Термінологічний словник ключових понять. Вартість – економічна категорія, яка синтезує в собі вартість утрачених можливостей у зв’язку з виробництвом будь-якого товару
Вартість – економічна категорія, яка синтезує в собі вартість утрачених можливостей у зв’язку з виробництвом будь-якого товару.
Вартість трудова – уречевлена в товарі загально-людська (суспільна) праця.
Вартість утрачених можливостей – вартість товару чи ресурсу, від яких відмовились.
Домашня промисловість – виробництво в селянському господарстві готових продуктів для особистого і виробничого споживання.
Другий великий суспільний поділ праці – відділення ремесла від сільського господарства.
Загальний закон вартості: якщо чинники виробництва використовуються оптимально щодо платоспроможних потреб суспільства, забезпечують обсяг випуску товарів на межі виробничих можливостей країни, то вартість кінцевого продукту буде найнижчою з усіх можливих варіантів організації виробничого процесу.
Мінова вартість – кількісне відношення або пропорція, в якому один товар обмінюється на інший.
Натуральне виробництво – тип господарства, в якому виробництво спрямоване безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва.
Перший великий суспільний поділ праці – відділення тваринницьких племен від племен, що займалися переважно землеробством.
Просте товарне виробництво – товарне господарство, в якому товари виробляються дрібними виробниками – ремісниками, кустарями, селянами тощо.
Розвинена форма товарного виробництва – товарне господарство, в якому майже все виробляється не для себе, а на ринок і в якому масовим товаром стає робоча сила людини (праця); капіталістичне товарне виробництво.
Товар – продукт, що виробляється не для особистого споживання, а для обміну на гроші.
Товарне виробництво – організаційна форма суспільного виробництва, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну через купівлю-продаж на ринку.
Товарні економічні відносини – система зв’язків і відносин між людьми, які пов’язані з виробництвом товарів та їх обміном на ринку.
Тема 6. Гроші
1. Гроші: сутність та їхні функції:
- становлення і еволюція грошових відносин.
- сутність грошей;
- функції грошей;
- концепції грошей.
2. Грошовий обіг та його закони:
- грошова маса;
- сталість грошового обігу;
- грошові реформи;
- інфляція.
3. Сучасна грошова система:
- еволюція грошей;
- сучасні зміни в грошовому обігу.
ЛІТЕРАТУРА
Навчальна література
1. Політична економія: Навчальний посібник / К.Т.Кривенко, В.С.Савчук, О.О.Бєляєв та ін. За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т.Кривенка. – К.: КНЕУ, 2001. – Тема 6.
2. Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – Тема 6.
3. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс. Принципы, проблемы и политика. – М.: Республика, 1992. – Глава 15.
4. Основи економічної теорії / За ред. С.В.Мочерного. – Тернопіль: АТ “Тарнекс”, 1993. - Тема 3, § 5-7.
5. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. – К.: Вища шк., 1997. – Розділ 14.
Наукові праці
Величко О. Становлення і розвиток грошово-кредитної системи України // Економіка України. – 2001. - № 5.
Гальчинський А. Теорія грошей. – К.: Основи, 1996. – Тема 2, 8, 10.
Гриценко А. Гроші: сутність, функції та агрегати. // Економіка України, 1999, № 2, с. 62-71.
Ковальчук Т., Іванов Е. Монетарний протекціонізм в Україні. Економіка України. – 1997. - № 8.
Ковальчук Т., Коваль М. Основні чинники інфляції в Україні // Економіка України, 1996, № 3- 4.
Лукінов І. Інфляційна політика, її руйнівні наслідки і шляхи їх подолання // Економіка України 1994. - № 1.
Маркс К., Енгельс Ф. Капітал. Т.1 // Твори. – Т. 23. – Відділ 1.
Мельник О. Інфляція: теорія і практика регулювання. – К.: Знання, 1999. – Розділ 1.
Полозенко Д. Регулювання грошового обігу в ринкових умовах // Економіка України, 1997. - № 11.
Ушаков П. Современная дискуссия по теории денег // Экономические науки, 1991, № 2.
Федченко П., Козуб Д. Жорстка монетарна політика та рівень монетизації в Україні // Економіка України, 1998. - № 5.
Чухно А. Природа сучасних грошей // Економіка України, 1991. - № 12, 1992, № 1.
Чухно А. Створення грошової системи України // Економіка України, 1994. - № 11.
Терміни і категорії
Проста, одинична чи випадкова форма вартості – це така форма вартості, при якій одному товару, що знаходиться у відносній формі вартості, відповідає тільки один інший товар, що перебуває у еквівалентній формі вартості.
Повна, або розгорнута, форма вартості – це така форма вартості, при якій одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає безліч інших товарів, що знаходяться у еквівалентній формі вартості.
Загальна чи грошова форма вартості – це така форма вартості, при якій безлічі товарів, які перебувають у відносній формі вартості, відповідає один товар, що знаходиться у еквівалентній формі, внаслідок чого цей товар перетворюється на загальний еквівалент та набуває властивості загальної обмінюваності.
Гроші – товар, який служить загальним еквівалентом вартості.
Продуктові гроші–такі гроші, які окрім основної споживчої цінності як предмету споживання, мають і додаткову, вони є загальним еквівалентом.
Металеві гроші – такі гроші, матеріальне тіло яких виготовлено з певного металу, а загальним еквівалентом вони стають завдяки великим витратам виробництва на видобуток цього металу.
Монометалізм–така система грошового обігу, яка базувалась на використанні у якості повноціних грошей лише якогось одного металу.
Біметалізм–така система грошового обігу, яка базувалась на використанні у якості повноціних грошей двох різних металів.
Монета – певна кількість металу визначеної форми, ваги та проби з відповідним державним клеймом.
Паперові гроші - такі гроші, які являють собою лише знаки вартості, виготовлені з паперу, і які заміщують у обігу певну кількість повноцінних грошей і випускаються у обіг державою з примусовим курсом.
Кредитні гроші – такі гроші, які являють собою боргові зобов’язання суб’єктів економіки, і завдяки цьому виконують роль знаків вартості у обігу.
Вексель – боргове зобов’язання, яке передбачає сплату певної суми грошей певною особою у визначений строк.
Банкнота – боргове зобов’язання (вексель) банку.
Депозит –внесок клієнтом банку певної суми грошей на свій рахунок у цьому банку.
Кредитна картка–пластиковий носій, на якому записана у електронній формі інформація про величину суми грошей, якою може розпоряджатись її власник.
Повноцінні гроші – це ті, що є загальним еквівалентом завдяки витратам виробництва на виготовленню їх матеріалу на рівні номінального знака вартост, який на них позначений.
Неповноцінні гроші – це ті, витрати на виготовлення яких є значно меншими ніж той номінальний знак вартості, який на них позначений.
Міра вартості–засіб визначення вартості іншого товару у обміні.
Ціна – вираз вартості товару у грошовій формі.
Засіб обігу–засіб придбання необхідного товару та покриття боргових зобов’язань.
Засіб збереження вартості (засіб утворення скарбів, засіб заощадження, засіб нагромадження) – засіб збереження у грошовій одиниці тієї купівельної сили, яка характеризує її як одиницю вартості, тоді, коли гроші тимчасово випадають з обігу.
Грошовий обіг–процес руху грошей, що обслуговує реалізацію суспільного продукту.
Закони грошового обігу–закони, що визначають кількість грошей, яка необхідну для нормального функціонування суспільного виробництва при різних умовах.
1) за умов нерозвинутості кредитних відносин і виконання грішми лише функції засобу обігу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться у обігу, визначається сумою цін всіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, та швидкістю обігу грошової одиниці;
 |
2) за умов розвитку кредитних відносин і виконання грішми ще і функції засобу платежу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться у обігу, визначається сумою цін всіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, за вирахуванням: а) суми цін товарів, проданих у кредит цього року, та б) сума взаємопогашених платежів; та з додаванням суми цьогорічних платежів за борговими зобов’язаннями, строк сплати за якими настає цього року. І все це ділиться на швидкість обігу грошової одиниці.
Інфляція–цепроцес зменшення купівельної спроможності грошової одиниці.
Повзучоюназиваютьінфляціюу випадку, колиціни зростають темпом до 10 % на рік.
Галопуючоюназиваютьінфляціюу випадку, колиціни зростають темпом від 10 до 100 % на рік.
Гіперінфляцієюназиваютьінфляціюу випадку, колиціни зростають темпом більшим ніж 100 % на рік.
Грошова реформа – це перебудова наявної в країні грошової системи.
Формальна грошова реформа зводиться до впровадження нового зразка купюри з одночасним, або поступовим вилученням тієї, що функціонує.
Деномінаційна грошова реформа полягає у тому, що разом зі зміною зразка купюри відбувається зміна існуючого масштабу цін (зменшення кількості нулів на купюрах).
Конфіскаційна грошова реформа полягає у безоплатному вилученні державою частини грошей суб’єктів економіки.