НЕСПРИЯТЛИВІ ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНІ ПРОЦЕЦИ І ЯВИЩА

Посухи – довготривала нестача вологи при високій температурі повітря, в результаті якої вичерпуються вологозапаси в грунті. Найбільш поширені посухи на південному сході України, їх повторюваність через кожні 2-3роки (а в районі Скадовськ-Перекоп-Сиваш – через рік). Межа посух проводиться по лінії: Кодима-Черкаси-Гребінка-Новгород-Сіверський. Формуються здебільшого в арктичному бідному вологою повітрі в результаті його довготривалого прогрівання в антициклонах. Заходи по боротьбі з посухами: збільшення та більш повне використання вологозапасів у грунті шляхом снігозатримання, лісомеліорації, зрошення, а також посівів в оптимальні строки; виведення посухостійких сортів рослин.

Суховії – гарячі і сухі вітри при температурі повітря понад 25ºС, відносній вологості менш 30%,швидкості понад 5 м/сек. Особливонебезпечні в період цвітіння і визрівання сільськогосподарських культур.

Примітки: * – в знаменнику – кількість опадів за теплий сезон (квітень-жовтень)

** – Агрокліматична зона південного степу відповідає фізико-географічний зоні південного і сухого степу.

В зоні сухого степу кількість опадів 350 мм; в теплий сезон – 221 мм.

Найбільша вірогідність суховіїв в південно-східних областях (понад 20 днів на рік), що зумовлено напрямком цих вітрів, які виникають по західній і південно-західній периферії антициклонів, розташованих над південно-східним районом Східно-Європейської рівнини.На Полтавщині фіксується близько 3-10 днів з суховіями. Особливо небезпечні інтенсивні суховії (4-7 на пд.сході; 1-2 дні в рік на Полтавщині).

Пилові та чорні бурі виникають як зимою, так і літом, в умовах сухого і розпушеного грунту при вітрах із швидкістю понад 15 м/сек. Сильні бурі спостерігалися в 1966-72рр, 1974, 1984 р. (особливо великої інтенсивності – в січні-березні 1969 р., коли було переміщено мільони тон грунту).

Іншими несприятливими явищами є:

Сильні вітри (понад 15 м/сек), характерні для гір; шквали – різкі пориви вітру (на Полтавщині 1 раз в 5 років); смерчі (на Україні 1 -2 на рік). Максимальна швидкість вітру 50м/с (180км/год) була зареєстрована 24 грудня 1947 року на метеостанції Ай-Петрі у Криму.

· сильні хуртовини (сніг з сильним вітром) – найчастіші в пд.-сх. і пн.-сх. районах (понад 5 днів на рік);

· сильні тумани (з видимістю до 100 м.),які більш характерні для холодного півріччя. Найчастіше (до 80 днів) бувають в гірських районах; часті на височинах; найрідше – на низовинах і степу.

· Сильнаожеледь (діаметром понад 20 мм)спостерігається при адвентаціїтеплого вологого повітря на охолоджену поверхню і тому частіше буває в пд. і пд.-сх. районах.

Грози (сильний дощ) – понад 50 мм опадів на протязі 12годин і менше, розвиваються на холодних фронтах, або при пд.-зх. циклонах влітку. Найчастіші в Криму (більш 6); наПолтавщині 2-3. Рекордна разова кількість опадів (256 мм) зареєстрована 09.08.1973 р. в Криму, та смт. Підгайці – 282 мм (13.07.1957 р.). Добова кількість опадів у 278мм була зафіксована Карадазькою обсерваторією ( АР Крим) 2 вересня 1991 року.

· Сильний град (діаметром понад 20 мм) виникає при інтенсивній конвекції на холодних фронтах. Спостерігається 4-6 днів в горах, менше – на височинах. На Полтавщині – в червні 1972 р. зафіксовані окремі градини діаметром до 118 мм;

· Заморозки – зниження температури повітря біля поверхні грун­ту до 0ºС і нижче в вегетаційний період (переважно при антициклонах вранці). На Полтавщині 20-24 дні з заморозками;

· Сильна жара (для Полісся і західного лісостепу – понад +30°С; іншої території – понад +35ºС). Таких днів фіксується максимум 5 на рік (на Полтавщині – 1 день на рік, в Полтаві – 1 раз на 2-3 роки); На пн.сході України спостерігається один раз на 3-4 роки.

В окремі роки число днів із стихійними метеорологічними явищами було особливо великим (наприклад, 1969, 1972 та ін.).

ЗМІНИ КЛІМАТУ

Зміни клімату відбуваються згідно закону ритмічності в географічній оболонці. Відомі 100-тисячолітні ритми (льодовикові епохи). Міжльодовиковья триває вже 10-12 тис. років..За цей чac відзначались кліматичні епохи більш теплі і вологі ніж сучасні (5-8тис. років тому); більш холодні і сухі (3-5 тис. років тому). Відповідно змінювались межі природних зон.

Історичний "малий льодовиковий період" існував в середньовіччі (XII-ХІХ ст). За літописними джерелами І.Є.Бучинський (1963) встановив, що найбільш значні коливання клімату відбувались у XIV ст. Вони викликали збільшення кількості посух, гроз і бурь, суворих і сніжних зим і як наслідок – голодних років. Несприятливі кліматичні умови існували в другій половині XVII-XVIII ст.

У XX – на початку ХХІ століття зміни клімату пов’язані iз зростанням впливу людини на діяльну поверхню і склад атмосфери. За статистичними даними, в останні десятиріччя на всій території України спостерігається деяке збільшення кількості атмосферним опадів і підвищення середньорічноі температури повітря. Але вони не виходять за рамки природних ритмів коливання клімату. Більш значні зміни мікроклімату антропогенних ландшафтів.

На території України в останні десятиріччя сталися зміни багатьох метеорологічних величин, які істотно вплинули на гідрологічний режим і стан річок. Середньорічна температура повітря підвищилася на 0,7–0,9 °С за 100 років, що більше, ніж для усієї земної кулі. Найзначнішим (приблизно на 2 °С за 100 років) є підвищення температури у перші місяці року. Найстрімкішим є підвищення температури повітря в останні 20–30 років. Улітку зміни порівняно невеликі. Існує тенденція до вирівнювання температури повітря протягом року і нівелювання температурних відмінностей між окремими регіонами. Відмінності між літом і зимою, а також між північною і південною частинами України стають меншими. Упродовж останніх десятиріч проявляться тенденція до зниження висоти снігового покриву, збільшення вологості повітря, зменшення швидкості вітру та випаровування з водної поверхні.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 45