Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків

Узагальнюючі показники функціонування національної економіки за певний період формують систему національних рахунків (СНР).

Це – система взаємопов’язаних показників і класифікацій, що використовуються для опису та аналізу загальних результатів і аспектів економічного розвитку на макрорівні. СНР сформульована за категоріями і термінами ринкової економіки.

Однією з найважливіших особливостей СНР є її всеохоплюючий характер. Це означає, що СНР містить упорядковану інформацію про:

• усіх господарюючих суб’єктів, що беруть участь в економічному процесі: юридичні особи (підприємства, корпорації, банки, страхові компанії, органи державного управління) і домогосподарства;

• усі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом і перерозподілом доходів, накопиченням активів й іншими аспектами економічного процесу;

• усі економічні активи й пасиви, що формують національне багатство (основні фонди, матеріальні оборотні кошти, монетарне золото та інші фінансові активи, вартість землі й корисних копалин тощо).

СНР обчислює обсяг виробництва країни за ринковою методологією, охоплює всі платні послуги і виключає подвійний рахунок.

В якості узагальнюючих показників результатів функціонування національної економіки за певний період застосовують наступні агрегати :

ü валовий внутрішній продукт (ВВП);

ü валовий національний продукт (ВНП);

ü чистий валовий продукт (ЧВП);

ü національний доход (НД);

ü особистий доход (ОД);

ü доход в розпорядженні (ДР).

 

ВВП – це сукупна ринкова вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг, вироблених за певний період, в основному за рік, на економічній території країни.

Економічна територія країни – це територія, що адміністративно управляється урядом даної країни, у межах якої особи, товари, гроші можуть вільно пересуватися.

У макроекономіці ВВП розраховують за трьома методами:

1) за виробленою продукцією (виробничий метод);

2) за витратами на придбання товарів та послуг;

3) за доходами, які одержані від реалізації товарів і послуг.

При розрахунку ВВП виробничим методом підсумовується додана вартість, створена всіма галузями економіки:

 

ВВП за витратами (метод кінцевого використання) – це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, придбаних домогосподарствами, фірмами, державою і нерезидентами (господарські іноземні суб’єкти, які експортують товари з даної країни), тобто сукупна вартість всіх товарів і послуг, які спожиті суспільством.

С – споживчі витрати (витрати домогосподарств на придбання товарів широкого вжитку, товарів тривалого користування й оплату послуг);

І – інвестиційні витрати (витрати підприємств на придбання елементів основного капіталу; за натуральною формою – машини, верстати, устаткування; за вартісною формою – валові приватні внутрішні інвестиції). Вони включають амортизаційні відрахування і чисті інвестиції.

Амортизаційні відрахування – вартість основного капіталу, що йде на відшкодування зношених засобів.

Чисті інвестиції – кошти на придбання додаткових елементів основного капіталу.

G – державні закупівлі товарів і послуг, придбання органами державної влади і бюджетними організаціями товарів і послуг, у тому числі і факторних послуг. Усі державні трансфертні платежі вилучаються з розрахунків, оскільки вони є формою перерозподілу.

Xn – “експорт нетто”, чистий експорт – різниця між витратами іноземних споживачів вітчизняної продукції і витратами вітчизняних споживачів закордонної продукції, тобто різниця між експортом та імпортом.

ВВП за доходами (розподільчий метод) дорівнює сумі факторних доходів власників виробничих ресурсів + два компоненти (амортизаційні витрати й чисті непрямі податки на бізнес), які не є доходами.

Тобто, розраховуючи ВВП за доходами, потрібно знайти суму таких його складових:

• амортизаційні витрати;

• чисті непрямі податки на бізнес – непрямі податки на бізнес (податок на додану вартість, акцизи, мито, ліцензійні платежі та ін.) за відрахуванням субсидій. З економічної точки зору – це різниця між цінами, за якими купують товари споживачі, та цінами реалізації фірм;

• винагорода за працю – компонент, який містить заробітну плату, а також внески підприємств на соціальне страхування, у Пенсійний фонд, Фонд зайнятості тощо;

• рентні платежі – прибуток, який отримують власники нерухомості;

• чисті проценти – різниця між процентними платежами фірм іншим секторам економіки та процентними платежами, які фірми отримали від інших секторів: домогосподарств, держави, не враховуючи виплати процентів за державним боргом;

• дохід від власності – чистий прибуток підприємств, які перебувають у приватній власності;

• прибуток корпорацій – компонент, який містить три складові:

1) податок на прибуток корпорацій;

2) дивіденди акціонерам;

3) нерозподілений прибуток корпорацій.

 

Оскільки ВВП вимірюється в грошовій формі, зміни цін призводять до зміни в обсягах ВВП. Розрізняють номінальний і реальний обсяги виробництва.

Номінальний обсяг виробництва – це обсяг, обчислений у поточних фактичних цінах, тобто в цінах, що діють на момент виробництва:

 

Індекс споживчих цін (ІСЦ) показує зміну середнього рівня цін „кошика” товарів і послуг, звичайно використовуваних середньою родиною. ІСЦ розраховується за типом індексу Ласпейреса, або індексу цін з базовими важелями (сукупністю благ, фіксованою за базовим роком) за формулою:

 

Індекс цін – неявний дефлятор ВВП, розраховується за типом індексу Пааше, тобто індексу, де в якості важелів використовується набір благ поточного періоду, за формулою:

Індекс Фішера ліквідує недоліки індексів Ласпейреса і Пааше, усереднюючи їх значення.

Валовий національний продукт (GNP)– ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за рік її резидентами як на території країни, так і за її межами (в інших країнах). ВНП вимірює вартість продукції, виробленої факторами виробництва, що знаходяться у власності громадян певної країни, у тому числі і на території інших країн.

Чисті факторні доходи дорівнюють різниці між доходами, отриманими громадянами певної країни за межами країни, і доходами іноземців, отриманими на території певної країни.

Чистий валовий продукт (ЧВП) можна отримати із ВВП, якщо його зменшити на величину амортизаційних відрахувань.

ЧВП= ВВП – Амортизаційні відрахування

Національний дохід (НД) являє собою сукупний дохід в економіці, який отримують від використання факторів виробництва (праці, капіталу, технології тощо) їх власники. Цей показник можна отримати, коли показник ЧВП зменшити на величину чистих непрямих податків.

НД = ЧВП – чисті непрямі податки

Використовуваний доход (ВД) - це доход, який залишається у розпорядженні домогосподарств. Використовуваний доход розраховується шляхом зменшення показника особистого доходу на суму прибуткового податку з громадян та деяких неподаткових платежів державі.

Валовий національний доход дорівнює ВВП плюс первинні доходи, одержані резидентами за кордоном у вигляді оплати праці, відсотків, дивідендів, неінвестованих доходів від прямих зарубіжних інвестицій, мінус первинні доходи, передані резидентами за кордон.

GNI = ВВП + YL – YM,

де, YL – первинні доходи, одержані з-за кордону; YM – первинні доходи, передані за кордон.

Валовий національний наявний дохід (GHDI) дорівнює валовому національному доходу плюс поточні трансферти, одержані резидентами з-за кордону, мінус поточні трансферти, передані за кордон.

GHDI = GNI + Tr L – Tr M

де, Tr L – поточні трансферти,, одержані з-за кордону; Tr M – поточні трансферти, передані за кордон.

 

Тестові завдання

1. До методологічних принципів СНР належить таке положення:

А) матеріальні потреби дорівнюють матеріальним ресурсам;

Б) видатки на виробництво ВВП дорівнюють доходу від його реалізації в системі національних рахунків

В) видатки на імпорт дорівнюють доходам від експорту;

Г) СНР є важливим інструментом державного регулювання.

2. До секторів СНР належать:

А) транснаціональні корпорації;

Б) державні підприємства;

В) фінансові установи;

Г) приватні підприємства.

3. У СНР зовнішньоекономічні зв'язки відображає такий рахунок:

А) фінансовий рахунок;

Б) розподілу доходів;

В) поточних операцій;

Г) правильні відповіді (А) і (В).

4. Валовий внутрішній продукт - це:

А) сума всіх вироблених товарів та послуг;

Б) сума реалізованих товарів та послуг;

В) сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені за рік резидентами країни;

Г) сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені за рік резидентами і неризедентами країни.

5. Кінцевими товарами називаються товари, які призначені для:

А) подальшої обробки та переробки;

Б) перепродажу;

В) споживання;

Г) усі відповіді правильні.

6. До резидентів країни відносяться:

А) сезонні робітники;

Б) фізичні особи, які проживають на території країни більше року, незалежно від громадянства;

В) юридичні особи, які здійснюють свою виробничу діяльність на території цієї країни;

Г) правильні відповіді (Б) і (В).

7. При обчисленні ВВП не враховують:

А) перепродаж товарів;

Б) державні та приватні трансферти платежі;

В) операції з цінними паперами;

Г) усі відповіді правильні.

8. Із наведених визначень правильним є таке:

А) ВВП - це валовий випуск мінус амортизація;

Б) ВВП - це валовий випуск плюс амортизація;

В) ВВП - це валовий випуск мінус матеріальні витрати усіх галузей плюс чисті продуктові податки;

Г) ВВП - це валовий випуск плюс матеріальні витрати усіх галузей мінус чисті продуктові податки.

9. При обчисленні ВВП подвійний рахунок виникає тоді, коли підсумовують:

А) вартість кінцевих і проміжних товарів та послуг;

Б) вартість лише кінцевих товарів та послуг;

В) додану вартість, створену на всіх стадіях виробництва товарів та послуг;

Г) державні закупівлі товарів та послуг.

10. Повторний рахунок при визначенні ВНП і ЧНП виникає при додаванні:

А) чистої доданої вартості, створеної в добувній і сталеливарній промисловості;

Б) приросту запасів у борошномельній і в пекарній промисловості;

В) виробництва залізної руди й чавуну;

Г) загального обсягу куплених споживчих товарів і засобів виробництва.

11. Які з перерахованих агрегованих величин не використовуються при визначенні обсягу національного доходу?

А) прибуток корпорацій;

Б) державні трансферт платежі;

В) відсотки, сплачені підприємцями за капітал, отриманий у кредит;

Г) рентний дохід.

12. Які витрати населения не включаються у споживчі витрати при розрахунку ВВП?

А) витрати на перепродаж між кінцевими споживачами;

Б) витрати на купівлю товарів поточного використання;

В) витрати на купівлю товарів довгострокового використання;

Г) усі відповіді неправильні.

13. Які витрати держави не враховуються при розрахунку ВВП за методом кінцевого використання?

А) заробітна плата державних службовців;

Б) державні закупівлі товарів;

В) державні витрати на ресурси;

Г) державні капіталовкладення.

14. Податки на виробництво та імпорт використовуються для обчислення:

А) ВВП за виробничим методом;

Б) ВВП за методом доходів;

В) наявного доходу;

Г) усі відповіді неправильні.

15. Найбільшою статтею у підході "доходи - витрати" до визначення валового внутрішнього продукту є:

А) орендна плата;

Б) державні видатки;

В) заробітна плата або компенсації працівникам;

Г) чистий відсоток на капіталовкладення.

16. Із перелічених величин до складу ВВП за методом доходів входить:

А) змішаний дохід;

Б) непрямі податки;

В) рента;

Г) усі відповіді правильні.

17. До непрямих податків не належить:

А) мито;

Б) акциз;

В) податок на додану вартість;

Г) податок з доходів фізичних осіб.

18. Які з перерахованих нижче доходів включаються у ВВП:

А) заробітна плата медичної сестри;

Б) доход від продажу велосипеда;

В) покупка заміського будинку, побудованого в 1984 р.;

Г) покупка облігації державної позики.

19. До складу ВВП, що обчислюється за методом видатків, не включаються:

А) державні видатки;

Б) матеріальні витрати;

В) інвестиційні видатки;

Г) чистий експорт.

20. Валові інвестиції розраховуються:

А) як сума чистих інвестицій та амортизації;

Б) як різниця чистих інвестицій та амортизації;

В) діленням чистих інвестицій на амортизацію;

Г) множенням чистих інвестицій на амортизацію.

 

Питання для самоконтролю

1. Теорія стверджує, що все одно яким способом підраховувати ВВП: за доходами чи за витратами. Але чомусь кожен раз, коли намагаються в реальній ситуації це зробити, як правило, отримують різні значення ВВП, що не співпадають. Чому?

2. Розгляньте доходи від наведених нижче видів діяльності й визначте, враховуються вони у ВНП України або ВВП:

• Radiohead дає концерт у Нью-Йорку;

• Radiohead дає концерт у Києві;

• Руслана дає концерт у Нью-Йорку;

• Руслана дає концерт у Києві;

• “Damen Shipbuilding Group” отримує прибуток від свого заводу в Миколаєві;

• “Динамо” (Київ) отримав доход від продажу А.Шевченка.

3. Чи враховуються в обсяг ВВП: а) щомісячні грошові перекази, які студент отримує з дому; б) пенсія колишнього викладача; в) доход від продажу алкогольних та тютюнових виробів; г) гроші, що отримані від продажу автомобіля минулих років; д) купівля акцій автомобільної компанії; е) орендна плата за приміщення?

4. Чому ВВП має тенденцію зменшуватися із зростанням кількості шлюбів і збільшуватися із зростанням числа розлучень?

5. Громадянин України тимчасово працює в Італії. В який ВВП і ВНП будуть зараховані його доходи?

6. Що таке непрямі податки на бізнес? Чому їх суму віднімають від ВВП, щоб отримати національний доход?

7. Чому трансфертні платежі виключаються з ВВП?

8. Чому показник ВВП не вимірює рівня добробуту країни? Чи є такі блага у складі ВВП, зростання випуску яких буде приводити до падіння рівня добробуту?

9. Держкомстат повідомляє дані соціально–економічного розвитку країни за перші шість місяців року. ВВП зростає, інфляція скорочується, зростають зарплатня і народжуваність.

Єдине, що погіршує прогнози на найближче майбутнє, сприятливі погодні умови. Що мають на увазі представники статистичного відомства?

10. Що держава має від тіньової економіки і що вона через неї втрачає?

11. Інтернет-питання. На сайті Держкомстату (www.ukrstat.gov.ua) ознайомтеся із складовими ВВП України за доходами. Розрахуйте ВВП власноруч та порівняйте з обсягом номінального ВВП за відповідний рік.

 

Рекомендована література

1. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: Навч. посіб.: У 2 кн. / За ред. С. Панчишина і П. Островерха. – Кн. 1. Вступ до аналітичної економіки. Макроекономіка. – К.: Знання. – 2006.– 723 с.

2. Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Баластрик Л. О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. – К.: Знання, 2004. – 851 с.

3. Базілінська О. Я. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 442 с.

4. Батура О.В., Івашина О. Ф., Новикова Л. Ф. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 236 с.

5. Вініченко І. І., Гончаренко О. В., Дацій Н. В., Корецька С. О. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 176 с.

6. Круш П. В., Тульчинська С. О. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.

7. Макроекономіка: Навчальний посібник. / О. Я. Базілінська. – К.: ЦУЛ, 2005. – 448 с.

8. Мельникова В. І., Климова Н. І. Макроекономіка: Навчальний посібник. – 2-е видання, виправлене і доповнене. – К.: ВД „Професіонал”, 2005. – 400 с.

9. Мэнкью Н. Г. Принципи макроэкономики: Учебник для вузов. 2-е изд. / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2006. – 576 с.

10. Панчишин С. М. Макроекономіка: Навчальний посібник. Вид. 3-те, стереотипне. – К.: Либідь, 2005. – 616 c.