Сутність і форми земельної ренти. Ціна землі

 

Земельна рента- це доход, що одержується від використання землі, Умовою утворення земельної ренти е оренда землі.

Оренда землі- це форма землекористування, при якій власник передає земельну ділянку на певний термін іншій особі - орендареві з метою ведення господарства.

Орендна плата - це результат оренди землі, сума,яка включає в себе: 1) відсоток на капітал, вкладений у землю, амортизацію на наявні на землі будівлі, споруди, що належать землевласникові. 2) земельну ренту, тобто плату за користування землею.

Земельна рента зумовлена особливостями сільськогосподарського виробництва.

В сільському господарстві існують два види монополії:

монополія приватної власності на землю.

монополія на землю як на об'єкт господарювання.

Особливість землі як унікального засобу виробництва полягає в тому, що земля не відтворюється. Тому в сільськогосподарський оборот включаються всі земельні ділянки, незалежно від їх якості, тобто як родючі, так гірші ділянки землі, бо суспільство потребує продукції сільського господарства не може відмовитися від останніх. Тому в сільському господарстві, на відміну від інших галузей народного господарства, ринкова ціна на сільськогосподарську продукцію формується не за середніми умовами виробництва, а за умовами виробництва на гірших ділянках землі щодо родючості та місцеположення. Отже, ціна виробництва на сільськогосподарську продукцію забезпечує середній прибуток орендарям гірших ділянок.

Орендарі середніх І кращих ділянок землі одержують, таким чином. додатковий прибуток, диференційну ренту.

Дифрента– це різниця між суспільною вартістю одиниці сільськогосподарської продукції, що формується за затратами на гірших земельних ділянках, та індивідуальними затратами виробників, які працюють на кращих і середніх земельних ділянках,

Дифрента поділяється на дифренту I та дифренту II.

Дифрента I- це додатковий прибуток, що одержується на середніх і кращих ділянках землі завдяки природній родючості ґрунтів, а також на ділянках землі, розташованих ближче до ринку збуту.

Дифрента ІI- це додатковий прибуток, пов'язаний з економічною (штучною) родючістю ґрунтів. Вона пов'язане з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, є результатом додаткових вкладень орендарем капіталу: зрошення, осушення, внесення добрив, нові технології обробітку ґрунту. Внаслідок цих заходів орендар одержує більший урожай і додатковий прибуток. Дифренту I привласнює землевласник, дифренту II -землекористувач, орендар.

Окрім диференти, існуєабсолютна рента. Вона пов'язана з приватною власністю на землю, внаслідок чого вона не включається в міжгалузеву конкуренцію. Це приводить до відмінності органічної будови капіталу в сільському господарстві порівняно з промисловістю. Внаслідок цього сільськогосподарська продукція продається не за цінами виробництва, а за вартістю. Додаткова вартість залишається у землекористувача і розподіляється після цього між землевласником та орендарем.

Земля не має вартості, однак є предметом купівлі і продажу на ринку, тому її ціна визначається особливим чином.

Ціна землі– це капіталізована земельна рента. Власник землі продає землю по такій ціні, щоб сума, отримана від її продажу і покладена в банк, приносила б не менший доход, ніж одержувана ним земельна рента. Отже, ціна землі залежить від ренти і позичкового відсотка. Така ціна називається ірраціональною.

Ціна землі= .