Аналіз рівня продуктивності праці на підприємстві

⇐ Назад

Продуктивність праці є вирішальним чинником підвищення ефективності виробництва. Економічна сутність продуктивності праці полягає в тому, що вона виражає співвідношення між кількістю виробленої продукції та затратами робочого часу на її виготовлення. Отже, вона характеризує ефективність цих витрат у процесі суспільного виробництва.

Залежно від ступеня розвитку умов виробництва одна і та сама кількість праці протягом певного часу може дати більшу або меншу кількість продукту. І справді, чим краще оснащене підприємство, чим ефективніше воно використовує техніку і застосовує нові технології, чим вищий на ньому рівень соціального забезпечення робітників, тим вищою буде продуктивність праці, і навпаки.

Таким чином, продуктивність праці – це виготовлення продукції одиницею виробництва за певний період. Або це кількість затраченої праці на виготовлення одиниці продукції.

Затрачена праця на виготовлення одиниці продукції поділяється на живу та минулу працю. До живої праці відносять діяльність людей (працівників), які безпосередньо виготовляють певний продукт.

Минула праця – це діяльність машин, механізмів, устаткування, на виготовлення яких була затрачена праця. але в минулому.

В економічній теорії розрізняють продуктивність індивідуальної та загальної праці. Продуктивність індивідуальної праці визначає продуктивність конкретної живої праці і вимірюється кількістю продукції, яка виробляється за одиницю часу (виробіток), чи кількістю робочого часу, який витрачено на виготовлення продукції (трудомісткість).

Однак для економіки в цілому важливим є показник, що характеризує ефективність загальної праці – продуктивність загальної праці. Він визначається відношенням виробленого за розрахунковий період (в основному за рік) національного валового доходу до кількості працівників, зайнятих у сфері виробництва.

Аналіз рівня продуктивності праці ПАТ „Поліссяхліб” наведено в таблиці 2.17.

Таблиця 2.17 - Аналіз рівня продуктивності праці ПАТ „Поліссяхліб”

№	Показники	Роки	Відхилення
					2010/ 2009	2011 2010	2012/ 2011	2013/ 2012

	Обсяг виготовленої продукції, тис. грн.									-193
	Середньорічна чисельність працівників, чол.						-15	-14		-4
	Середньорічна продуктивність праці, тис. грн.	106,9	114,4	138,9	159,3	161,26	7,48	24,56	20,37	1,955
	Кількість днів, відпрацьованих 1 робітником, днів						-10
	Середньоденна продуктивність праці, грн.	0,467	0,522	0,626	0,696	0,704	-0,017	-0,078	-0,014	0,008
	Середня тривалість робочого дня, год	7,8	7,9	7,9	7,8	7,9	0,1		-0,1	0,1
	Середньогодинна продуктивність праці, грн.	0,060	0,066	0,079	0,089	0,089	-0,004	-0,009	0,000	0,00

Достатня забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці відіграють важливу роль у підвищенні ефективності підприємницької діяльності.

Подані в таблиці 2.17. дані засвідчують про забезпечення підприємства персоналом.

Про ефективне використання трудових ресурсів свідчить середньорічна продуктивність праці з кожним роком з 2009-2012 рр. від 106,9 до 159,3 тис.грн.

Умови праці на підприємстві є відмінними, приміщення обігріваються, провітрюються, кабінети оснащені оргтехнікою, працює їдальня. Все це направлене на підвищення продуктивності праці персоналу, адже від цього залежать обсяги виробництва, збуту, і фінансові результати.

Кореляційний аналіз

Для визначення ступеню впливу фактору на рівень результуючого показника (на основі даних, наведених в таблиці 2.18.) використаємо такий метод аналізу, як парна кореляція, встановивши відносний ступінь залежності результуючого показника від факторного.

Для цього використаємо рівняння, що характеризує прямолінійну залежність між двома показниками — рівняння прямої:

Y_x=a+b×x (2.1)

Це рівняння описує такий зв’язок між двома ознаками, при якому із зміною факторного показника на певну величину спостерігається рівномірне зростання чи зменшення значень результуючої ознаки.

Візьмемо за факторний показник витрати на один виріб на даному підприємстві, а за результуючий — середню ціну одного виробу. Тоді

a — коефіцієнт, що показує усереднений вплив на результуючу ознаку факторів, що не враховані;

b — параметр, який показує середню зміну результуючого показника при зміні факторного на одиницю.

Значення коефіцієнтів a і b знаходимо із системи рівнянь, отриманих за методом найменших квадратів. В даному випадку вона буде мати такий вигляд:

(2.2)

,(2.3)

де n — кількість років (в даному випадку n=5).

Значення Sx, Sy, Sxy, Sx² розраховуємо в таблиці 2.17.

Таблиця 2.17.

Розрахунок похідних величин для визначення параметрів рівня зв’язку і коефіцієнта кореляції

n	X	Y	XY	X²	Y²	Y_x
	1,22	1,30	1,58	1,48	1,69	1,24
	1,41	1,46	2,06	1,98	2,14	1,43
	1,60	1,77	2,83	2,55	3,15	1,62
	1,83	2,03	3,71	3,36	4,10	1,86
	2,20	2,50	5,48	4,83	6,23	2,22
Разом	8,25	9,06	15,67	14,20	17,31

Підставивши отримані значення в систему рівнянь, отримаємо:

Помноживши верхнє рівняння на 0,96 і віднявши одне рівняння від другого, отримаємо:

a = 0,024;

b = 1,00.

Таким чином, рівняння зв’язку, що описує залежність середньої ціни одного виробу від витрат на один виріб буде мати вигляд:

Y_x= 0,024 +1,00x(2.4)

В нашому випадку із збільшенням витрат на один виріб на 1 грн. ціна одного виробу зросте теж на 1 грн.

Підставивши в рівняння регресії відповідні значення X, можна отримати теоретичні значення результуючого показника Y.

Для виміру тісноти зв’язку між факторними і результуючими показниками визначаємо коефіцієнт кореляції.

У випадку прямолінійної форми зв’язку між показниками коефіцієнт кореляції визначається:

, (2.5)

Підставивши значення в дану формулу, отримаємо r = 1,0. Це означає, що між витратами на один виріб і ціною одного виробу існує суттєвий зв’язок, оскільки, чим ближче коефіцієнт кореляції до 1, тим тісніше зв’язок між факторною та результуючою ознаками.

Якщо коефіцієнт кореляції піднести до квадрату, отримаємо коефіцієнт детермінації. В нашому випадку від дорівнює 1. Це показує, що рівень ціни одного виробу на 100 % залежить від витрат на один виріб, інші фактори не мають впливу.

№ п/п	Найменування
Фактична с/в на 1 шт.	Ціна виробу, за 1 шт.	Фактична с/в на 1 шт.	Ціна виробу, за 1 шт.	Фактична с/в на 1 шт.	Ціна виробу, за 1 шт.	Фактична с/в на 1 шт.	Ціна виробу, за 1 шт.	Фактична с/в на 1 шт.	Ціна виробу, за 1 шт.
1.	Хліб Любительський 0,5 кг., упак.	1,2	1,34	1,35	1,5	1,46	1,76	1,9	2,05	2,3	2,55
2.	Хліб Рівненський 1/г 0,65 кг.	1,25	1,28	1,43	1,35	1,54	1,76	1,78	2,03	2,2	2,65
3.	Хліб Рівненський 1/г 0,65 кг., упак та різан.	1,2	1,28	1,44	1,57	1,77	1,97	1,98	2,1	2,3	2,45
4.	Хліб Корисний 1/г 0,7 кг	1,26	1,28	1,45	1,35	1,58	1,76	1,8	2,03	2,25	2,65
5.	Хліб Корисний 1/г 0,7 кг., упак та різан.	1,29	1,28	1,55	1,45	1,68	1,76	1,8	2,03	2,25	2,8
6.	Хліб Колосковий 0,7 кг	1,2	1,34	1,35	1,5	1,46	1,76	1,9	2,05	2,3	2,55
7.	Хліб Колосковий 0,7 кг., різаний	1,19	1,28	1,35	1,45	1,65	1,76	1,8	2,03	2,15	2,5
8.	Хліб Дарницький 0,75 кг.	1,26	1,28	1,45	1,35	1,58	1,76	1,8	2,03	2,1	2,45
9.	Батон Український в/г 0,45 кг.	1,1	1,3	1,25	1,45	1,56	1,65	1,7	1,85	2,03	2,1
10.	Батон Український в/г 0,45 кг., упак та різан.	1,2	1,35	1,45	1,65	1,7	1,8	1,87	2,06	2,1	2,25
	Середнє значення	1,22	1,30	1,41	1,46	1,60	1,77	1,83	2,03	2,20	2,50

РОЗДІЛ 3

⇐ Назад

Далее ⇒