві «Ой на Івана та й на Купала» мізансцени дійові,легкі,виразні,життєво оправдані. Всі вони відповідають темпоритму постановки.

Під час обрядового дійства були використані перехресні,фронтальні мізансцени. Протягом всієї постановки використовується різноплановість сценічного простору:перший,другий і третій плани,авансцена,а також використовується просценіум.(Наприклад:на початку заходу сценічна дія відбувається на авансцені,в першому та другому епізоді головні герої знаходяться на першому плані і авансцені,а у кульмінації та фіналі дія відбувається на просценіумі)

Різноплановість сценічного простору мізансценічно обігрується акторами композиції.

Музика:

Надзвичайно важливе значення музика має у театралізованому дійстві. Музика починається у слові,триває ритм,в мелодії промови. Музика становить справжню сутність театралізованого дійства. Можна сміло сказати,коли театральне дійство не музичне,не ритмічне це погано поставлене дійство. Музика вчить нас почути те,що в театральному побуті називається атмосферою заходу,те,що сприймається як внутрішнє зерно,як несказаний сенс,те,що заражає поселяється в душу глядача.

На початку,в зав’язці мого обрядового дійства звучить композиція «Вербовая дощечка» під яку дівчата та хлопці ведуть хоровод. Ця пісня гармонійно створює атмосферу заходу,влучно підкреслює характеристику героїв

У розвитку дії відбувається прикрашання Мареноньки і дівчата виконують акапельно купальську пісню «Кругом Мареноньки».Вона чудово підкреслює колорит цього обряду,характеризує та ілюструє в яскравих та влучних барвах цей обряд,допомагає глядачу перенестись у світ персонажів і відчути всю сутність дії.

У кульмінаційному епізоді моєї постановки звучить автентична композиція в сучасній обробці Інни Сигняківської «Ой на Івана та й на Купала»,де з’являються русалки та Водяник,які танцюють під цю пісню. Далі водяник кропить водою гостей свята перед вшануванням Марени і в той час звучить музична композиція «Ой говорила чиста вода»

У фінальному епізоді мого обрядового дійства звучить композиція «Ой говорила чиста вода»,дівчата танцюють з віночками і готуються пускати їх на воду.Коли дівчата пускають вінки на воду вони акапельно співають пісню «Пливи віночку».

І завершує епізод фрагмент композиції Інни Сигняківської «Ой на Івана та й на Купала» Дівчата та хлопці розпалюють Купало,стрибають через багаття,водять танки.

У цьому заході музика була невідємною частиною усієї постановки на сцені. Вона ілюструвала,створювала певну атмосферу для глядача,що допомогло йому повніше відчути сценічну дію,доповнити і урізноманітнити свої враження від видимого на сцені. Музика ж відіграла одну з найважливіших ролей у цьому дійстві і саме завдяки українській пісні глядач має можливість зрозуміти,що саме таку духовну спадщину нам варто берегти і цінувати,адже це наше-українське.

Перелік виконавців:

Дівчата:Юськів Юля,Лещишин Оксана

Хлопці:Стріжик Андрій,Геречка Ярина

Купало:Носов Олександр

Купайлонька: Юськів Юля

Маренонька:Бонящук Орися

Водяник:Козлов Павло

Русалки:Чопик Маряна,Павлицька Марія,Сольська Оля

Виписка на костюми та взуття:

Виписка на грим:

План репетиційної роботи:

Графік роботи режисера:

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 89